Ухвала суду № 53015217, 12.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Київ К/800/61342/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),суддів Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року

у справі № 821/2918/13-а

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Херсонське АТП 16563»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю «Херсонське АТП 16563» звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013 року № 0008761503, № 0008771503.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами перевірки ТДВ «Херсонське АТП 16563» з питань своєчасності сплати земельного податку з 2010-2012 роки відповідачем складено акт від 27.06.2013 року № 3059/15.2/03119026, яким встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання по земельному податку.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013 року: - № 0008761503, яким зобов'язано сплатити штраф по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 20 % у сумі 2 168, 98 грн.; - № 0008771503, яким зобов'язано сплатити штраф по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 10 % у сумі 2 957, 04 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТДВ «Херсонське АТП 16563» має право постійного користування земельною ділянкою у розмірі 61,17 га, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 44-а.

До податкового органу було подано податкові розрахунки земельного податку: за 2010 рік від 28.01.2010 року, за 2011 рік від 26.01.2011 року, за 2012 рік від 22.02.2012 року, у яких задекларовано річну суму податку в розмірі 54 277, 98 грн. із щомісячною сплатою в сумі 4 523, 17 грн.

25.02.2011 року начальником ДПІ у м. Херсоні прийнято рішення № 7/і про надання розстрочення податкового боргу, в тому числі по земельному податку з юридичних осіб у сумі 89 492, 79 грн. під проценти терміном з 25.02.2011 року по 22.12.2011 року, на підставі якого між ТДВ «Херсонське АТП 16563» та ДПІ у м. Херсоні укладено договір про розстрочення податкового боргу від 25.02.2011 року №7/і.

Встановлено, що при проведенні перевірки та визначенні кількості днів затримки сплати податкових зобов'язань по земельному податку податковим органом не взято до уваги відповідний договір про розстрочення податкового боргу, у зв'язку із чим невірно розраховано кількість днів затримки сплати податкових зобов'язань по земельному податку, що призвело до невірного нарахування штрафних санкцій.

Згідно із п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року у справі № 821/2918/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук