Ухвала суду № 53015826, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Київ К/800/27638/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року

у справі № 2а-4615/12/1370 (9104/148112/12)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС» (далі - позивач, ТОВ «АВІС»)

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «АВІС» звернулось у травні 2012 року до суду з позовом до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2012 року № 0000133540 та № 0000123540.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 05.04.2012 року по 11.04.2012 року, на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові про призначення по кримінальній справі № 139-0406 позапланової виїзної документальної перевірки, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «АВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із: ПП «Віста Плюс», ПП «Техно Поліс», ПП «Домус Плюс», ПП «Юнізет», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Альфа-ресурс», ПП «Форум Інвест», ТОВ ВКФ «Галхімпласт», ПП «Сігма Груп» за період з 01.01.2009 року по 21.12.2010 року, результати якої оформлено актом від 19.04.2012 року № 130/2200/30063761, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем при здійснення господарських операцій з контрагентами ПП «Техно Поліс», ПП «Інтех Сервіс», ПП «Альфа Ресурс», ПП «Сігма Груп» вимог: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 518 503,00 гривні; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення товариством податкового кредиту на загальну суму 414 802,00 гривні.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.05.2012 року: № 0000123540, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 518 503,00 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 126 626,00 гривень; № 0000133540, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 365 302,00 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 91 326,00 гривень.

З матеріалів акту перевірки вбачається, що в ході вказаної перевірки встановлено, що позивач здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, використовуючи фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників, зокрема, по контрагентах позивача ПП «Альфа-ресурс», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Техно Поліс», ПП «Сігма Груп» встановлено, що відповідно до висновків судово-почеркознавчих експертиз та документів наданих ТОВ «АВІС», позивачем проведено документальне оформлення господарських операцій за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що поставка товарів від вказаних контрагентів здійснювалась не з метою, яка випливає зі змісту укладених договорів, а з метою несплати відповідних сум, тобто вчинені позивачем правочини є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, вірно виходили з наступного.

За змістом п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

За приписами п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Положеннями п. 86.9 ст. 86 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п. 58.4 ст. 58 ПК України'. у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постанова старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові про призначення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, прийнята рамках кримінальної справи № 139-0406, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва ПП «Віста Плюс», ПП «Техно Поліс», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Форум Інвест», ТОВ ВКФ «Галхімпласт» за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав та повноважень у податкового органу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за положеннями п. 86.9 ст. 89 ПК України, оскільки доказів підтвердження факту винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і під час розгляду справи по суті відповідачем не надано.

Крім того, судами вірно зауважено, що висновки акту перевірки стосовно встановлених порушень не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку товариства, які б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства саме позивачем, а порушення контрагентами податкового законодавства, на яких ґрунтуються висновки податкового органу, не може впливати на правомірність формування ТОВ «АВІС» податкового кредиту, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку

Також, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем договорів, оскільки, надаючи оцінку господарським правовідносинам і вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочинів, податковий орган виходить за межі своєї компетенції.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недотримання відповідачем положень процесуального закону та як наслідок передчасність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому правомірно та обґрунтовано задовольнили позовні вимоги ТОВ «АВІС».

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року у справі № 2а-4615/12/1370 (9104/148112/12) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько