Рішення № 5302157, 06.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2009 р. Справа № 42/169-09

вх. № 4769/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Руденко О.В. (дов.)

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Харківського обласного виробничного управління меліорації і водного господарства, м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Люботин Харківської області

про стягнення 148894,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Харківське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (ФОП ОСОБА_2) 146194,80 грн., що становить вартість переданого на зберігання по договору відповідального зберігання №36-а від 06.09.2007р. майна, та вартість незалежної оцінки майна в розмірі 2700,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позивач у судовому засіданні підтримує позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача, по якій він зареєстрований, але поштове відправлення повернуто поштою у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

6 вересня 2007 року між Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства (далі - позивач), в особі Краснокутського міжрайонного управління водного господарства, що згідно Положення про КМУВГ є уповноваженим бюджетним відокремленим підрозділом Облводгоспу, та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено Договір відповідального зберігання № 36-а. Згідно умов Договору позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу, а відповідач прийняв сталеві труби магістральних трубопроводів Рогозянської зрошувальної системи Золочівського району Харківської області, які були прийняті відповідачем згідно накладних, актів опису та попередньої оцінки майна, а також актів прийняття передачі основних засобів, які підписані обома сторонами (копії яких надані до матеріалів справи а.с. 14-28).

Відповідно до звітів про оцінку майна, копії яких надані до матеріалів справи (а.с. 30 - 94) загальна вартість переданого відповідачу на відповідальне зберігання майна з урахуванням ПДВ складає 146194,80 грн.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберегти річ, яка їй передана другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Ст. 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

У зв'язку з тим, що строк Договору ще не скінчився, позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу № 345 від 14.08.2008 року, щодо повернення сталевих труб, які були передані на зберігання по Договору відповідального зберігання № 36-а від 06.09.2007 року.

Згідно ст.953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не скінчився.

Відповідно до п.2.1.8 Договору зберігач по першій вимозі поклажодавця повертає майно повністю або частково по першій письмовій вимозі останнього не пізніше трьох днів з моменту отримання такої вимоги.

Однак, відповідачем (зберігачем) майно до теперішнього часу позивачу не повернуто.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 945 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця. Якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право відшкодувати свої витрати з суми виторгу, одержаної від продажу речі. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем.

Відповідач не повідомляв позивача про наявність обставин реальної загрози пошкодження товару чи інших обставин, що не дають змоги забезпечити схоронність товару, за які відповідач не відповідає, а також доказів того, що вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, то у відповідності до положень ст. 950 ЦК України відповідач за втрату або нестачу товару відповідає на загальних підставах.

У відповідності до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) або пошкодженням речі відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Як вже зазначалось розмір вартості майна підтверджується звітами про оцінку майна, які складені уповноваженою особою.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги стосовно стягнення вартості переданого відповідачу на відповідальне зберігання майна в сумі 146194,80 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення вартості проведеної позивачем оцінки майна, суд зазначає, що таке стягнення не передбачено ні умовами Договору, ні нормами діючого законодавства, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2700,00 грн. витрат на оцінку майна суд відмовляє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1461,95 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1) на користь Харківського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства (61145 м.Харків, вул. Космічна, 21, код 01038594, р/р 35226003000048 в ГУДКУ у Харківській області МФО 851011) кошти в сумі 146194,80 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1461,95 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 11.08.2009р.