Ухвала суду № 53009671, 08.07.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р.

Справа № 65785/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Пліша М.А.

Суддів Довгополова О.М. , Стародуба О.П.

при секретарі судового засідання Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке» до Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке» звернулось в суд першої інстанції з адміністравтиним позовом до Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.05.2009 року №00005961730/0.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.08.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушеннями норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що за наслідками планової виїзної перевірки, Акт від 30 квітня 2009 року № 9/2320/30795974, представниками державної податкової інспекції у Кельменецькому районі у пункті 3.8.4 вищевказаного Акта перевірки встановлено факти не нарахування та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із сум, виплаченим громадянам в рахунок земельного паю, чим порушено вимоги п.7.1 ст. 7 пп. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Актом перевірки встановлено, що ТзОВ «Зеленецьке» в 2008 році згідно відомостей в рахунок земельного паю видано: 466 громадянам пшеницю в кількості 139544 кг. На суму 126985 грн.; 12 громадянам гречку в кількості 3856 кг. На суму 3508,96 грн.

ДПІ у Кельменецькому районі на підставі вище згаданого Акту перевірки від 30 квітня 2009 року №9/2320/30795974 за виявлені порушення прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009р. № 00005961730/0 на суму 58722,27 гривень.

Апелянт проаналізувавши факти, викладені у Акті перевірки, стверджує про численні порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України №327 від 10.05.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (із змінами і доповненнями). Зокрема: в пп. 3.8.4 Акту перевірки не викладено зміст виявленого порушення, не зазначені первинні документи на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та не зазначено інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення , чим порушено ч.2-3 пп. 2.3.2 вище вказаного Порядку ; пп. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України ««Про податок з доходів фізичних осіб» не регламентують порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб при отриманні доходу від надання в оренду земельної частки (паю), чим порушено ч.3 пп. 2.3.2 цього ж Порядку ; в порушення п.2.3.3 Порядку виявлені факти однотипних порушень не згруповані у відомості або таблиці, та не додані до Акта перевірки.

Крім того, в пп. 3.8.4 Акта перевірки не зазначено на основі яких бухгалтерських документів перевіряючими встановлено факт відсутності нарахування податку з доходів з виплачених сум за оренду паїв, тобто мають місце відображення необгрунтованих даних та суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, чим порушено пп. 2.3.4 Порядку.

Виходячи з викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.05.2009 року №00005961730/0.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно графіку планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі в період з 6 квітня 2009 року по 27 квітня 2009 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 1.01.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено відповідно Акт перевірки №9/2320/30795974 від 30.04.2009 року, в якому відображено порушення правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме встановлено, що позивачем в 2008 році згідно відомостей в рахунок земельного паю видано: 466 громадянам пшеницю в кількості 139 544 кг. на суму 126 985 грн.; 12 громадянам гречку в кількості 3856 кг. на суму 3508, 96 грн., однак податок з доходів фізичних осіб з указаних сум не утриманий та до бюджету не сплачений. На підставі Акту відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009 року №00005961730/0 про застосування до позивача фінансової санкції в розмірі 58 722, 27 грн.

Приведене повністю підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні і не заперечується сторонами.

Розглядаючи спір суд першої інстанції зазначив, що згідно п.п. 3.1.3 ст. З Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. Згідно з п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 вище вказаного Закону, до складу загального місячного оподаткованого доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані платнику податків відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Позивачем укладались з фізичними особами договори оренди земельних паїв і в рахунок оплати товариством в 2008 році згідно відомостей видано: 466 громадянам пшеницю в кількості 139 544 кг. на суму 126 985 грн.; 12 громадянам гречку в кількості 3856 кг. на суму 3508, 96 грн., проте податок з доходів фізичних осіб з указаних сум не утриманий та до бюджету не сплачений. Ця обставина відображена в пункті 3.8.4 Акту перевірки.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. А згідно п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вище вказаного ж Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену п. 7.1 ст. 7 цього Закону. Крім того згідно п. 19.2. ст. 19 вище наведеного Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Згідно п.п. «а» п. 20.2 ст. 20 Закону України «Про податок доходів фізичних осіб» при порушенні правил нарахування, утримання сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи є фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону. Відповідно пп. 20.3.2 п. 20.3. ст. 20 даного Закону, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

З огляду на це суд першої інстанції вірно вважав, що висновки відповідача зроблені за результатами перевірки, про те, що позивач, здійснюючи виплату платникам податків відповідно до умов цивільно-правових договорів (договорів оренди земельного паю), в порушення вимог пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та пп. 20.3.1 п. 2 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не нарахував, не утримав та не сплатив до бюджету податок на доходи фізичних осіб, в зв'язку з чим товариству правомірно визначено податкові зобов'язання із зазначеного податку.

Судом першої інстанції правильно вказано, що згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподаткованого доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані платнику податків відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, а відтак обгрунтовано відхилив посилання позивача, що вказані норми Закону не регламентують порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб при отримані доходу від надання в оренду земельної ділянки (паю).

Суд першої інстанції частково погодився, з твердженням позивача щодо порушень посадовими особами при складанні Акту перевірки Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, проте зробив правильний висновок, що такі порушення не являються грубими порушеннями Закону, не стосуються суті виявленого порушення фіскального зобов'язання, не призвели до прийняття відповідачем неправомірного (протиправного) рішення та на можуть бути підставою для його скасування.

На такі порушення суд першої інстанції підставно відреагував окремою ухвалою.

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке» – залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року у справі № 2а-635/09 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Пліш М.А.

Судді Довгополов О.М. , Стародуб О.П.

Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2010 року