Ухвала суду № 53020860, 20.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 876/5801/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіХобор Р.Б.

суддівПопка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства Флора на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по справі № 803/659/14 за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до приватного підприємства Флора про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Луцька обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області звернулася з позовом до приватного підприємства Флора про стягнення коштів у сумі 621553,66 грн. з рахунків у банках на погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ПП Флора рахується заборгованість у сумі 621553,66 грн., зокрема: з податку на додану вартість у сумі 310940,66 грн., з податку на прибуток у сумі 310613,00 грн. У звязку з несплатою податкового боргу, позивачем до відповідача вживались заходи щодо стягнення заборгованості надіслана податкова вимога від 06 листопада 2013 року №147-22. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Оскільки податковий борг у сумі 621553,66 грн. не погашений, то позивач просить стягнути його з рахунків відповідача в доход Державного бюджету України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з рахунків приватного підприємства Флора у банках, що його обслуговують, в дохід Державного бюджету України кошти у сумі 621553,66 грн. для погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 310940,66 грн. та з податку на прибуток у сумі 310613,00 грн.

Не погодившись із даною постанову суду першої інстанції, її оскаржив відповідач, ПП Флора, яке, покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу задоволити частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що за відповідачем рахувався податковий борг з ПДВ у сумі 310940,66 грн. на підставі податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 26 липня 2013 року та № НОМЕР_2 від 28 січня 2014 року, з податку на прибуток у сумі 310613,00 грн. на підставі податкового повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 26 липня 2013 року та заборгованість із транспортного збору в сумі 170,00 грн., на підставі податкового повідомлення рішення № НОМЕР_4 від 9 березня 2011 року.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями пункту 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми грошових зобовязаннь (штрафних (фінансових) санкцій), позивачем не оскаржувались, то такі суми вважались узгодженими, у відповідності до положень пп.56.17.5 п.56.17 та п.56.18 ст.56 ПК України, та підставно були визнані судом першої інстанції податковим боргом.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року задоволено заяви Приватного підприємства Флора та Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області та затверджено наступні умови примирення сторін, які викладені у рішенні Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. № 06 від 09.04.2015р. про погодження застосування процедури податкового компромісу, згідно з яким :

1.загальна сума збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток, яка вказана у податковому повідомленні рішенні № НОМЕР_3 від 26.07.2013р., становить 300580 грн., з яких 240464 грн. за основним платежем та 60116 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

загальна сума збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, яка вказана у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 26.07.2013р., становить 286266 грн. 25 коп., з яких 229013 грн. за основним платежем та 57253 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

2. на виконання п.2 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України:

2.1. по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_3 від 26.07.2013р.:

сума заниженого податкового зобовязання у розмірі 12023 грн. 20 коп. (що складає 5 відсотків від суми основного платежу) сплачена Приватним підприємством Флора до державного бюджету згідно банківської виписки від 09.04.2015р.;

решта суми заниженого податкового зобовязання у розмірі 228440 грн. 80 коп. (що складає 95 відсотків від суми основного платежу) вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

2.2. по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 26.07.2013р.:

сума заниженого податкового зобовязання у розмірі 11450 грн. 65 коп. (що складає 5 відсотків від суми основного платежу) сплачена Приватним підприємством Флора до державного бюджету згідно банківської виписки від 09.04.2015р.;

решта суми заниженого податкового зобовязання у розмірі 217562 грн. 35 коп. (що складає 95 відсотків від суми основного платежу) вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Флора до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість, - визнано нечинною, а провадження у справі закрито.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Частиною 2 статті 203 КАС України передбачено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Так, апеляційним судом встановлено, що позивач визнав суми занижених податкових зобовязань за податковими повідомленнями рішеннями № НОМЕР_3 та № НОМЕР_1 від 26 липня 2013 року погашеними, а також те що штрафні санкції за вказаними податковими повідомленнями рішеннями не застосовуються та пеня не нараховується.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку необхідність визнання нечинною постанови суду першої інстанції в частині стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями рішення № НОМЕР_3 та № НОМЕР_1 від 26 липня 2013 року та закритті в цій частині провадження у справі.

Щодо стягнення податкового боргу на підставі податкових повідомлень рішень № НОМЕР_2 від 28 січня 2014 року та № НОМЕР_4 від 9 березня 2011 року апеляційний суд зазначає наступне.

Вказані податкові повідомлення рішення не були предметом судового розгляду, а тому підстави для закриття провадження у справі в цій частині, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України відсутні.

Самостійна сплата відповідачем податкових зобовязань, що визначені вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями в сумі 850,00 грн. та 170,00 грн. відповідно, після винесення рішення суду першої інстанції не є в силу ч.2 ст. 200 КАС України підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції в частині стягнення з ПП Флора 1020,00 грн. прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу цій частині слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Флора задоволити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по справі № 803/659/14 в частині стягнення з рахунків приватного підприємства Флора у банках, що його обслуговують, в дохід Державного бюджету України кошти у сумі 620533,66 грн. визнати нечинною, а провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по справі № 803/659/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддяР.Б. Хобор

СуддіЯ.С. Попко

ОСОБА_1