Ухвала суду № 53009545, 14.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р. Справа № 56133/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Обрізка І.М., Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Куземському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ»до Державної податкової інспекції в м. Червонограді про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 серпня 2008 року №0000332301/0, від 16 жовтня 2008 року № 0000332301/1, від 12 січня 2009 року №0000332301/2, від 17 березня 2009 року №0000332301/3,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ», звернулась з позовом в суд до Державної податкової інспекції в м. Червонограді та просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 серпня 2008 року №0000332301/0, від 16 жовтня 2008 року № 0000332301/1, від 12 січня 2009 року №0000332301/2, від 17 березня 2009 року №0000332301/3.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що в червні 2006 року ним у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 10933, 33 грн. з попередньої оплати на підставі отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю «Західпластінвест»податкової накладної від 22.06.2006 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року в справі №2а-2516/09/1370 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в м. Червонограді подано апеляційну скаргу в якій, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року в справі №2а-2516/09/1370 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в червні 2006 року позивачем перераховано кошти ТзОВ «Західпластінвест»зокрема 21.06.2006 року згідно платіжного доручення № 967 від 21.06.2006 року на суму 65000,00 грн. ( в тому числі податок на додану вартість 10833,00 грн.), 22.06.2006 року згідно платіжного доручення № 968 від 21.06.2006 року на суму 600,00 грн. ( в тому числі податок на додану вартість 100,00 грн.) за полівінілхлорид згідно договору № 0621-06 від 20.06.2006 року. Таким чином податок на додану вартість сукупно становить 10933,00 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку дану операцію було проведено такими бухгалтерськими проведеннями: Дт 371 Кт 31 на суму 65600,00 грн., Дт 64 Кт 371 на суму 10933,33 грн. Дт 79 Кт 371 54666,67. Таким чином виявлені невідповідність між даними бухгалтерського обліку та даними податкових накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що службовими особами Державної податкової інспекції в м. Червонограді було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт від 30.07.2008 року № 956/2301/31755047 в якому зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ»в червні 2006 року включило до податкового кредиту податок на додану вартість від суми попередньої оплати за товар, яку списано по обліку в цьому ж періоді.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000332301/0 від 13 серпня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 14458, 50 грн. (в тому числі основний платіж в розмірі 9639,00 грн. і штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4819,50 грн.

Вказане повідомлення-рішення позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ», було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції в м. Червонограді, Державної податкової адміністрації у Львівській області, Державної податкової адміністрації України. Рішеннями вказаних податкових органів скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000332301/0 від 13 серпня 2008 року - без змін.

За результатами розгляду скарг Державною податковою інспекцією в м. Червонограді були винесені податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2008 року № 0000332301/1, від 12 січня 2009 року №0000332301/2, від 17 березня 2009 року №0000332301/3.

Відповідно до п.п 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі-Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином виходячи з змісту даної статті Закон передбачає дві умови для визначення податкового кредиту, а саме 1) договірна вартість, але не вище рівня звичайних цін поставки товарів, надання послуг та 2) сума нарахованого (сплаченого) податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Законом зокрема визначено право платника податків на податковий кредит де в підпункті 7.5.1 визначено момент виникнення такого права, а саме:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 та 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 3.4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982, передбачено, що дані, наведені в декларації , мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

А статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як вказується в апеляційній скарзі та узгоджується з матеріалами справи в рамках договору поставки сировини полівінілхлорид № 0621-06 від 20.06.2006 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ» здійснило попередню оплату в розмірі 299600, 00 грн. на користь ТзОВ «Західпластінвест», а саме 21.06.2006 року - 65000,00 грн., 22.06.2006 року 600,00, 31.07.2008 року - 234000,00 грн. В липні серпні 2006 року на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ»було повернуто 234000,00 грн., окрім 65600,00 грн., які ТзОВ «Західпластінвест»станом на 21.07.2008 року не повернуло.

Дану операцію було проведено такими бухгалтерськими проведеннями: Дт 371 Кт 31 на суму 65600,00 грн., Дт 64 Кт 371 на суму 10933,33 грн. Дт 79 Кт 371 54666,67

Як зазначається в Акті перевірки у податковому обліку суму попередньої оплати відображено в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал І півріччя 2006 року.

Під час проведення перевірки керівнику позивача надано вимогу про надання відповідних документів та пояснень, що підтверджують всі проведені операції за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року з ТзОВ «Західпластінвест».

В Акті перевірки зазначено, що на дану вимогу керівником надано пояснення, що при закритті реєстрів бухгалтерського обліку звітного періоду на той час (ІІ квартал 2006 року) бухгалтером було здійснено помилку в частині кореспонденції рахунків Дт 791 Кт371, тому в реєстрі рахунку 371 (аванси надані) дана заборгованість не числиться.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року в справі №2а-2516/09/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді І.М. Обрізко

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено та підписано

19.10.2010 р.