Ухвала суду № 53004670, 21.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2015 рокусправа № 804/7653/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , Міністерства юстиції України , Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказу та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, згідно якого просив:

- скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України № 888о/с від 18.05.2015 року "Про особовий склад" в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (С-528688), першого заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальника слідчого управління з органів внутрішніх справ у Запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік);

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальника слідчого управління;

- зобов'язати Держателя Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" - Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомості щодо заборони першому заступнику начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальнику слідчого управління ОСОБА_1 протягом десяти років з дня набрання чинності Законом України "Про очищення влади" обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація);

- скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 01.07.2015 року № 272о/с в частині звільнення ОСОБА_1 (С-528688), першого заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальника слідчого управління з органів внутрішніх справ у Запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік);

- зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області видати наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальника слідчого управління з 01 липня 2015 року;

- стягнути з Головного управління МВС України в Дніпропетровській області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01 липня 2015 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 20 липня 2015 року зупинено провадження у даній адміністративній справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

В мотивування ухвали суд послався на те, що позивача звільнено з посади першого заступника начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області начальника слідчого управління з органів внутрішніх справ згідно з частиною 3 статті 1, пункту 8 частини 1 статті 3 Закону України «Про очищення влади». Ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України відкриті конституційні провадження за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» та станом на 20 липня 2015 року відсутня офіційна інформація щодо розгляду Конституційним Судом України вищезазначеної справи (інформація розміщена на офіційному сайті Конституційного Суду України: http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/275190). Отже, враховуючи наведену обставину, до вирішення питання Конституційним Судом України щодо відповідності Конституції України (конституційності) визначених положень Закону України «Про очищення влади», що стали підставою для звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, та протиправність застосування яких є предметом розгляду у даній справі, посилаючись на пункт 3 частини 1 статті 156 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у даній справі до прийняття рішення у справі Конституційним Судом України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі. На думку апелянта, судом неправильно застосовано норми Кодексу адміністративного судочинства України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушено принципи верховенства права та позбавлено позивача права на своєчасний судовий захист порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідачами МВС України та ГУ МВС України в Дніпропетровській області подані заперечення на апеляційну скаргу, за змістом яких просять залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі без змін. Відповідачами стверджується, що позивач у своєму позові посилається на неправомірність його звільнення з органів внутрішніх справ згідно з частиною 3 статті 1, пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України «Про очищення влади» та відповідно до пункту 62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», у звязку з невідповідністю, на його погляд, норм Закону України «Про очищення влади» Конституції України. Таким чином позиція суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів Верховної Ради України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» на думку відповідачів є законною та обґрунтованою.

В судовому засіданні представником позивача підтримані доводи апеляційної скарги та зазначено, що питання зупинення провадження судом першої інстанції вирішено без дослідження фактичних обставин щодо протиправності спірних дій та рішень відповідачів, недотримання останніми процедури звільнення, встановленої Законом України «Про очищення влади», а отже судове рішення про зупинення провадження у справі є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Представник відповідачів в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З наявних у справі письмових доказів вбачається, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ відбулося на підставі частини 3 статті 1, пункту 8 частини 1 статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Виходячи зі змісту наведених норм Закону України «Про очищення влади», протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом, посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені, в тому числі, у частині восьмій статті 3 цього Закону, зокрема, керівник, заступник керівника територіального (регіонального) органу Міністерства внутрішніх справ України, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Тобто, заборона обіймати посаду в органах державної влади Законом повязується в даному випадку із самим лише фактом зайняття особою певної посади у певний проміжок часу, що викликає сумнів у відповідності положень Закону України «Про очищення влади» Конституції України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

Таким чином, до визначеності у питанні про те, чи відповідають окремі положення Закону України «Про очищення влади» Конституції України з метою забезпечення конституційних прав і свобод позивача, дану адміністративну справу неможливо розглянути до вирішення справи, яка перебуває на розгляді Конституційного Суду України, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 КАС України є підставою для зупинення провадження в даній адміністративній справі.

Твердження апелянта стосовно недотримання відповідачем під час вирішення питання щодо його звільнення передбачених Законом України «Про люстрацію» процедур звільнення, зокрема, недотримання принципів, на яких ґрунтується Закон України «Про очищення влади», в тому числі презумпції невинуватості, індивідуальності юридичної відповідальності, та звільнення лише за критерієм перебування у певний період на певній посаді, що свідчить про порушення вимог Закону України «Про очищення влади», колегія суддів розцінює критично. Як зазначалося вище, безпосередньо частина третя статті 1 Закону України «Про очищення влади» встановлює заборону обіймати певні посади, в тому числі передбачені частиною восьмою статті 3 цього Закону, особам, які обіймали сукупно не менше одного року ці посади у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року. Отже твердження позивача про його неправомірне звільнення на підставі приписів частини 3 статті 1, пункту 8 частини 1 статті 3 Закону України «Про очищення влади» свідчить, що спірні правовідносини безпосередньо пов'язані з особливостями застосування норм і приписів Закону України «Про очищення влади», конституційність яких і є предметом розгляду Конституційного Суду України, а тому правомірність спірних дій та рішень відповідачів не може бути належним чином оцінена до вирішення Конституційним Судом України справи щодо відповідності даних норм Конституції України.

Крім наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, у разі виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства фактично є неможливим.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади», оскільки, на думку колегії суддів, розгляд такої справи судом конституційної юрисдикції є перешкодою для вирішення даної адміністративної справи по суті.

Згідно приписів ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року по справі № 804/7653/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:А.В. Шлай