Ухвала суду № 53023689, 29.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 876/7523/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О.,Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області (далі УПФУ) звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило стягнути суму заборгованості з Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Шахта «Надія» в розмірі 1 061 307,04 грн. виплачених сум пенсій, призначених відповідно до п.п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 р. позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, її оскаржило ПАТ «Шахта «Надія». Апеляційну скаргу мотивує тим, що розрахунок фактичних витрат не є доказом для стягнення заборгованості, оскільки він містить цифрове відображення, яке незрозуміле для відповідача. Разом із цим, відповідач звертає увагу на те, що сума заборгованості, яка зазначається в матеріалах справи, за період січень лютий 2015 року та списки осіб, вказаних у розрахунку фактичних витрат, не узгоджені між сторонами, а тому у суду не було правових підстав для стягнення оспорюваної заборгованості. Крім цього, на переконання відповідача, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують перебування ПАТ «Шахта «Надія» на обліку в УПФУ, як платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також відсутні докази про призначення пільгових пенсій (протоколи, розпорядження про призначення пільгових пенсій, довідки про їх виплату). Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ПАТ «Шахта «Надія» є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з поданими позивачем розрахунків, у товариства наявна заборгованість за період січень-лютий 2015 року щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії його працівникам, яким призначена така пенсія відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р. (далі Список № 1 та № 2) в сумі 1 061 307,04 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобовязаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 6.2 вказаної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Приписами п.6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, товариству були вручені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період січень-лютий 2015 року і його заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за цей період становить 1 061 307,04 грн.

Таким чином, підприємство отримало розрахунки УПФУ з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими та обовязковими для виконання, а оскільки розрахунки відповідач не оскаржив, вони є обовязковими для виконання.

Разом з тим, відповідач не сплатив їх в добровільному порядку, тому УПФУ звернулося в суд з позовом про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у судовому порядку.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що вказана сума заборгованості є неузгодженою, оскільки порядок узгодження сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не передбачений.

Безпідставними також є покликання апелянта на те, що у матеріалах справи відсутні докази призначення пільгових пенсій, оскільки товариством було подане клопотання, в якому останнє наполягало на витребуванні протоколів про призначення пенсії саме по конкретним особам. На виконання вказаного клопотання управлінням було надані вказані протоколи та розпорядження про призначення пенсії.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року по справі № 813/1411/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді :І.О.Яворський

ОСОБА_1