Ухвала суду № 53004673, 27.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р. справа 804/16611/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал» 10.10.2014 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0003291501 від 18.09.2014 про податкове зобов'язання з податку не прибуток в сумі 1' 100' 737гр31коп та податкове повідомлення-рішення №0003282201 від 18.09.2014 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15250гр01коп (т1ас2).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 позов задоволений (т9ас198).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують на непідтвердженість господарських операцій позивача з ТОВ «Запорізьке БМУ», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Еріел» (т10ас1).

Згідно акту №453/221/32470647 від 27.08.2014 планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Квартал» за 2011-2013 року, проведеної Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією, у взаємовідносинах позивача з ТОВ «ЗПП №461», ПП «Апрель», ТОВ «Партнер Груп», ТОВ «Запоріжспецбуд», ТОВ «Гідроспецбуд», ТОВ «Промисловий альпінізм», ТОВ «Мостбудком», ТОВ «МБК», ТОВ «Будівельник», ТОВ «Тандем 2000», ТОВ «Металургмонтаж», ТОВ «Променергоремонт», ТОВ «Семаксстрой», ТОВ «Стройпрогрес», ТОВ «Віватінвест», ТОВ «Промбудмаркет», ТОВ «Трейд Лайн», ТОВ «Запорізьке БМУ», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Еріел» операції з передачі товарів і послуг не мали реального характеру (т1ас18).

Новомосковською ОДПІ 18.09.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003291501, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток основний платіж 880' 589гр85коп, штрафні санкції 220' 147гр46коп, а всього 1' 100' 737гр31коп; та податкове повідомлення-рішення №0003282201, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 10166гр67коп, штрафні санкції 5083гр34коп, а всього 15250гр01коп (т1ас78,79).

Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, в якій Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція не погоджується з постановою суду першої інстанції лише стосовно взаємовідносин ТОВ «Квартал» з наступними контрагентами: ТОВ «Запорізьке БМУ», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Еріел». Відносно інших контрагентів, перелічених в акті перевірки, в апеляційній скарзі не згадується. Згідно розшифровки сум податкових повідомлень-рішень, основний платіж та штрафні санкції в основному припадають саме на взаємовідносини позивача з ТОВ «Запорізьке БМУ», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Еріел» (т10ас217).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності ТОВ «Квартал» є будівництво.

Між ТОВ «Квартал» та ТОВ «ДЗМК» укладений договір А4080/2 від 22.06.2011 виготовлення і постачання металоконструкцій. Згідно рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, актів приймання продукції, документів складського руху, податкових накладних, - на адресу позивача поставлені металеві вироби для промислового будівництва на суму 2' 751' 161гр50коп. За придбану продукцію позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість (т2ас161-194,т10ас48-78).

Між ТОВ «Квартал» та ТОВ «Еріел» укладений договір ДГ0000067 від 12.10.2012 підрядних електромонтажних робіт на об'єкті Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп». Згідно кошторису, підсумкових відомостей ресурсів, актів прийняття виконаних робіт, карток рахунків, податкових накладних, - ТОВ «Еріел» виконані роботи з ремонту електроосвітлення і електрообладнання стану 5-12 на загальну суму 172330гр06коп. За виконані роботи позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість (т2ас104-152,т3ас3-8).

Між ТОВ «Квартал» та ТОВ «Запорізьке БМУ» укладені договори №02/09/2013 від 02.09.2013, №2/2013/18 від 01.10.2013 підрядних робіт ЦХП-1 ВАТ «Запоріжсталь». Сторони обумовили можливість залучення субпідрядників для виконання окремих видів робіт. Згідно кошторису, графіку виконання робіт, актів прийняття виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, карток рахунків, видаткових накладних, довіреностей, складських накладних, податкових накладних, - виконані будівельно-монтажні роботи з будівництва і ремонту будівлі і основних засобів ЦХП-1 ВАТ «Запоріжсталь», а також поставлені матеріали для виконання робіт на загальну суму 3' 309' 745гр. За виконані роботи та поставлені товарно-матеріальні цінності позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість (т2ас35-74,т3ас9-40,105-250,т4ас1-109,т7ас182-250,т8ас1-250,т9ас1-167,т10ас118-216).

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно вказав, що за придбану продукцію та виконані роботи позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість в ціні продукції, виконаних робіт. Матеріальні цінності, які надійшли до ТОВ «Квартал», належним чином оприбутковані та використані у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції, виконавці робіт, а не позивач, який сплатив податок на додану вартість в ціні придбаної продукції, виконаних робіт. В судовому засіданні представники податкової інспекції не заперечували що податок на додану вартість перерахований контрагентами до бюджету.

Окружний суд дійшов обгрунтованого висновку, що реальність поставок позивачу продукції, виконання робіт підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковими і видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, обліковими документами на придбання товарно-матеріальних цінностей, актами прийняття виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки. Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ «Квартал» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Перелічені в акті перевірки юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податків.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Квартал» при придбанні продукції, виконанні робіт. Позивач не має відношення до діяльності інших суб'єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.

Крім того, позивачем надані судові рішення, якими підтверджено реальність господарських операцій позивача з контрагентами за перевіряємий період та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті податковою інспекцією (т10ас85-112).

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 27.10.2015.

В повному обсязі ухвала складена 29.10.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко