Постанова № 53002848, 22.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 жовтня 2015 р. №820/8206/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участю:

представника позивача - Гордейчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду:

- скасувати накази Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області про проведення документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «НК Синтез» №2153 від 24.09.2014р., №2730 від 04.12.2014р., №2794 від 11.12.2014р.;

- визнати протиправними дії Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області з проведення документальних позапланових виїзних перевірок та складання за їх результатами актів №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014р., №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014р., №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014р.;

- визнати протиправними дії Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області із встановлення в актах перевірок №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014р., №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014р., №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014р., складених за результатами перевірок ТОВ «НК Синтез», висновків щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №0000592202 від 30.10.2014р., №0000062202 від 16.01.2015р., №0000022202 від 12.01.2015р., як такі, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- визнати протиправними дії Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизованої системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ «НК Синтез», внесених на підставі актів №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014р., №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014р., №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014р.;

- зобов'язати Житомирську ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «НК Синтез» в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014р., №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014р., №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" (далі за тестом - ТОВ "НК Синтез") здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків. У позивача наявна вся первинна документація по усім господарським операціям між ТОВ "НК Синтез" та його контрагентами, яка відповідає вимогам чинного законодавства, не містить дефектів форми, змісту чи походження, та в повній мірі підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У письмових запереченнях на адміністративний позов Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області зазначила, що до перевірки не було надано сертифікатів та паспортів отриманих від ТОВ "Талис Плюс", від ТОВ "Праус", а надані сертифікати і паспорти не підтверджують придбання ПММ від вказаних постачальників, окрім того, у ланцюгу постачальників ТОВ "Талис Плюс" та ТОВ "Праус", відсутній контрагент ПАТ "Укртатнафта", як постачальник нафтопродуктів. Зміна майнового стану позивача не підтверджена належним чином оформленими документами первинної звітності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "НК Синтез" перебуває на обліку як платник податку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області з 13.07.2010 року (т.2 а.с.136,138).

Відповідно до КВЕД-2010 види діяльності позивача - роздрібна торгівля пальним; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (т.2 а.с.136- 137).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником на додану вартість та має відповідне свідоцтво (т.2 а.с.139).

На підставі наказу №2153 від 24.09.2014 року, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1 . 78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України контролюючим органом з 24.09.2014 року по 30.09.2014 року була проведена позапланова документальна виїзна перевірка.

За результатами перевірки Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було складено акт №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" з питання взаємовідносин з ТОВ "Праус", ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" за квітень 2014 року, з ТОВ "Талис Плюс", з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" за червень 2014 року" (т.1 а.с. 123-139, т.2 а.с. 85-101, 148-164).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року, контролюючим були встановлені наступні порушення ТОВ "НК Синтез":

- відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість, який підпадає під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у ТОВ "Праус", ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Талис Плюс" на суму ПДВ 1557247,00 грн., в тому числі: за квітень 2014р. - 269220,00 грн. в частині взаємовідносин з: ТОВ "Праус" (на суму 129211,00 грн.) ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" ( на суму 140009,00 грн.); за червень 2014р. - 1288027,00 грн. в частині взаємовідносин з: ТОВ "Талис Плюс" (на суму 1155576,00 грн.) та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (на суму 132451,00 грн.); та по операціях з продажу цих товарів за квітень, червень 2014р. на суму ПДВ 1313124,00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2014р. - 131378,00 грн.; червень 2014р. - 1181746,00 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 200.3, 200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 244123,00 грн., в тому числі: за квітень 2014р. - 137842,00 грн. за травень 2014р. - 106281,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000592202 від 30.10.2014 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 366185,00 грн., з них за основним платежем - 244123,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 122062,00 грн. (т.2 а.с. 103, 193).

На підставі наказу №2730 від 04.12.2014 року, №2757 від 08.12.2014 року, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1 . 78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом в період з 04.12.2014 року по 10.12.2014 року була проведена перевірка ТОВ "НК Синтез".

За результатами перевірки Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було складено акт №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" з питання правильності визначення податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Праус" за травень 2014 року" (т.1 а.с.140-148, т.2 а.с.52-61, 165-173).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки №№8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року, контролюючим були встановлені наступні порушення ТОВ "НК Синтез":

- п.44.1 ст. 4 п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 200.3, 200.4 ст.200 п.200.1 п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 138055,00 грн., в тому числі за травень 2014 року - 138055,00 грн. В частині взаємовідносин з ТОВ "Праус".

На підставі висновків, викладених в акті №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 207083,00 грн., з них за основним платежем - 138055,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 69028,00 грн. (т.2 а.с.48, 194).

На підставі наказу №2794 від 11.12.2014 року, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.5, п.78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом в період з 11.12.2014 року по 17.12.2014 року була проведена перевірка.

За результатами перевірки Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було складено акт №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014 року "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" з питань, викладених у первинній скарзі ТОВ "НК Синтез" на податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 року №0000592202" (т.1 а.с.150-168, т.2 а.с.25-44, 174-192).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки № №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014 року контролюючим були встановлені наступні порушення ТОВ "НК Синтез":

- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1557247 грн., в тому числі: за квітень 2014 року - 269220,00 грн., за червень 2014 року - 1288027,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014 контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення № 0000022202 від 12.01.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 2335871,00 грн. з податку на додану вартість, з них за основним платежем - 1557247,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 778624,00 грн. (т.2 а.с. 45, 219).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу.

Так, на адресу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області позивачем були надіслані заперечення (вих. №130 від 31.12.2014 року) на акт №8779/06-23-22-02/37151707/0100 позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "НК Синтез" від 23.12.2014 року (т.2 а.с.195-198).

Контролюючим органом було надано відповідь позивачу у вигляді рішення про результати розгляду скарги №1890/6/99-99-10-01-01-25 від 31.01.2015 року, яким податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 30.10.2014 №0000592202 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.2 а.с.199-202).

Контролюючим органом 13.01.2015 року на адресу позивача була надіслана відповідь №791/10/06-25-22-02 про розгляд заперечення від 31.12.2014 року №130 (вх.27199/10 від 31.12.2014 року) до акту перевірки від 17.12.2014 року №8779/06-25-22-02/37151707/0100 (т.2 а.с. 203-205).

Позивач оскаржував рішення в ДФС України, так 13.01.2015 року (вих.№3) на адресу ДФС України була направлена скарга на податкове повідомлення-рішення №0000592202 від 30.10.2014 року та на рішення про результати розгляду первинної скарги від 30.12.2014 року №1103/П-С/06-30-10-06 (т.2 а.с.206-207).

06.11.2014 року на адресу ГУ Міндоходів у Житомирській області позивачем була надіслана (вих.№120 від 06.11.2014 року) скарга на податкове повідомлення-рішення №0000592202 від 30.10.2014 року, винесене на підставі акту №6200/06-25-22-02/37151707/0100 позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "НК Синтез" від 09.10.2014 року (т.2 а.с.209-210).

Позивачу ДФС України була відповідь у вигляді рішення про результати розгляду первинної скарги №1103/П-С/06-30-10-06 від 30.12.2014 року (т.2 а.с. 211-216).

Позивачем на адресу Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області були надіслані заперечення на акт№6200/06-25-22-02/37151707/0100 позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "НК Синтез" від 09.10.2014 року (вих. №116 від 20.10.2014 року) (т.2 а.с.217-218).

Контролюючим органом була надана відповідь від 27.10.2014 року №36381/10/06-25-22-02 про розгляд заперечення від 20.10.2014 року №116 (вх. №21111/10 від 20.10.2014 року) до акту перевірки від 09.10.2014 року №6200/06-25-22-02/37151707/0100 (т.2 а.с.220-222).

На адресу ТОВ "НК Синтез" було надіслано рішення про результати розгляду скарги від 04.03.2015 року №4543/6/99-99-10-01-01-25 (т.2 а.с.223-224).

Позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015 року, винесене на підставі акту №8559/06-25-22-02/37151707/0100 позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "НК Синтез" від 17.12.2014 року та на рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.02.2015 року №163/6/06-30-10-07 (вих. №10 від 18.01.2015 року) (т.2 а.с. 225-227).

Контролюючим органом на адресу позивача було надіслано рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.02.2015 року №163/6/06-30-10-07 (т.2 а.с.228-231).

ТОВ "НК Синтез" була надіслана скарга на податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015 року, винесене на підставі акту №8559/06-25-22-02/37151707/0100 позапланової документальної перевірки ТОВ "НК Синтез" від 17.12.2014 року (вих. №7 від 22.01.2015 року) (т.3 а.с.40-42).

На зазначену скаргу контролюючим органом була надана відповідь від 13.01.2015 року №789/10/06-23-22-02 про розгляд заперечення від 31.12.2014 року №129 (вх. №27200/10 від 31.12.2014 року) до акту перевірки від 17.12.2014 року №8559/06-25-22-02/37151707/0100 (т.3 а.с.43-44).

Також на адресу контролюючого органу надійшли заперечення на акт №8559/06-25-22-02/37151707/0100 позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "НК Синтез" від 17.12.2014 року (вих. №129 від 31.12.2014 р.) (т.3 а.с. 45-49).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Так, суд зазначає, що між ТОВ "НК Синтез" (покупець) та ТОВ "Праус" (постачальник) були укладені наступні договори поставки нафтопродуктів, а саме:

- договір поставки нафтопродуктів №01/22 від 01.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №01/62 від 01.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №04/4 від 04.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №15/3 від 15.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №22/19 від 22.04.2015 року.

Враховуючи той факт, що зазначені вище договори є типовими, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 зазначених договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невід'ємною частиною договорів.

У п.2 зазначених вище договорів, прописані обов'язки сторін, а саме: передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цих договорів за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договорів. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти.

Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

П. 4 визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW - резервуари нафто баз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Умови цих договорів викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На виконання умов договору №01/22 від 01.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №14043000000046 від 01.04.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №14043000000046 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 12.161 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 220114,06 грн.

На виконання умов договору №01/62 від 01.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №14043000000174 від 01.04.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №14043000000174 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 17.309 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 279609,66 грн.

На виконання умов договору №04/4 від 04.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №14043000000245 від 04.04.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №1404300000245 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 35.989 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 608213,95 грн.

На виконання умов договору №15/3 від 15.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №14043000000049 від 15.04.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №14043000000049 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 8.342 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 154327,03 грн.

На виконання умов договору №22/19 від 22.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №14043000000051 від 22.04.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №14043000000051 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 18.253 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 341331,02 грн.

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати та паспорта якості.

Розрахунки між сторонами за нафтопродукти проводились, що в свою чергу підтверджується наступними платіжними дорученнями: №941 від 20.06.2014 року у сумі 46535,19 грн., №981 від 01.07.2014 року у сумі 57063,53 грн., №1016 від 11.07.2014 року у сумі 9997,00 грн., №1018 від 11.07.2014 року у сумі 106518,34 грн., №1019 від 11.07.2014 року у сумі 279609,66 грн., №1020 від 11.07.2014 року у сумі 608213,95 грн., №1021 від 11.07.2014 року у сумі 154327,03 грн., №1022 від 11.07.2014 року у сумі 341331,02 грн.

На виконання умов договору листами №271/02-П від 01.04.2014 року, №272/20-П від 01.04.2014 року, №273/02-П від 04.04.2014 року, №274/02-П від 15.04.2014 року, №275/02-П від 22.04.2014 року ТОВ "Праус" повідомило ТОВ "НК Синтез", що нафтопродукти, придбані ТОВ "НК Синтез" знаходяться на позабалансовому зберіганні в ПАТ "Дніпронафтпродукт", у якого можуть бути отримані в будь який час (т.3 а.с.50-78).

Щодо господарських відносин позивача та ТОВ "Талис Плюс", суд зазначає наступне.

Так, між ТОВ "НК Синтез" (покупець) та ТОВ "Талис Плюс" (постачальник) був укладений договір поставки нафтопродуктів №01/06-23П від 01.06.2014 року.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

У п.2 договору, прописані обов'язки сторін, а саме: передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цих договорів за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти.

Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

П. 4 визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафто баз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Умови цих договорів викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На виконання умов договору №01/06-23П від 01.06.2014 року сторонами було укладено додаткову угоду №14063000000079 від 01.06.2014 року, відповідно до умов якої постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.06.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Відповідно до додаткової угоди від 01.10.2014 року до договору поставки нафтопродуктів №01/06-23П сторони домовились п.5.1 договору викласти в наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 30.06.2015 року.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №14063000000079 від 30.06.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 367.231 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 6933455,74 грн.

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати та паспорта якості.

Розрахунки між ТОВ "Талис Плюс" та ТОВ "НК Синтез" проводились відповідно до платіжних доручень, а саме: платіжне доручення №1272 від 04.03.2015 року на суму 1822000,00 грн. та платіжне доручення №1280 від 10.03.2015 року у сумі 5111455,74 грн.

На виконання умов договору листом №49/06-ТП від 01.06.2014 року ТОВ "Талис Плюс" повідомило ТОВ "НК Синтез", що нафтопродукти, придбані ТОВ "НК Синтез" знаходяться на позабалансовому зберіганні в ПАТ "Дніпронафтпродукт", у якого можуть бути отримані в будь який час (т.3 а.с. 79-87).

Щодо господарських відносин між ТОВ "НК Синтез" (покупець) та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (постачальник), суд зазначає наступне.

Так між сторонами за квітень 2014 року та за червень 2014 були укладені наступні договори поставки, а саме:

- договір поставки №22/14-П від 27.03.2014 року;

- договір поставки №53/14-П від 11.04.2014 року;

- договір поставки №80/14-П від 15.04.2014 року;

- договір поставки №98/14-П від 21.04.2014 року.

Враховуючи той факт, що зазначені вище договори є типовими, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 зазначених договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ, надалі по договору - товар. Одиниця виміру товару - метрична тонна.

Асортимент, кількість, ціна, вартість товару визначається сторонами в додаткових угодах до договорів.

У п.3 зазначених вище договорів, прописані способи виконання зазначених вище договорів. Умови поставки - склад покупця (АЗС). Допускається постачання товару кількома партіями. Місця поставки для кожної партії товару узгоджується за домовленістю сторін. Строк поставки для кожної партії товару визначається сторонами у відповідній додатковій угоді до договору. Виконання зобов'язань за даними договорами підтверджується належним чином оформленими та підписаними сторонами видатковими накладними або іншими документами, які є невід'ємною частиною договорів.

Щодо розрахунків, то в п.4 зазначених договорів вказано, що покупець зобов'язаний провести оплату за фактично поставлений товар (в сумі, що визначена згідно видаткових накладних або інших документів, які є невід'ємною частиною договорів) протягом 10 банківських днів, з дати отримання вимоги постачальника про оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або іншим способом погодженим між сторонами, що не суперечать чинному законодавству.

Якісь товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 і повинна бути підтверджена паспортом якості виробника.

Приймання-передача товару здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 року № 332 (далі - Інструкція), а також відповідно до умов цих договорів, додаткових угод до них та специфікацій.

На виконання умов договору поставки №22/14-П від 27.03.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду № 140430000000104 від 27.03.2014 року, відповідно до якої продавець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти визначені у додатковій угоді до договору поставки нафтопродукти на суму з ПДВ 234981,91 грн.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 140430000000104/1 від 27.03.2014 року до договору поставки №22/14-П від 27.03.2014 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що строк поставки товару за додатковою угодою 140430000000104 - до 30.04.2014 року.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 25.08.2014 року до договору поставки №22/14-П від 27.03.2014 року сторони дійшли згоди викласти п.4.1. у наступній редакції: покупець зобов'язаний провести оплату за фактично поставлений товар до 31.12.2014 року включно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або іншим способом погодженим між сторонами, що не суперечить чинному законодавству України.

За умовами додаткової угоди №2 від 31.12.2014 року до договору поставки №22/14-П від 27.03.2014 року, сторони дійшли згоди викласти п.4.1 у наступній редакції: покупець зобов'язаний провести оплату за фактично поставлений товар до 31.12.2015 року включно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або іншим способом погодженим між сторонами, що не суперечить чинному законодавству України.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом №140430000000104 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року до договору №22/14-П від 27.03.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 22.000 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 234981,31 грн.

Також суд зазначає, що 01.06.2014 року сторонами було укладено додаткову угоду №14063000000036 до договору №22/14-П від 27.03.2014 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти до 30.04.2014 року зазначені в додатковій угоді види товару на суму разом з ПДВ - 794708,26 грн.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом №1404300000000036 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2014 року до договору №22/14-П від 27.03.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 65.140 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 794708,26 грн.

На виконання умов договору №53/14-П від 11.04.2015 року сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000105 від 11.04.2015 року, відповідно до умов якої покупець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти види товарів зазначені в додатковій угоді на суму разом з ПДВ 74749,98 грн.

В додатковій угоді №140430000000105/1 від 11.04.2014 року до договору №53/14-П від 11.04.2014 року сторони дійшли згоди, що строк поставки товару за додатковою угодою №140430000000105 - до 30.04.2014 року.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом №140430000000105 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року до договору №53/14-П від 11.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 6.500 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 74749,98 грн.

На виконання умов договору №80/14-П від 15.04.2015 року сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000107 від 15.04.2015 року, відповідно до умов якої покупець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти види товарів зазначені в додатковій угоді на суму разом з ПДВ 180880,07 грн.

В додатковій угоді №140430000000107/1 від 15.04.2014 року до договору №80/14-П від 15.04.2014 року сторони дійшли згоди, що строк поставки товару за додатковою угодою №140430000000107 - до 30.04.2014 року.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом №140430000000107 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року до договору №80/14-П від 15.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 15.200 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 180880,07 грн.

На виконання умов договору №98/14-П від 21.04.2015 року сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000108 від 21.04.2015 року, відповідно до умов якої покупець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти види товарів зазначені в додатковій угоді на суму разом з ПДВ 349440,00 грн.

В додатковій угоді №140430000000108/1 від 21.04.2014 року до договору №98/14-П від 21.04.2014 року сторони дійшли згоди, що строк поставки товару за додатковою угодою №140430000000108 - до 30.04.2014 року.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом №140430000000108 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року до договору №98/14-П від 21.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 29.120 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 349440,00 грн.

Якість товару підтверджують сертифікати відповідності.

Розрахунки між сторонами здійснювалися відповідно до наступних платіжних доручень: №762 від 26.05.2014 року у сумі 598131,98 грн.; №1314 від 29.04.2015 року у сумі 1311405,39 грн.; №763 від 26.05.2014 року у сумі 74749,98 грн.; №764 від 26.05.2014 року у сумі 180880,07 грн.; №765 від 26.05.2014 року у сумі 349440,00 грн. (т.3 а.с.33-39, 88-107).

Суд встановив, що зазначені документи первинного обліку в повній мірі підтверджують реальність проведення господарської операції та спростовують висновки контролюючого органу щодо нереальності проведення господарської операції між позивачем та конрагентами.

Транспортування нафтопродуктів від контрагентів до ТОВ "НК Синтез" не відбувалося, адже і в контрагентів, і в позивача були укладені договори зберігання із ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Так, зберігання нафтопродуктів ТОВ "НК Синтез" здійснювалось відповідно до договору зберігання, укладеного 26.07.2010 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дніпронафтопродукт".

Враховуючи той факт, що на момент укладання договорів поставки та додаткових угод до них, у контрагентів були в наявності нафтопродукти, які вже перебували на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", то була відсутня необхідність у їх транспортування. Таким чином право власності на нафтопродукти від контрагентів до ТОВ "НК Синтез" переходило на підставі договорів поставки, додаткових угод, актів приймання-передачі. Крім того, ПАТ "Дніпронафтопродукт" листами від контрагентів був повідомлений про перехід права власності на нафтопродукт.

Відповідно до п. 14.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 встановлено, що приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП.

Згідно з п.6.1 Зберігання нафтопродуктів Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 встановлено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м 3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Відповідно до п.1 договору зберігання від 20.07.2010 року, зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою.

Зберігач зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності товару. Своєчасно проводити відпуск товарів поклажодавцю згідно умов визначених в договорі, після отримання від поклажодавця заявок та всіх документів необхідних для відвантаження.

Оплата послуг поклажодавцем здійснюється щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок зберігача на підставі відписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами таких актів.

Вартість послуг зі зберігання визначається в протоколах узгодження ціни та зберігання, які є невід'ємною частиною цього договору. Вартість додаткових послуг за договором узгоджується сторонами та фіксується окремою угодою.

Так, на підтвердження реальності здійснення господарської операції щодо зберігання придбаного товару ТОВ "НК Синтез" в резервуарах, останнім було надано протоколи узгодження ціни, акти приймання-передачі наданих послуг згідно договору №2607/10-2 від 26.07.2010 року.

Розрахунки здійснювалися відповідно до платіжних доручень №607 від 28.04.2014 року, №752 від 21.05.2014 року, № 937 від 20.06.2014 року, №1060 від 18.07.2014 року.

Транспортування товару здійснювалось з місць зберігання до місць реалізації нафтопродуктів (АЗС).

Відповідно до умов договорів №3004-5/13 від 30.04.2013 року, №Е04/13 від 18.03.2013 року, №99 від 28.11.2012 року ТОВ "Капрайя", ТОВ "ЕКО-ВЕЙ", ТОВ "ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс" (перевізник) беруть на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений їм ТОВ "НК Синтез" (замовник) вантаж з місця відправлення, яким є склади в т.ч. власні та орендовані до пункту призначення, яким є АЗС ТОВ "НК Синтез", і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

На виконання умов договору сторонами було укладено додаткові угоди, акти здачі-прийомки виконаних робіт.

Розрахунки підтверджуються платіжними дорученнями.

Реальність переміщення товару підтверджують надані позивачем ТТН.

Кількість та вартість товару зазначається в податкових накладних №30002 від 30.06.2014 року, №31016 від 31.05.2014 року та №30003 від 30.06.2014 року, укладених між позивачем та ТОВ "Прайм Бізнес ЛТД", ТОВ "Провід групп".

Подальша реалізація товару здійснювалась позивачем в орендованих приміщеннях відповідно до договору оренди №3/09-10 від 01.09.2010 року. Реалізація товару проводилася на АЗС у відповідності із договорами про найм (оренду) автозаправної станції.

Реальність проведення операції підтверджується актами прийому-передачі ОЗ та НМА відповідно до договорів оренди автозаправних станцій та актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

До того ж реальність проведення господарських операцій з подальшої реалізації товару підтверджується змінними звітами АЗС.

Всі зміни майнового стану позивача відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, та про необґрунтованість висновків акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту за квітень 2014 року.

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Також аналізуючи норми чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку, що пп.78.1.5п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. В запереченнях та скаргах на рішення контролюючого органу, ТОВ "НК Синтез" оскаржувало вже досліджені обставини. Також підприємству надавалися відповіді контролюючого органу, в яких останній посилався лише на обставини, викладені в актах перевірки. Питання відносно проведення нової перевірки не ставилося і ставитися не могло, оскільки своїми неодноразовими відповідями на скарги позивача, контролюючий орган посилався на обставини, які були в повній мірі досліджені в актах перевірок № 6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року, №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року.

Таким чином, підстав для проведення перевірки за результатами розгляду первинної скарги судом не вбачається.

Підставою для висновків викладених в актах перевірок слугували висновки з акту контролюючого органу №1609/26-55-22-08/38544588 від 10.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Ліквід Петролеум" (податковий номер 38544588) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року", акту №2022/04-66-22-03/38361609 від 24.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Барилит Плюс" (код ЄДРПОУ 38361609) під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року", акту № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Праус" (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року" (т.1 а.с. 53-79).

Так, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (Затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2010 № 1232) зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Згідно п. 2.2. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (Затверджено Наказом державної податкової адміністрації від 22 квітня 2011 року № 236) (далі - Методичні рекомендації) необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. Згідно п. 4.6. Методичних рекомендацій за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомеи результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків Товариству з обмеженою відповідальністю "НК Синтез", внесених на підставі актів №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року, №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року, №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014

З вищенаведеного вбачається незаконність висновків щодо неможливості здійснювати його подальшу реалізацію та відповідно щодо завищення податкових зобов'язань, оскільки звірок, передбачених ПКУ та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, не проводилось щодо жодного з них та ніяких Довідок не складалося.

Таким чином суд дійшов висновку, що за висновками акту зустрічної звірки не може встановлюватися факт реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приписами ч.2 ст.8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає, що відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім - Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно вимог п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Положеннями пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, однією з основних гарантій прав платників податків при здійсненні заходів податкового контролю є законодавче встановлення вичерпного переліку підстав проведення документальних позапланових перевірок.

Обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: 1) наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України; 2) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; 3) наявність на момент перевірки у податкового органу звітних, первинних, інших документів та інформації.

Правовідносини, щодо отримання органами державної податкової служби інформації від платників податків, унормовані, зокрема, ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно положень абзацу 3 п.73.3 статті 73 Податкового кодексу України, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

При цьому, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.3); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3).

З положень наведеної норми Кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Накази відповідача про проведення перевірки містить посилання на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК як на підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Однак, позивачем у законодавчо визначені строки були надані пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, про що також зазначено в акті перевірки.

Таким чином, Позивачем було виконано обов'язок, передбачений ч.5 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України щодо надання інформації, визначеної у запиті органу державної податкової служби, та її документального підтвердження.

Наявність інших обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, зі змісту наказу та повідомлень не вбачається.

Враховуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав для проведення перевірки, передбачених положеннями ст.78 Податкового кодексу України, а відтак накази підлягають скасуванню, а дії щодо проведення перевірки та складенню актів - незаконними, а податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Згідно зі стандартом 4 Стандартів якості податкового та митного аудиту юридичних осіб, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів №612 від 22.10.2013р., будь-який висновок за результатами перевірки щодо повноти та своєчасності виконання платником своїх зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами має ґрунтуватися на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим і містити посиланням на належні та допустимі докази.

Належними та допустимими доказами, на яких можуть ґрунтуватися висновки матеріалів перевірки є: первинні, зведені та інші документи бухгалтерського та податкового обліку, документи системи внутрішнього контролю, пояснення посадових осіб чи працівників СГ, що перевіряється, або його контрагентів, податкова інформація, одержана відповідно до Глави 7 розділу II ПК України, експертні висновки, одержані відповідно до ст.84 ПК України, судові рішення, інші матеріали одержані в порядку та у спосіб передбачені Податковим та Митним кодексами або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міндоходів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5-6 ст.203 цього Кодексу.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на допущення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Позивач та його контрагенти, господарська діяльність з якими була перевірена фахівцями ДПІ, було укладено договори поставки нафтопродуктів, до яких було укладено додаткові угоди. Постачання палива належної якості підтверджується сертифікатами відповідності. Контрагентом позивача на виконання умов договорів поставки було передано товар, а саме - нафтопродукти, контрагентом позивача за першою подією - факт передачі ТМЦ були виписані податкові накладні, які за формою, змістом та порядком складань відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України. Розрахунок за придбаний товар було здійснено Позивачем у безготівковій формі, платіжними дорученнями і виписками банку. Нафтопродукти, які придбані позивачем у його контрагента, в подальшому були реалізовані, що підтверджується відповідними первинними документами. Фізичне переміщення нафтопродуктів підтверджується товарно-транспортними накладними. Перевезення нафтопродуктів здійснювалось відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568). Для здійснення фізичного переміщення палива Позивачем були укладені Договори перевезення. Після доставки вантажу зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особам Позивача відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберіганні відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затверджене Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерств, транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання, споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496). На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача. Згідно п.п. 10.2.10 Інструкції на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно - сальдовими відомостями.

В актах перевірки відповідачем не вказано належних доказів того, що на момент проведення операцій з ТОВ "НК Синтез" контрагент позивача був фіктивним підприємством, вчиняв порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладав нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Відповідно до положень ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Окрім цього, відповідно до приписів податкового законодавства України, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Отже, самостійна зміна відповідачем в Базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З огляду на викладене, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акту перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У п.п. 14.1.171. п.14.1 ст.14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України №1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України №1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України №1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до п.п. 3.1.3.7 п. 3.1.3 наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013, № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, існує взаємодія податкових органів при опрацюванні розшифровок інформаційних баз даних та їх використання при проведенні перевірок та прийняття за їх результатами рішень.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Отже, інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

За правилами пункту 86.1 статті 86 названого Кодексу результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Інформаційна система "Податковий блок", що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит було створено з метою удосконалення процесу адміністрування податків.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

З урахуванням того, що в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, про протиправність дій податкового органу у вказаній частині.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати накази Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про проведення документальних позапланових виїзних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" №2153 від 24.09.2014 року, №2730 від 04.12.2014 року, №2794 від 11.12.2014 року.

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області з проведення документальних позапланових виїзних перевірок та складання актів перевірок щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року, №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року, №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014 року.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0000592202 від 30.10.2014 року, №0000062202 від 16.01.2015 року, №0000022202 від 12.01.2015 року.

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизованої системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "НК Синтез", внесених на підставі актів №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року, №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року, №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014 року.

Зобов'язати Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "НК Синтез" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах №6200/06-25-22-02/37151707/0100 від 09.10.2014 року, №8559/06-25-22-02/37151707/0100 від 17.12.2014 року, №8779/06-25-22-02/37151707/0100 від 23.12.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" (код ЄДРПОУ 37151707) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 560,28 грн. (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29.10.2015 року.

Суддя Полях Н.А.