Ухвала суду № 53004551, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 808/8907/14 (ДО/808/1219/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинною та скасування вимоги та зобов'язання списання безнадійної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не зявились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.11.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою №146-ахо, в якій просив визнати безнадійною та списати недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 780147,17 грн. станом на 31.10.2014 р.(а.с.8).

07 листопада 2014 року податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5-25/10, в якій позивача зобовязано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 778568,70 грн. (а.с.6).

Позивач, не погодившись з діями відповідача та вимогою, звернувся з позовом до суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Разом з тим, статтею 9-3 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до преамбули Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі ОСОБА_1 № 1669) цей ОСОБА_1 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

ОСОБА_1 встановлює особливості застосування певних нормативно-правових актів щодо таких субєктів господарювання щодо сплати податків та зборів, та підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань. При чому, дія цього Закону розповсюджується лише на визначені безпосередньо в ньому податки.

Відповідно до статті 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (далі Указ Президента №405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Оскільки зазначений Указ Президента №405/2014 набрав чинності 14.04.2014, а Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України ще не приймався, періодом проведення антитерористичної операції є проміжок часу з 14.04.2014 по теперішній, не обмежений на сьогодні, час.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону №1669 територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, серед іншого, до вказаного переліку увійшло й смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області.

Однак, 05.11.2014 Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р дію Розпорядження від 30.10.2014 №1053-р зупинено, а отже на даний момент перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, є невизначеним, що робить неможливим застосовування положень Закону №1669.

Враховуючи викладене, дія положень Закону №1669 та відповідно дія статті 9-3 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування могла бути застосована з 30.10.2014 р. по 05.11.2014 р., а від так і списана могла бути недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка виникла в період з 30.10.2014 р. по 05.11.2014 р.

Також слід зазначити про те, що оскаржувана вимога була винесена 07.11.2014 року, тобто вже після винесення Розпорядження КМУ від 05.11.2014 року №1079-р, яким зупинено дію Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до податкового органу з заявою про визнання безнадійною та списання заборгованості зі сплати єдиного внеску 03.11.2014 р., разом з тим, просив списати недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка виникла з 22.09.2014 р. по 30.10.2014 р. на суму 778568,70 грн.

Відповідно п.101.5 ст.101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013 р. затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі-Порядок), який розроблено відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п.4.4 Порядку структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації(розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

А тому, списання безнадійної заборгованості за заявою поданої позивачем 03.11.2014 (3 квартал 2014 року) повинно було проводитись з 10.11.2014 по 29.11.2014, проте, в період з 10.11.2014 по 29.11.2014 застосування положень Закону №1669 було не можливим у звязку з відсутністю затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем на підставі ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування правомірно прийнято оскаржувану вимогу про сплату недоїмки.

Стосовно позовних вимог про зобовязання відповідача списати позивачу безнадійну заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 778568,70 грн. станом на 31.10.2014, суд першої інстанції правомірно зазначає про те, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо списання безнадійної заборгованості зі сплати єдиного внеску є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Дадим

Суддя:С.А. Уханенко

Суддя:І.Ю. Богданенко