Постанова № 53023087, 29.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р. Справа № 920/1319/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився,

боржника - не з'явився,

Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. № 4952 С\1-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від 07 вересня 2015 року у справі № 920/1319/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс", м. Шостка, Сумська область

про стягнення 786153 грн. 46 коп.

за участю Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 11 вересня 2014 року у справі № 920/1319/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 627719 грн. 66 коп. боргу, 50142 грн. 68 коп. пені, 61682 грн. 75 коп. - 7% штрафу, 9402 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 24780 грн. 67 коп. - 3% річних, 15474 грн. 57 коп. судового збору, розстрочивши виконання рішення на 6 місяців, рівними частинами по 131533 грн. 83 коп. за місяць зі строком сплати до 14 числа кожного місяця починаючи з жовтня 2014 року; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2014 року у справі № 920/1319/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13 січня 2015 року по справі № 920/1319/14, рішення господарського суду Сумської області від 11 вересня 2014 року в частині розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців скасовано; в іншій частині рішення господарського суду Сумської області залишено без змін.

15 травня 2015 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кубраков К.П. звернувся до господарського суду Сумської області із заявою від 13 травня 2015 року № 4/15/2095, в якій просив суд відстрочити до 31 грудня 2015 року виконання рішення суду від 11 вересня 2014 року у справі № 920/1319/14 в частині виконання наказу господарського суду Сумської області від 17 листопада 2014 року у справі №920/1319/14.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15 червня 2015 року у справі №920/1319/14 (суддя Коваленко О.В.) заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі №920/1319/14 задоволено. Відстрочено до 31 грудня 2015 року виконання рішення господарського суду Сумської області від 11 вересня 2014 року про стягнення з Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 627719 грн. 66 коп. боргу, 50142 грн. 68 коп. пені, 61682 грн. 75 коп. - 7% штрафу, 9402 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 24780 грн. 67 коп. - 3% річних, 15474 грн. 57 коп. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року у цій справі ухвалу господарського суду Сумської області від 15 червня 2015 року скасовано. У задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 11 вересня 2015 року у справі № 920/1319/14 відмовлено.

25 серпня 2015 року до суду першої інстанції надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/1319/14 до 31 грудня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07 вересня 2015 року в задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/1319/14 відмовлено.

Боржник - Казенне підприємство "Шосткінський казенний завод "Імпульс" з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та надати відстрочку у виконанні рішення по справі № 920/1319/14 до 31 грудня 2015 року.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, зокрема, те, що місцевий господарський суд, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення, не врахував фінансовий стан підприємства відповідача та відсутність коштів для виконання рішення на його банківський рахунках.

19 жовтня 2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від стягувача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення на апеляційну скаргу боржника, в якому просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги боржника повністю.

У призначене судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 140, 141), а також штампом на зворотній сторінці ухвали суду від 19 жовтня 2015 року про відправлення її копій сторонам, що є доказом належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20 лютого 2013 року (т. 2 а.с. 111).

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи документів та обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності належно повідомлених представників стягувача, боржника та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга боржника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 17 листопада 2014 року на виконання рішення господарського суду Сумської області від 11 вересня 2014 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2014 року видано наказ про стягнення з Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 627719 грн. 66 коп. боргу, 50142 грн. 68 коп. пені, 61682 грн. 75 коп. - 7% штрафу, 9402 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 24780 грн. 67 коп. - 3% річних, 15474 грн. 57 коп. судового збору (т. 2 а.с. 54).

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шосткінського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню наказу №920/1319/14 виданого господарським судом Сумської області 17 листопада 2014 року (т. 2 а.с. 53).

До господарського суду Сумської області 25 серпня 2015 року надійшла заява № 4-15 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/1319/14 до 31 грудня 2015 року, в якій державний виконавець посилається на те, що боржник є об'єктом державної власності, має стратегічне значення для економіки і безпеки держави в сфері оборони. Підприємство боржника приймає участь у декількох Державних програмах по розвитку військово-промислового комплексу. Однією з пріоритетних програм є виробництво елементів боєприпасів для високоточної і високотехнологічної зброї. З початку 2015 року підприємством укладено декілька контрактів з виконавцями Державного оборонного замовлення на поставку боєприпасів для їх використання Збройними силами України в районі бойових дій з грифом ДСК. В 2015 році укладені контракти по постачанню продукції на експорт. Підприємство приступило до їх виконання і вимушене витрачати значні фінансові ресурси на закупівлю сировини для виготовлення виробів.

Виконання рішення суду про стягнення з відповідача 78920298 грн., на думку державного виконавця, та можливий арешт рахунків не дозволить Казенному підприємству "Шосткінський казенний завод "Імпульс" здійснювати як виконання державних оборонних так і експортних замовлень, і як наслідок призведе до повної зупинки і виникненню низки негативних чинників для окремих стратегічних галузей промисловості і обороноздатності України в цілому.

Відмовляючи в наданні відстрочки судового рішення, застосовуючи приписи чинного законодавства, правові позицій Вищого господарського суду України та норми Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, місцевий господарський суд виходив з того, що посилання заявника на тяжкий фінансовий стан боржника, не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки заявником та боржником не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця норма закону не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи; законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1-7.2 постанови від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відзначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Боржник посилається на відсутність на підприємстві для виконання рішення коштів на банківських рахунках, згідно наданого звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2015 року. В обгрунтування необхідності надання йому розстрочки, посилається на договори поставки товару, що за умови застосування відстрочки виконання судового рішення по справі №920/1319/14 до 31 грудня 2015 року, боржник матиме можливість здійснити погашення заборгованості у зазначений термін.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а виконання контрагентами боржника інших договорів не є доказом того, що саме до 31 грудня 2015 року боржник виконає судове рішення у цій справі.

До того ж, надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року у справі № 41/207.

Тобто, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Із матеріалів справи свідчить, виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області від 17 листопада 2014 року відкрито в грудні 2014 року. Заявник просить надати відстрочку виконання рішення до 31 грудня 2015 року.

Наразі, матеріали справи не містять навіть доказів часткового виконання судового рішення у цій справі.

При цьому слід зазначити, що стягувач як Державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на її користь.

Згідно звіту про фінансові результати та балансу за 9 місяців 2014 року, чистий збиток позивача становив 62474671,00 тис. грн., чистий прибуток - 0,00 тис. грн. (т. 1 а.с. 175-178).

Збитки позивача за результатами господарської діяльності за перший квартал 2015 року, згідно звіту про фінансові результати за перший квартал 2015 року, склали 21 млрд. 904 млн. 139 тис. грн.

Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками

Судом першої інстанції були досліджені зазначені обставини, а тому баланс інтересів сторін був дотриманий.

Враховуючи наведене вище, боржником не наведено переконливих доводів щодо наявності виняткових обставин у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б тягли за собою необхідність розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги боржника не спростовують висновків господарського суду Сумської області, викладених в ухвалі від 07 вересня 2015 року у цій справі.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 07 вересня 2015 року у справі № 920/1319/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 30.10.2015р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.