Ухвала суду № 53004971, 28.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2712/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасуваннями податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» звернулось до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 02.02.2015 року №0001531720, №0000092210 та №0000152240, від 23.06.2015 №0010631720 (з урахуванням збільшення позовних вимог).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що податковим органом було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Авіакомпанія Браво» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, за результатами якої було складено акт від 21.01.2015 року №4/22-1/32259588, яким виявлено порушення: пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України у вигляді заниження суми податку на прибуток на загальну суму 570 000, 00 грн.; п.160.2 ст.160 ПК України, у зв'язку з чим не сплачено податок на доходи нерезидента за 2012 рік в сумі 358 236, 67 грн.; пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, внаслідок чого заборгованість з утриманого, але не перерахованого податку з доходів фізичних осіб становить 45 616,79 грн.; абз.б пп.176.2 ст.176 та п.70.16 ст.70 ПК України та Наказу ДПА України від 24.12.2010 року №1020, у вигляді порушення порядку заповнення розрахунків Ф №1 ДФ.

На підставі акта перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015: №0001531720, яким у зв'язку з несвоєчасною оплатою податку на доходи фізичних осіб, були нараховані штрафні санкції в сумі 11 404,20 грн. та пеня в сумі 2 503,26 грн. (в результаті адміністративного оскарження дане ППР було скасовано в частині стягнення з позивача пені в сумі 2 503,26 грн.); №0000152240, яким збільшено суму податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 358 237,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 89 559,00 грн.; №0000092210, яким збільшено суму податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 570 000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 142 500,00 грн.; від 23.06.2015 №0010631720, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31912,41 грн. за несплату податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 02.02.2015 №00000092210. 19.01.2006 між Акціонерним банком «Укргазпромбанк» (Кредитодавець) та ТОВ «Міжнародна авіакомпанія «Крим» (Позичальник) було укладено договір банківського кредиту № 895-К/06, за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 3 600 000, 00 грн., а позичальник зобов'язався повернути відповідний кредит та сплатити проценти за його користування на умовах, визначених договором. Поручитель за договором, фізична особа ОСОБА_1.

Згідно п.3 договору під обов'язками клієнта сторони розуміють повернення кредиту у сумі - 3 000 000, 00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту - « 16» січня 2009 року, а також щомісячна сплата процентів та пені.

16.01.2009 ТОВ «Міжнародна авіакомпанія Крим» було укладено з фізичною особою ОСОБА_1 договір доручення №16-01/09, п. 1.1 якого передбачено, що ОСОБА_1 (повірений) зобов'язався взяти на себе обов'язок щодо вчинення дій по погашенню фінансових зобов'язань ТОВ «Міжнародна авіакомпанія Крим» (довіритель) перед АБ «Укргазпромбанк» за договором банківського кредиту №895-К/06 на суму 3 000 000,00 грн.

З метою виконання умов договору поруки №09-П/09 від 09.01.2009 та договору доручення №16-01/09 від 16.01.2009, поручителем ОСОБА_1 було виконано умови вищевказаних договорів та погашено кредитну заборгованість ТОВ «Міжнародна авіакомпанія «Крим» перед АБ «Укргазпромбанк» в сумі 3 000 000, 00 грн.

Таким чином, фізична особа ОСОБА_1, виконавши кредитні зобов'язання ТОВ «Міжнародна авіакомпанія Крим» перед АБ «Укргазпромбанк», в порядку ст. 556 Цивільного кодексу України, набула статусу кредитора ТОВ «Міжнародна авіакомпанія «Крим».

З положень статуту ТОВ «Авіакомпанія Браво», затвердженого загальним зборами учасників товариства від 02.04.2012 (Протокол № 2), ТОВ «Авіакомпанія Браво» є правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «Міжнародна авіакомпанія «Крим».

Відтак, позивач як правонаступник ТОВ «Міжнародна авіакомпанія «Крим» набув обов'язку щодо сплати кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1, що становить 3 000 000,00 грн., та яка на момент податкової перевірки не була сплачена.

Податковий орган в акті перевірки зазначає про те, що оскільки вказана кредиторська заборгованість не була своєчасно сплачена позивачем поручителю і у зв'язку з тим, що строк позовної давності щодо її сплати на їх думку минув, то таку заборгованість слід вважати безнадійною, що в свою чергу, зумовлює її віднесення до складу доходів позивача. Зазначений висновок виходячи з досліджених доказів колегія судів вважає хибним.

Аналізуючи зміст договору доручення №16-01/09 від 16.01.2009, зокрема, п. 7.1 договору, суд правомірно дійшов висновку про те, що вищевказаний договір не містить чіткої вказівки на момент виконання довірителем свого обов'язку щодо перерахування грошових коштів в сумі 3 000 000,00 грн. на рахунок повіреного, що зумовлює відсутність в договорі положення щодо конкретного моменту настання у позивача обов'язку по сплаті Повіреному коштів. Таким чином, договором доручення №16-01/09 від 16.01.2009 не встановлені строк його виконання та момент пред'явлення вимоги.

При цьому перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що поручитель ОСОБА_1 надсилав ТОВ «Авіакомпанія Браво» вимогу щодо здійснення оплати кредиторської заборгованості в сумі 3 000 000, 00 грн., відповідно строк виконання зобов'язання позивача щодо сплати відповідних грошових коштів ще не настав, і відповідно, строк перебігу позовної давності не розпочався.

Відтак, твердження податкового органу в частині визнання кредиторської заборгованості в сумі 3 000 000, 00 грн. як безнадійної, і відповідно, її зарахування до складу доходів позивача за 2013 рік є необґрунтованими, що підтверджує безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 02.02.2015 №0000092210.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.02.2015 № 0000152240, то як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2012 між ТОВ «Авіакомпанія Браво» та компанією «MAX AVIA L.L.C.» (Об'єднані Арабські Емірати) було укладено угоду про оперативну оренду повітряних суден (49278 та 49364), відповідно до якої орендатор зобов'язався надати, а орендар прийняти в оренду повітряні судна на умовах, визначених договором.

Пунктом «хііі» ч. 5 угоди встановлено, що за законодавством України орендатор не повинен утримувати будь-які суми або податки з будь-яких платежів, які він має робити відповідно до умов цього договору оренди.

З метою виконання умов договору, компанія «MAX AVIA L.L.C.» передала ТОВ «Авіакомпанія Браво», а останнє прийняло в оренду повітряні судна (49278 та 49364), про що сторонами було складено акти про остаточне отримання повітряного судна від 10.04.2012 та від 02.07.2012, які були підписані та скріплені печатками підприємств.

Крім того, 16.09.2013 між сторонами було підписано Додаток до угоди про оперативну оренду повітряних суден (49278 та 49364), за умовами якого сторони домовилися про наступне: у зв'язку з виробничою необхідністю, Орендодавець здійснює заміну повітряного судна 49278 на повітряне судно 53188, через що у тексті угоди замінено « 49278» на «53188».

Позивач в період червень-серпень 2012 року здійснив оплату лізингових платежів за оренду суден на загальну суму 298 792,00 дол. США, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 29.08.2012, за 06.07.2012 та за 07.06.2012.

Податковий орган вважає, що вищевказана сума коштів, яка була перерахована на користь контрагента позивача, який є нерезидентом, підлягає оподаткуванню в порядку та на умовах, встановлених ст.160 ПК України.

Відповідно до п.160.1 ст. 160 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Згідно з пп. «ґ» для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Проте, податкове законодавство дає можливість резиденту не оподатковувати відповідні кошти, що були перераховані останнім на адресу нерезидента.

Положеннями п.103.1 ст.103 ПК України передбачено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно п.103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що контрагентом позивача є компанія «MAX.AVIA L.L.C», яка є резидентом ОАЕ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію членства на рік (2012), яка видана вищевказаному контрагенту позивача Торгово-промисловою палатою емірату Шардж.

На даний момент взаємовідносин щодо оподаткування резидентів України та Об'єднаних Арабських Еміратів регулюються на рівні Угоди між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 22.01.2003, яка була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал» від 19.06.2003 № 1013-IV (надалі-Угода).

Згідно зі статтею 2 Угоди ця Угода застосовується до податків на доходи і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, або місцевих урядів, незалежно від способу їх стягнення.

Суд вказує на те, що згідно п.1 ст.8 Угоди, незважаючи на положення статті 7, прибутки, що одержуються резидентом Договірної Держави від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях, оподатковується лише в цій Державі.

Під терміном «експлуатація морських або повітряних суден» слід розуміти: чартер або оренду морських повітряних суден (пп. «b» п. 1 ст. 8 Угоди).

Відтак, з урахування вищевказаних норм законодавства та у зв'язку з наявністю в матеріалах справи документів, що підтверджують статус компанії «MAX.AVIA L.L.C» в якості резидента ОАЕ, позивач, як резидент України, має всі підстави бути звільненим від оподаткування грошової суми, яка була перерахована останнім компанії «MAX.AVIA L.L.C» в якості орендних (лізингових) платежів у розмірі 298 795, 00 дол. США та є доходом нерезидента з джерелом походження з України, за угодою про оперативну оренду повітряних суден від 05.04.2012, оскільки вищевказана сума грошових коштів оподатковується виключно в країні нерезидента, тобто в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Відповідно, колегія суддів не погоджується з діями відповідача щодо нарахування ТОВ «Авіакомпанія Браво» податкових зобов'язань щодо сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 447 796,00 грн., а податкове повідомлення-рішення від 02.02.2015 № 0000152240 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 02.02.2015 №0001531720 та від 23.06.2015 №0010631720, то вони прийняті з огляду на те, що відповідач прийшов до висновку про порушення ТОВ «Авіакомпанія Браво» обов'язку, як податкового агента, по перерахуванню до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму 45 616, 79 грн. і відповідно, нарахування останньому штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2015 № 0001531720 в сумі 11 404,20 грн. та за податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2015 №0010631720 в сумі 31912,41 грн.

Контролюючий орган, обґрунтовуючи в акті перевірки даний епізод порушень, вказує на те, що позивачем був утриманий та не перерахований вчасно на відповідний казначейський рахунок податок в сумі 45 616, 79 грн., який нарахований на суму коштів, що була сплачена позивачем фізичним особам за договором оренди приміщень, оргтехніки.

01.03.2012 між ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ «Міжнародна авіакомпанія «Крим» (Орендар) було укладено договір оренди оргтехніки у приватної особи №12/3-1, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в тимчасове володіння комп'ютер Celeron DC G540 2.5GHz/2 GB/250Gb/DVD+-/RW/mATX350W/19 та багатофункціональний пристрій Canon ML 4410.

17.12.2012 між ТОВ «Авіакомпанія Браво» (Орендар) та фізичною особою ОСОБА_3 (Орендодавець) було укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 1, відповідно до якого, орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування об'єкт оренди, а орендар зобов'язався прийняти його та оплатити в порядку та на умовах визначених договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що об'єктом оренди є приміщення під офіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа офісу становить 37, 00 кв. м.

Також, 03.04.2012 між фізичною особою ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ «Авіакомпанія Браво» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №84А, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати в строкове платне користування нежитлове приміщення будинку № 261, загальною площею 15 кв. м., яке знаходиться за адресою: 08307, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, Аеропорт «Бориспіль». Крім того, між фізичною особою ОСОБА_2. (Орендодавець) та позивачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 101А від 01.02.2013, відповідно до якого орендодавець зобов'язався передати в строкове платне користування нежитлове приміщення будинку №261, загальною площею 35 кв.м., яке знаходиться за адресою: 08307, Київська область, Бориспільський район, м.Бориспіль, Аеропорт «Бориспіль».

Позивач вказує на те, що ним не було порушено вимог щодо умов та порядку оплати податку на дохід фізичних осіб в сумі 45 616, 79 грн., оскільки вищевказані кошти були перераховані вчасно.

Зокрема, позивачем, з метою оплати податку на дохід фізичних осіб, було перераховано грошові кошти в сумі 47 482,43 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за відповідні періоди (т.2, а.с.136-174).

Крім того, утримання та виплата позивачем сум податку на дохід фізичних осіб з виплачених доходів підтверджується відповідними звітами за формою №1-ДФ, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, в подальшому позивачу було повідомлено про те, що вищевказаний рахунок бюджетної класифікації є невірним, і відповідно, грошові кошти, які були перераховані ТОВ «Авіакомпанія Благо», з метою сплати податку на дохід фізичних осіб, не надійшли за призначенням.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, звертався з листом від 10.04.2014 № 1.6-21 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просив контролюючий орган здійснити перерахунок помилково перерахованих коштів з податку на дохід фізичних осіб на суму 47 482, 43 грн. з р/р 3321180700004 на р/р 33210802700004. Вищевказаний лист був прийнятий Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, що підтверджується відтиском штампу вх. № 4741/10 від 10.04.2014.

Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки сплата коштів до бюджету за самостійно узгодженими позивачем податковими зобов'язаннями була здійснена ним своєчасно, а кошти фактично надійшли до бюджету, помилкове зазначення коду платежу не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок та до відповідного бюджету та не може бути розцінено як несплата податкових зобов'язань та підстава для застосування штрафних санкцій.

Згідно п.22.4 ст.22 Закону України «Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi» вiд 05.04.2001 року №2346-III передбачено, що при використаннi розрахункового документа iнiцiювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, моментом виконання платником податків свого обов'язку є саме сплата ним в повному обсязі сум зобов'язань, а не зарахування коштів до відповідного бюджету.

Отже, з урахування вищевказаного, суд дійшов висновку про те, що сама по собі дія ТОВ «Авіакомпанія Браво» по перерахуванню суми податку на вищевказаний розрахунковий рахунок, свідчить про те, що позивач вже ініціював його сплату і водночас підтверджує факт виконання останнім свого обов'язку щодо сплати податків. А тому, податкове повідомлення-рішення від 02.02.2015 №0001531720, яким нараховані штрафні санкції в сумі 11 404, 20 грн. є необґрунтоване, та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 23.06.2015 № 0010631720, то як вбачається з його змісту, відповідачем нараховані до сплати позивачу штрафні санкції на суму 31 912, 41 грн., у зв'язку з порушенням ТОВ «Авіакомпанія Браво» положень пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.168.4 ст.168 та абз.а п.176.2 ст.176 ПК України.

Приписами пп.«а» п.176.2 ст.176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

Відтак, вищевказана сума штрафних (фінансових) санкцій нарахована до сплати ТОВ «Авіакомпанія Браво» у зв'язку з порушенням позивачем строку оплати суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 45 616, 79 грн. Водночас, з огляду на встановлення помилковості таких висновків податкового органу, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування ТОВ «Авіакомпанія Браво» додаткових штрафних (фінансових) санкцій, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № 0010631720 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, за умови відсутності належних доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері податкових правовідносин та наявності належним чином оформленої податкової звітності та інших відповідних документів, застосування санкцій податкового законодавства є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень не знайшли свого підтвердження, а рішення податкового органу є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 18.08.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.