Рішення № 53022766, 22.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015р. Справа№ 914/929/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства ДЕОЛ-Трейд, м.Львів

до відповідача Rage Power LTD, London, EC1M 3JP, UK

про стягнення 11 691 493,00 доларів США, що еквівалентно 273 510 787,24 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №04-07/15/15 від 06.07.2015р.);

від відповідача: не зявився

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством «ОККО-Бізнес» (перейменовано на Приватне підприємство ДЕОЛ-Трейд) до Rage Power LTD про стягнення 11 691 493,00 доларів США, що еквівалентно 273 510 787,24 грн.

Відповідно до заяви (вх.№4877/15 від 21.10.2015р.) про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 1 890 118,64 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 44 209 874,99 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте подав клопотання (вх.№43891/15 від 13.10.2015р.), в якому повідомляє про те, що станом на день подання даного клопотання сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 1 890 118,64 доларів США, з даною сумою заборгованості останній погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності повноважного представника відповідача.

Вказаний спір розглядається судом з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представника позивача, суд, -

встановив:

22.12.2014р. між Rage Power LTD (продавець) та Приватним підприємством «ОККО-Бізнес» (перейменовано на ПП ДЕОЛ-Трейд) (покупець) укладено контракт №IM-OB-R-4-2014 (далі контракт), згідно умов якого продавець зобовязується передати у власність, а покупець оплатити і прийняти дизельне паливо (класів С, Е, F) або бензин не етильований в обємі 20 000 (+/-5%).

22.12.2014р., 24.12.2014р. та 25.12.2014р. сторони підписали додаткові договори до контракту №IM-OB-R-4-2014.

Як зазначає позивач, на виконання умов контракту та додаткових договорів до нього, перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 11 691 493,00 доларів США в якості передоплати за товар. Однак, в порушення умов контракту відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, жодних поставок товару не здійснив.

Відтак, як стверджує позивач, заборгованість відповідача становить 1 890 118,64 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.03.2015р. становить 44 209 874,99 грн.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, крім того, з наявністю заборгованості перед позивачем у сумі 1 890 118,64 доларів США погодився.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні субєкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обовязки, що і субєкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних субєктів господарювання визначається за цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно умов розділу 9 Контракту №№IM-OB-R-4-2014 від 22.12.2014р. в редакції згідно додаткового договору від 24.12.2014р. сторони передбачили, що всі спори щодо виконання умов цього договору передаються на розгляд господарського суду Львівської області і при цьому буде застосовуватись матеріальне та процесуальне право України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону Про міжнародне приватне право, при яких Господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно ст. 7 Закону України Про міжнародне приватне право, при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2014р. між позивачем та відповідачем укладено контракт №IM-OB-R-4-2014 (далі контракт), згідно умов якого продавець зобовязується передати у власність, а покупець оплатити і прийняти дизельне паливо (класів С, Е, F) або бензин не етильований в обємі 20 000 (+/-5%).

22.12.2014р., 24.12.2014р. та 25.12.2014р. сторони підписали додаткові договори до контракту №IM-OB-R-4-2014.

Згідно додаткового договору від 24.12.2014р.до контракту №IM-OB-R-4-2014 від 22.12.2014р. сторони дійшли згоди викласти в наступній редакції:

Пункт 1.1. контракту: «Продавець зобовязується передати у власність покупець оплатити і прийняти нафтопродукти: дизпаливо (класу С, Е, F) в обємі 20 тонн»;

Пункт 1.2. контракту: «товару по даному контракту повинен бути поставлений до 01.03.2015р»;

Пункт 1.4. контракту: товар поставляється окремими партіями на суму здійсненої попередньої оплати. Партією товару вважається певний обєм товару, відвантажений і/або отриманий одночасно чи поставлений на підставі одного товаросупровідного документа»;

Пункт 2.4. контракту: «Продавець забезпечує кожну доставку товару в кількості оплаченій покупцем, не пізніше 10-ти календарних днів з дня отримання продавцем попередньої оплати за товар»;

Пункт 4.1 контракту: «Ціна товару визначається в доларах США. Фіксована ціна становить 580,00 доларів США за метричну тонну»;

Пункт 5.1 Контракту:100% попередня оплата вартості кожної партії товару, який підлягає поставці здійснюється покупцем протягом 30 банківських днів з дати інвойса продавця».

Факт здійснення попередньої оплати товару позивачем підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №493 від 23.12.2014р.; №7 від 24.12.2014р.; №11 від 26.12.2014р.; №504 від 26.12.2014р.; №508 від 29.12.2014р.; №521 від 16.01.2015р.; №522 від 16.01.2015р. та актом звірки по контракту №IM-OB-R-4-2014 від 22.12.2014р. станом на 01.03.2015р., копії яких містяться в матеріалах справи. Однак докази поставки відповідачем товару у матеріалах справи відсутні.

Як стверджує позивач сума боргу відповідача становить 1 890 118,64 доларів США (44 209 874,99 грн.) . Докази повернення вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 1 890 118,64 доларів США (44 209 874,99 грн.) є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №0001119111 від 20.03.2015р. Враховуючи норми ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 73 080,00 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Rage Power LTD (UK, London ECIM 3 JP, 49 Farringdon road, 3rd floor, IBAN: LV620000010381737, Beneficiary bank/ Банк: ABLV Bank, Riga, Latvia SWIFT AIZKLV22 Intermediary bank/Банк корреспондент: DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS, New York, USA, SWIFT: BKTRUS33) на користь Приватного підприємства ДЕОЛ-Трейд (Україна, 79056, м. Львів, вул. Пластова,1, код ЄДРПОУ 37278249) заборгованість в розмірі 1 890 118,64 доларів США (що становить 44 209 874,99 грн.) та 73 080,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

підписано 26.10.2015р.

Суддя Петрашко М.М.