Постанова № 53002804, 22.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 жовтня 2015 р. № 820/6668/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Сербіна В.В.,

відповідача - Климчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобол-реєстр" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати дії державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби протиправними, такими, що порушують законні права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Глобол-реєстр"; скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000751501 від 30 квітня 2015 року та № 0000761501 від 30 квітня 2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки відповідача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного контролюючого органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач зареєстрований як юридична особа 30.06.1998 року, про що внесено запис №1 480 120 0000 007934 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується випискою з ЄДРСР (т. 3 а.с. 37-38).

Фахівцями державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Глобол-реєстр" (код за ЄДРПОУ 25613583) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за січень 2015 року, результати якої оформлені актом від 17.04.2015 року №1127/20-31-15-01-10/25613583, яким зафіксовано порушення:п.197.21 ст. 197, п.198.1, п.198.6 ст. 198, п.209.6, п.209.7, п.209.9, п. 209.10, п.209.11, п.209.18, п. 209.16, п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року на 683811 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період листопад 2012 року на загальну суму ПДВ у розмірі 5664 грн. (т. 1 а.с. 7-37).

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 30.04.2015 року №0000761501, №0000751501 (т. 1 а. с. 51-52).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Агрофірма "Полісся" (продавець) укладено договір поставки №05/12-14 від 05.12.2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти даний товар, а саме: соняшник врожаю 2014 року та сплатити за нього (т. 3 а.с. 3-4)

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "Сільськогосподарське підприємство" укладено договір купівлі-продажу №31/10 від 31.10.2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти даний товар, а саме: соняшник врожаю 2014 року та сплатити за нього (т. 3 а.с. 5-6).

У підтвердження виконання сторонами умов вищевказаних правочинів позивачем надано наступні документи первинного та бухгалтерського обліку: податкові накладні, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, квитанції до прибуткового касового ордеру (т. 1 а.с. 77-250, т. 2 а.с. 1-44, 52-124, т. 3 а.с. 79-164).

За умовами вище вказаних договорів позивач купляв соняшник врожаю 2014 року, для переробки та оброблення якого, товариством з обмеженою відповідальністю "Глобол-реєстр" (замовник) укладено договір переробки насіння соняшника №66/14 від 01.11.2014 року з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець), за умовами якого виконавець здійснює переробку давальницької сировини в продукцію, її збереження та відпуск замовнику (т. 4 а.с. 64-66).

У підтвердження виконання зобов'язань за договором №66/14 від 01.11.2014 року позивачем надано: видаткові накладні, довіреність на отримання соняшника врожаю 2014 року, товарно - транспортні накладні (т. 2 а.с. 45-51, 125-204).

Куплений позивачем соняшник врожаю 2014 року у своїх контрагентів безпосередньо доставлявся до місця його переробки, а саме: до с. Мар'ївка Запоріжської області, вул. Комсомольська, 1-А, як зазначено в оформлених товарно-транспортних накладних (т. 2).

Кінцевим продуктом після переробки соняшника врожаю 2014 року є масло соняшникове нерафіноване, та макуха соняшника, яку позивач (продавець) в подальшому реалізує EDELWEISS, LTD (покупець) за умовами контракту №G281114 від 28.11.2014 року (а.с. 9-11), що підтверджується товарно-транспортними накладними, реєстром надходження готової продукції до ПраТ "Дніпровський термінал" від ТОВ "Глобол-реєстр", митними деклараціями (т. 3 а.с. 165-250, т. 4 а.с. 1-63).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем 19.01.2015 року подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року №9078413595, в якій товариством в рядку 21.1 залишок від'ємного значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) зазначено 508710 грн., в рядку 23 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2) 90998 грн., в рядку 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) 794618 грн. (т. 3 а.с. 20-23).

24.02.2015 року №9022456954 позивачем подано уточнюючий розрахунок за грудень 2014 року (т. 3 а.с. 30-34).

Пунктом 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Положеннями п.209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до п.209.9 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

Пунктом 209.16 вказаної статті Податкового кодексу України передбачено, що обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Пунктом 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України визначено, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на: вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД):

- вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування бобових культур, які підлягатимуть сушінню, лущінню на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування картоплі для продовольчого споживання, технічних цілей, на насіння; вирощування фабричного цукрового буряку; вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади; вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння; вирощування однорічних і багаторічних трав на зелений корм, випас, сіно, сінаж і силос; вирощування кормових коренеплодів (буряку, брукви, турнепсу тощо); вирощування баштанних кормових культур; вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос; одержування насіння цукрового буряку та насіння кормових культур (включаючи трави); вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур; вирощування ефіроолійних культур; вирощування лікарських однорічних і багаторічних трав'янистих, напівчагарникових, ліано- та деревоподібних культур; вирощування садивного матеріалу ефіроолійних та лікарських культур; вирощування коренеплодів і бульбоплодів з високим вмістом крохмалю або інуліну (топінамбуру, батату тощо); вирощування шишок хмелю, цикорію;

- овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (01.12.0 КВЕД): вирощування овочевих та баштанних культур для продовольчого споживання: помідорів, огірків, капусти, столової моркви та буряків, кабачків, баклажанів, динь, кавунів, бобових, які не підлягатимуть лущінню, салатів, цибулі, цукрової кукурудзи та інших; вирощування зелені: кропу, петрушки, салату, шпинату тощо; вирощування овочевої розсади, насіння овочевих культур; вирощування міцелію та грибів, збирання лісових грибів; вирощування квітів, насіння, розсади, квіткових цибулин, бульб тощо; вирощування садивного матеріалу плодово-ягідних і горіхоплідних культур та винограду;

- . вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів (01.13.0 КВЕД): вирощування фруктів: яблук, слив тощо; вирощування ягід: суниці, малини, смородини тощо; вирощування винограду; вирощування горіхів (горіхів волоських, мигдалю, фісташок, фундука тощо); вирощування культур для виробництва прянощів (листя, квітів, насіння, плодів); вирощування садивного матеріалу рослин для виробництва прянощів; перероблення фруктів, ягід і винограду на вино в межах господарства, що їх вирощує;

- змішане сільське господарство (01.30.0 КВЕД);

- надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД): надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг із збирання врожаю та підготовка продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом, у тому числі з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу; експлуатація зрошувальних і осушувальних систем; насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення; облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього природного середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).

З матеріалів справи встановлено, що контрагенти позивача, ТОВ "Сільськогосподарське підприємство", ТОВ Агрофірма "Полісся" є сільськогосподарськими підприємствами, які зареєстровані належним чином в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується виписками з (т. 3 а.с. 39-40, 60-61). Контрагенти позивача займаються вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, що вбачається з довідки Сумського обласного управління статистики №675, та витягу №1412254500009 з реєстру платників податку на додану вартість з (ти. 3 а.с. 54-55, 58).

Крім того, контрагент позивача, ТОВ "Сільськогосподарське підприємство" має у власності земельні ділянки, що підтверджується довідками про розподіл земель за землекористувачами, витяг із технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (т. 3 а.с. 62-68, 71-72).

Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (т. 32 а.с. 37-38).

Таким чином, ТОВ "Глобол-реєстр" у перевіряємий період включено до декларації з ПДВ суми податку за реалізацію продукції, що відповідає основному виду діяльності підприємства за КВЕД.

Поряд із цим, суд зауважує, що в акті перевірки перевіряючі відповідача дійшли висновку, що у зв'язку із відсутністю підтвердження виробництва (вирощування), відсутності інформації щодо виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ТОВ "Глобал-реєстр" та контрагентами ТОВ "Агрофірма "Полісся", та ТОВ "Сільськогосподарське підприємство", реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2014 року, не можливо підтвердити достовірності зазначеного податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1084962 грн., в розрізі періодів: за листопад 2014 року - 509249 грн., за грудень 2014 року - 575713 грн., не підтверджено розмір бюджетного відшкодування ПДВ за звітний (податковий) період - січень 2015 року на загальну суму ПДВ - 683811,00 грн.

Суд з даним твердженням контролюючого органу не погоджується через наступне.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами укладеними між Позивачем та його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Частиною п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Придбаний позивачем соняшник врожаю 2014 року використаний позивачем для здійснення свого основного виду діяльності, та в подальшому реалізований третій особі, згідно умов контракту №G281114.

Зазначена діяльність позивача з купівлі соняшника врожаю 2014 року спрямована на отримання доходу, що відповідає визначенню господарської діяльності, яке наведено у підпункті 14.1.36 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а відтак, висновки відповідача викладені в акті перевірки є безпідставними.

Положеннями Податкового кодексу України не поставлено віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту в залежність від результатів господарської діяльності підприємства, а також від можливості реалізації виготовленої продукції.

На посилання відповідача в акті перевірки на недоліки в зазначені реквізитів товарно - транспортних накладних складених на підставі договорів купівлі - продажу: №05/12-14 від 05.12.2014 року, №31/10 від 31.10.2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.4.1, 4.3 договорів купівлі - продажу: №05/12-14 від 05.12.2014 року, №31/10 від 31.10.2014 року, при передачі товару соняшника врожаю 2014 року, продавець передає покупцю наступні документи: видаткову накладну, товарно - транспортну накладну, податкову накладну. Товар передається покупцю на умовах СРТ (Інкотермс 2010) за адресою: 70440, Запоріжська область, с. Мар'ївка, вул. Комсомольська, б. 1-А.

Тобто, при купівлі у своїх контрагентів соняшника врожаю 2014 року, позивач не складав товарно-транспортні накладні, а лише отримав у продавця документи на підтвердження господарських операцій з ним.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що пунктом навантаження товару в товарно-транспортних накладних складених на підставі договору купівлі - продажу №31/10 від 31.10.2014 року з ТОВ "Сільськогосподарське товариство", є Луганська область, м. Старобільськ, що не збігається із юридичною адресою контрагента позивача.

Суд зауважує, що як вказувалось вище, контрагент позивача є сільськогосподарським товариством у власності якого є земельні угіддя, на яких останній вирощує насіння соняшника, який в подальшому зберігається до моменту продажу у відповідних зерносховищах, адреса, яких позивачу не відома. А тому, не можливо стверджувати, що зазначена адреса пункту навантаження вказана в товарно-транспортних накладних не є адресою таких зерносховищ.

При цьому, суд вказує, що недоліки в зазначені реквізитів товарно - транспортних накладних складених контрагентами позивача (продавцями) не впливають на право (обов'язок) позивача (покупця) відносити до складу податкового кредиту, коригувати зобов'язання по податкам, на суму сплаченого ПДВ при придбанні товару. Податковий кодекс України не ставить таке право в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання продавцями своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, або складені ним документи містять не значні недоліки, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Щодо визнання дій державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби протиправними, такими, що порушують законні права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Глобол-реєстр", суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 30 квітня 2015 року №0000751501, №0000761501, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 30 квітня 2015 року №0000751501, №0000761501 є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню шляхом скасування податкових повідомлень - рішень від 30 квітня 2015 року №0000751501, №0000761501. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Податкового кодексу України.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 122, 159, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глобол-реєстр" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року №0000751501, №0000761501.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко