Ухвала суду № 53004862, 29.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2015 рокусправа № П/811/1302/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року по справі

за позовом ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Мясокомбінат «Ятрань» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Мясокомбінат «Ятрань» (далі ТДВ «Мясокомбінат «Ятрань») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі ОСОБА_1 ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 28.11.2014 року податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 962 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 641 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 321 грн. та податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1316 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 877 грн., штрафними фінансовими санкціями в розмірі 439 грн.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 28.11.2014 року, присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 30.10.2014 року по 05.11.2014 року ОСОБА_1 ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПМП «Домінанта» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатами якої складено акт № 4/11-23-22-02/05507073 від 12.11.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» занижено податок на додану вартість по загальній декларації на суму 877 грн. та по декларації спеціального режиму оподаткування переробного підприємства на суму 641 грн. за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на висновках акту перевірки ПМП «Домінанта» №72/11-23-22-04/ 20245896 від 24.10.2014 року щодо нікчемності укладеного правочину через відсутність підтвердження фінансово-господарських операцій по ланцюгу постачання з іншими контрагентами.

На підставі акту перевірки відповідачем 28.11.2014 року винесені податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 962 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 641 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 321 грн. та податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1316 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 877 грн., штрафними фінансовими санкціями в розмірі 439 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями рішеннями позивач, оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» та ПМП «Домінанта» укладено договір №30/07 від 30.07.2014 року купівлі продажу товару - 24 деревяних ящиків.

Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковою накладною, видатковою накладною, товаро транспортною накладною, специфікацією, платіжним дорученням про оплату товару, який використаний у власній господарській діяльності позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за липень 2014 року, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків правочин, укладений позивачем з контрагентом ПМП «Домінанта» має ознаки нікчемності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом правочину, відсутні рішення суду про визнання його таким, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи недійсними, на час дії угоди ПМП «Домінанта» було зареєстровано в установленому порядку як платник податку на додану вартість, мало право виписувати та надавати податкові накладні, не було виключено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем висновок про нікчемність правочину з зазначеним контрагентом зроблений на припущеннях.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України згідно приписів ч.2 ст.71 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесені 28.11.2014 року ОСОБА_1 ОДПІ податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, присуджено на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 182,70 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова