Ухвала суду № 53011009, 23.12.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 р. Справа № 65764/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Дяковича В.П., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання Куземському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства агрофірма «Боремель» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства агрофірма «Боремель» до Млинівської державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.02.2008 року № 0000302340/0,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Дочірнє підприємство агрофірма «Боремель» в вересні 2008 року звернулось з позовом в суд до Млинівської державної податкової інспекції Рівненської області та просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.02.2008 року № 0000302340/0 в частині визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 48684,87.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість з орендної плати здійснено неправильно, оскільки відповідач виходив з розрахунку, що залишкова балансова вартість переданого в оренду цегельного заводу становить 879 000, 00 грн. фактично ж залишкова балансова вартість за 2006 - 2007 роки становила 122018,00 грн. Позивач також зазначає, що безпідставним є висновок відповідача і з приводу заниження податку на додану вартість в сумі 16752,00 грн. з придбання товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 100512,00 грн. придбаних згідно накладних та списаних на поліпшення основних фондів. Позивач вважає, що податкові накладні та документи на списання є належними документами бухгалтерського обліку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року в справі № 2а-4287/08/1770 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Дочірнім підприємством агрофірма «Боремель» подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року в справі № 2а-4287/08/1770 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог зазначає те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що суперечить фактичним обставинам справи і не ґрунтується на доказах. Апелянт також зазначає, що визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість з орендної плати здійснено неправильно, оскільки відповідач виходив з розрахунку, що залишкова балансова вартість переданого в оренду цегельного заводу становить 879 000, 00 грн. фактично ж залишкова балансова вартість за 2006 - 2007 роки становила 122018,00 грн. Позивач також зазначає, що безпідставним є висновок відповідача і з приводу заниження податку на додану вартість в сумі 16752,00 грн. з придбання товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 100512,00 грн. придбаних згідно накладних та списаних на поліпшення основних фондів. Позивач вважає, що податкові накладні та документи на списання є належними документами бухгалтерського обліку

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства агрофірма «Боремель» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки №19/23/31425284 від 31.01.2008 року Млинівською державною податковою інспекцією Рівненської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000302340/0 від 15.02.2008 року, яким визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 50661,00 грн., з яких 33774,00 грн. основний платіж та 16887,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Крім того судом встановлено, що засновником Дочірнього підприємства агрофірми «Боремель» та ДП «Боремельський цегельний завод» є TзOB «Промагроінвест».

Пунктом 1.26 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що пов'язана особа - це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння, часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Судом також встановлено, що TзOB «Промагроінвест» володіє 100% часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податків.

05 липня 2005 року між Дочірнім підприємством агрофірмою «Боремель» та ДП «Боремельський цегельний завод» було укладено договір №01/07/0 оренди цегельного заводу. Згідно даного договору плата за користування приміщенням встановлюється і складається слідуючим чином: з 05.07.2005 року по 31.12.2006 року безоплатне користування, з 01.01.2007 року 800 грн. в місяць (включаючи податок на додану вартість).

Оскільки в 2007 році користування приміщенням згідно договору оренди здійснювалось безоплатно, то відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Згідно з пунктом 1.20.51 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

При проведенні перевірки податковому органу було надано перелік основних фондів. В даному переліку міститься цілісний майновий комплекс цегельний завод, які перебуває в оренді. Залишкова балансова вартість станом на 01.01.2008 року становить 879 000,00 грн. на яку нараховується амортизація.

Відповідно до пп.8.1.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Беручи до уваги залишкову балансову вартість цілісного майнового комплексу цегельний завод в сумі 879 000,00 грн. та норму амортизації, колегія суддів вважає, податковим органом правильно встановлено та нараховано податок на додану вартість з орендної плати, що підтверджено рішенням суду першої інстанції.

Як встановлено в Акті перевірки №19/23/31425284 від 31.01.2008 року всього за перевіряємий період платником податків занижено податок на додану вартість з орендної плати в сумі 16902,00 грн.

Окрім того під час здійснення перевірки встановлено, що згідно податкової накладної № 13/02/у від 13 лютого 2006 року, Дочірнім підприємством агрофірмою "Боремель" придбано у ТзОВ компанії "Промагроінвест" шифер на суму 10800 грн. (в т.ч. ПДВ 1800 грн.).

Платником для перевірки представлено акт на списання товарно-матеріальних цінностей від 12 квітня 2006 року, згідно якого придбані матеріали по накладній № 13/02/у від 13.02.06 на суму 10800грн. (в т.ч.ПДВ 1800 грн.) списано на ремонт адміністративної будівлі.

Аналогічно, згідно податкової накладної № 74 від 10 травня 2006 року Дочірнім підприємством агрофірмою "Боремель" придбано у СП "МБР Україна" товарно-матеріальні цінності на суму 89712 грн., (в т.ч. ПДВ 14952,00 грн.).

Платником для перевірки представлено акт на списання товарно-матеріальних цінностей від 30 червня 2006 року, згідно якого придбані матеріали по накладній №74 від 10.05.06 на суму 89712 грн. (в т.ч.ПДВ 14952 грн.) списано на асфальтування площадки цегельного заводу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зафіксовано в акті перевірки, для перевірки не надано актів виконаних робіт, відомостей про нарахування заробітної плати людям, які виконували роботи по ремонту будівлі, товарно-транспортних накладних на перевезення матеріалу, відомостей про нарахування заробітної плати людям, які виконували роботи по асфальтуванню площадки, в залишку придбані матеріали не значаться.

Відповідно до ст.4 п.4.2.2 «б» Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях

Відповідно до ст.17 п. 17.1 пп.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів з урахуванням наведеного на підставі наявних в матеріалах справи доказів вважає, що податковим органом визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 50661,00 грн., з яких 33774,00 грн. основний платіж та 16887,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства агрофірма «Боремель» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року в справі № 2а-4287/08/1770 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді В.П. Дякович

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено та підписано

28.12.2010 р.