Ухвала суду № 53010266, 21.12.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 р. Справа № 77656/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,

при секретарі судового засідання Грицані З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Західвугілля» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Західвугілля» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА

В січні 2009 року Закрите акціонерне товариство «Західвугілля» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.11.2006 року за № 61 та повністю скасувати податкові повідомлення - рішення від 16 квітня 2008 року № 000109300/0/9152 (від 07 липня 2008 року № 0001092300/1/16064, від 27 жовтня 2008 року № 0001092300/3/26203). В порядку ст. 51 КАС України, позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 16 квітня 2008 року № 0001092300/0/9152, від 07 липня 2008 року № 0001092300/1/160664, від 27 жовтня 2008 року № 0001092300/3/26203.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а 134/09/1370 від 21 вересня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку ЗАТ „Західвугілля" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 30.09.2007 року. За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено Акт перевірки від 20.03.2008 № 469/62/23-0/31526887. У Акті перевірки встановлено, що свідоцтво платника ПДВ від 25.07.2001 р. № 181665219, видане ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було анульоване актом від 27.11.2006 р. за ініціативою податкового органу. На дату 27.11.2006 року анулювання свідоцтва платника ПДВ в ЗАТ „Західвугілля" рахувалися товарно-матеріальні залишки в сумі 250 000,00 грн. (комбайн 1 ГШ-68) та основні фонди в сумі 11 416,00 грн., на загальну суму 261 416,00 грн. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання. Оскільки ЗАТ «Західвугілля» не здійснило умовного продажу таких товарів та відповідно не збільшило суму своїх податкових зобов'язань, ЗАТ „Західвугілля" в порушення вимог п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 занизило податок на додану вартість в листопаді 2006 року на загальну суму 52 020 гривень.

Постанову оскаржив позивач з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції, при розгляді адміністративного позову щодо скасування повідомлень рішень не було досліджено та обєктивно оцінено всіх обставин справи, зокрема, не було оцінено спірні податкові рішення на відповідність їх вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно з вимогами п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, (далі Закон №168/97-ВР), платник податку, у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, зобовязаний визнати умовний продаж лише тих активів (основних фондів чи товарних залишків) стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах. Крім того, умовний продаж таких товарних залишків повинен визначатись виходячи із звичайних цін. Так як відповідачем не вказується в акті перевірки чи нараховувався податковий кредит (якщо нараховувався, то в якому із попередніх податкових періодів) стосовно зазначених в акті перевірки основних фондів та товарно-матеріальних залишків, які обліковувались у позивача на момент анулювання реєстрації платника ПДВ, у податкового органу не було підстав донараховувати 52020,00 грн. податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 26010,00 грн.

Також на підставі заяви позивача від 20.07.2010 року та доданих до неї документів, в порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, замінено сторону (позивача) Закрите акціонерне товариство «Західвугілля» (ЄДРПОУ 31526887) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» (ЄДРПОУ 31526887).

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги, враховуючи наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку ЗАТ „Західвугілля" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 30.09.2007 року.

За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено Акт «Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Західвугілля» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства» від 20.03.2008 № 469/62/23-0/31526887, на підставі якого ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення - рішення від 16.04.2008 № 0001092300/0/9152, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 78424,80 грн. (основний платіж - 52283,20 грн., штрафна (фінансова) санкція - 26141,60 грн.).

За результатами адміністративного оскарження, ДПА у Львівській області (рішення про результати розгляду повторної скарги від 15.10.08 №22374/10/25-005/914) встановлено, що ревізором в акті перевірки допущено арифметичну помилку, а саме: на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ 27.11.2006 року в ЗАТ „Західвугілля" рахувалися товарно-матеріальні залишки на суму 250 000,00 грн. (комбайн 1 ГШ -68) та основні фонди в сумі 10 100,00 грн. (згідно додатку К1 до декларацій по податку на прибуток підприємств) на загальну суму 260 100,00 гривень. Враховуючи вищенаведене, ДПА у Львівській області прийнято рішення, що підприємством занижено податок на додану вартість в листопаді 2006 року на суму 52 020,00 грн., а не 52 283,20 грн. як визначено у акті перевірки.

Відтак, за результатами розгляду скарг у адміністративному порядку, ДПІ у Шевченківському районі винесено повторні рішення від 07 липня 2008 року за №0001092300/1/16064, від 27 жовтня 2008 року за №0001092300/3/26203 про сплату суми податкового зобовязання 52020,00 грн. за платежем з податку на додану вартість та 26010,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво платника ПДВ від 25.07.2001 р. № 181665219, видане ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було анульоване актом від 27.11.2006 р. за ініціативою податкового органу.

Згідно з п.п. 25.2.1 п. 25.2 Положення Про порядок реєстрації платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення), органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення.

Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме - довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Згідно з п.4.2. Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

У п.2.3.7. цього ж Порядку результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства оформляються аналогічно оформленню результатів перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства. Ознайомлення, підписання та надання матеріалів перевірок (актів, довідок) є складовою частиною їх оформлення.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.11.2006 №61, на підставі рішення комісії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова: „...комісією встановлено: платник податку подає податковому органу декларації з ПДВ, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що підтверджено Реєстром платників ПДВ, які подають нульову звітність, сформованого на основі обробленої звітності по ПДВ за період з 01.10.2005 року по 01.10.2006 року...»

Однак в матеріалах справи відсутня та ДПІ у Шевченківському районі не представлено довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка повинна свідчити про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). Також відсутні будь-які докази про проведення невиїзної перевірки підприємства, про ознайомлення з довідкою про результати перевірки посадових осіб підприємства.

Відтак ДПІ у Шевченківському р-ні м. Львова порушено процедуру анулювання свідоцтва про реєстрацію підприємства як платника ПДВ, що унеможливило позивачу виконати вимоги ст.9 п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» та у звязку з чим відповідальність за усі наслідки такого порушення несе сам відповідач.

Також згідно з вимогами п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, (далі Закон №168/97-ВР), платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

З огляду на вимоги прокоментованої норми Закону №168/97-ВР, платник податку, у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, зобовязаний визнати умовний продаж лише тих активів (основних фондів чи товарних залишків) стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах. Крім того, умовний продаж таких товарних залишків повинен визначатись виходячи із звичайних цін.

В акті перевірки (пп. 3.1.5 акту) податковим органом не досліджувалось питання нарахування податкового кредиту стосовно зазначених в акті перевірки основних фондів та товарно-матеріальних залишків, які обліковувались у позивача на момент анулювання реєстрації платника ПДВ. Таким чином, описані в цьому підпункті Акту обставини не можуть вважатися носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 та підпункту 2.3.4 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року за N327, виявлені порушення податкового і валютного законодавства повинні викладатися в акті перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджують наявність вказаних порушень. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень працівників ДПА.

Акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення виїзної планових чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Крім того, вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено визнання умовного продажу товарів у разі проведення анулювання свідоцтва платника ПДВ саме за звичайними цінами.

Відповідно до вимог п.1.18 ст.1 Закону №168/97-ВР звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.1.20.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94 року (в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.97р.), якщо не доведене зворотне, вважається, що звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Як свідчить акт перевірки (п.3.1.5 акту), відповідачем донараховане податкове зобовязання позивачу з податку на додану вартість виходячи із балансової вартості основних фондів (11416 грн.) та балансової вартості товарно-матеріальних залишків (250000 грн.), а не виходячи із їх справедливої ринкової ціни, тобто, виходячи із звичайних цін на момент такого умовного продажу, як того вимагає Закон №168/97-ВР.

Згідно з вимогами п.1.20.8 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Таким чином, податковим органом, внаслідок невірного застосування положень Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно донараховано позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 78030,00 грн., а відтак винесені податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Жодних аргументів, доказів, які б спростовували позовні вимоги ЗАТ «Західвугілля» відповідачем не було надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом не в повній мірі зясовано обставини, які мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з прийнятям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202 п.п.3, 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а 134/09/1370 від 21 вересня 2009 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити, скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 16 квітня 2008 року № 0001092300/0/9152 (від 07 липня 2008 року за №0001092300/1/16064, від 27 жовтня 2008 року за №0001092300/3/26203) про сплату 52020,00 грн. суми податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 26010,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Укр-вуглепром» 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: М.А. Пліш

ОСОБА_2

Повний текст рішення виготовлено 24.12.2010 року.