Ухвала суду № 53023656, 28.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 876/9715/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

прокурора Гальчинського С.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі за позовом Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» в особі Завійського військового лісгоспу про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна, що знаходиться в податковій заставі,-

в с т а н о в и в:

Калуська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» в особі Завійського військового лісгоспу про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна, що знаходиться в податковій заставі.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Калуська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову, оскільки Завійський військовий лісгосп Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" має податковий борг в розмірі 1357343,45 грн. Ними вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу з рахунків відповідача, відкритих в банківських установах, однак виставлені інкасові доручення поверталися банківською установою за недостатністю (відсутністю) коштів на рахунках. Таким чином, контролюючим органом вжито всіх заходів для стягнення податкового боргу. Відповідно до статті 89 ПК України ними складено акт опису майна від 03.06.2014 року № 7-3864/10/250-115. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду за дозволом на погашення частини податкового боргу в сумі 1357343,45 грн. гривень за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Прокурор військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобовязання.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України вказано, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до п.95.1 і п.95.2 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно із нормою п.95.3 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби повинен звернутися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Відтак, лише рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 20550488 від 13.05.2015 року, Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" зареєстровано 22.06.1993 року як юридична особа, код 08033772. Згідно даних вказаного Реєстру, відокремленим підрозділом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" є Завійський військовий лісгосп. Згідно довідки № 28/5438 від 28.11.2000 року, виданої Калуською ОДПІ, Завійський військовий лісгосп 01.04.1996 року взятий на облік як платник податків в Калуській ОДПІ.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2008 року у справі № АП-6/47 стягнуто з рахунок активів Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі Завійського військового лісгоспу на користь Держави податковий боргу в сумі 1285649,09 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року у справі № 809/808/14 стягнуто з Завійського військового лісгоспу в дохід бюджету податковий борг в розмірі 55515,76 гривень.

За даними довідки позивача № 1781/10/230 від 13.05.2015 року податковий борг Завійського військового лісгоспу станом на 13.05.2015 року становить 1357343,45 грн.

Калуською ОДПІ 03.06.2014 року складено акт опису майна за № 7-3864/10/250-115 на суму 301711,32 грн. Як вбачається з витягу № 443928500, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 03.06.2014 року зареєстровано податкову заставу на підставі акту опису майна № 7-3864/10/250-115.

Як вбачається зі змісту акту опису майна № 7-3864/10/250-115 від 03.06.2014 року, балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2015 року з додатком про інформацію щодо наявності основних засобів по Завійському військовому лісгоспу станом на 01.04.2015 року, податковим керуючим описано основні засоби - складові цілісного майнового комплексу лісгоспу в кількості 19 обєктів нерухомого майна, в той же час податкова застава по них внесена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що є порушенням вимог пунктів 3.1-3.2 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1841/24373.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недотримання позивачем вимог пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, пункту 2.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, згідно яких опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, яке приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Колегією суддів встановлено, що таке рішення начальником Калуської ОДПІ не приймалося, та платнику податків не вручалося. При цьому, суд не може погодитися з доводами позивача про те, що у контролюючого органу не було обовязку приймати таке рішення щодо проведення опису майна, оскільки все майно Завійського військового лісгоспу згідно витягів з Державного реєстру застав рухомого майна, починаючи з 21.09.1998 року по час його опису безперервно перебувало в податковій заставі, тоді як обовязок щодо прийняття керівником контролюючого органу рішення про проведення опису майна боржника виник лише 01.01.2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України та прийнятим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1043, оскільки акт опису майна складено 03.06.2014 року

Згідно підпункту 87.3.2. пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції в акті опису майна за № 7-3864/10/250-115 від 03.06.2014 року, включено нерухоме майно (основні засоби цілісного майнового комплексу Завійського військового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"), яке згідно пунктів 1.1, 4.2, 4.6 Статуту Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" є державною власністю і закріплене за відповідачем на праві господарського відання. Тобто, відповідач не є власником майна, описаного в акті опису майна № 7-3864/10/250-115 від 03.06.2014 року. Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", структурним підрозділом якого є Завійський військовий лісгосп, наділене речовими права на володіння, користування і розпорядження таким майном, закріпленим за ним державою, виключно в порядку та межах, передбачених нормативно-правовими актами та статутом підприємства.

Таким чином, з врахуванням вимог 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, статей 73, 136 Господарського кодексу України, пунктів 1.1, 4.2, 4.6 Статуту відповідача, обєкти нерухомого майна цілісний майновий комплекс військового лісгоспу, що перебувають на праві господарського відання в Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", та належать Державі в особі уповноваженого нею органу на управління вказаним майном - Міністерства оборони України, не можуть використовуватися як джерела погашення податкового боргу структурного підрозділу відповідача, без погодження зазначеного Міністерства і Фонду державного майна України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено належними доказами відсутність у власності не лише Завійського військового лісгоспу, але й відповідача, відокремленим підрозділом якого він є без статусу юридичної особи, достатніх грошових коштів, що є безумовною підставою для реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Так, позивач, як доказ відсутності достатніх коштів для погашення податкового боргу, надав суду повернуті без виконання у звязку із відсутністю коштів на рахунках Завійського військового лісгоспу, інкасові доручення №№ 34, 35, 36, 37, 38, 39 від 23.04.2014 року, №№ 74, 75 від 31.03.2015 року щодо стягнення податкового боргу на виконання виключно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року № 809/808/14.

Однак позивачем не подано доказів вжиття всіх заходів щодо встановлення відсутності достатніх коштів для погашення податкового боргу не лише у вказаного лісгоспу, але й у відповідача, відокремленим структурним підрозділом якого він є.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що незважаючи на статус Завійського військового лісгоспу як окремого платника податків, згідно пункту 87.3 Податкового кодексу України, п.п. 6.2.3 п. 6.2 статуту відповідача, майно, яке перебуває у володінні та користуванні вказаного відокремленого підрозділу, не може бути використано як джерело погашення податкового боргу такого платника податків, і саме на відповідача у справі покладено обовязок щодо забезпечення погашення податкового боргу всього підприємства як юридичної особи.

Однак позивачем не подано суду доказів вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Завійського військового лісгоспу за рахунок коштів юридичної особи відповідача у справі. Натомість з поданих відповідачем банківських виписок, копій платіжних доручень за період: 2009-2014 років вбачається, що відповідачем протягом вказаного періоду сплачувалися кошти в рахунок погашення податкових зобовязань, що свідчить про наявність коштів на рахунках відповідача.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № 809/2549/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийА.Р.Курилець

СуддіО.М.Гінда

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено 28 жовтня 2015 року.