Постанова № 53002769, 22.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 жовтня 2015 р. №2а-14412/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника 1-го відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС до Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", в якому просить суд стягнути в дохід держави грошові коштів у сумі 3 458 740,25 грн., як вартість того, що одержано за договорами субпідряду №ДС 132-10 від 01.12.2010року, № ДС 133-10 від 02.12.2010року, ДС №134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 рок на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених між АТЗТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

В обґрунтування позову зазначив, що взаємовідносини у перевіряємому періоді між відповідачами відбулись за правочинами, що є нікчемними, укладеними з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" не мав реальної можливості здійснювати господарську діяльність.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, господарська діяльність відповідачів здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків.

На підставі викладеного представник 1-го відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник 2-го відповідача у судове засідання, призначене на 22.10.2015 року не прибув, про дату, час місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року по справі №2а-14412/11/2070 в задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" про стягнення коштів було відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року по справі №2а-14412/11/2070, апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби було залишено без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року по справі №2а-14412/11/2070 було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.08.2015 року №К/800/18383/13, касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби було задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року по справі №2а-14412/11/2070 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14.09.2015 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято до провадження дану адміністративну справу.

Протокольною ухвалою від 12.10.2015 року замінено позивача - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на належного позивача - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.

Проаналізувавши обставини справи, по суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину.

Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності (нікчемності) правочину є недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 зазначеного Кодексу.

Також, згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1ст.228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною 3 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що правочин є нікчемним, якщо сторонами в момент його вчинення не додержані встановлені законом вимоги, які прямо свідчать про недійсність такого правочину або якщо такий правочин визнаний судом недійсним, або якщо недійсність укладеного правочину прямо встановлена у законі.

Суд зазначає, що застосування наслідків до нікчемного договору, що вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, які регламентовані частиною 3 статтею 228 Цивільного кодексу України, можливо у разі визнання судом недійсним правочином.

Як встановлено судом позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з 1-го відповідача в дохід держави грошових коштів у сумі 3 458 740,25 грн., як вартість того, що одержано за договорами субпідряду №ДС 132-10 від 01.12.2010року, № ДС 133-10 від 02.12.2010року, ДС №134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених між ПрАТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" посилається на акт перевірки від 19.07.2011 року №1820/23-1/30289207, в якому перевіряючими позивача зроблено висновки, що укладені між відповідачами угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

Враховуючи приписи статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду не вистачає для належного встановлення обставин у справі, судом 12.10.2015 року ухвалою про витребування доказів від Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест", Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС було витребувано належним чином завірені копії документів, що підтверджують правовідносини між відповідачами, що склалися з приводу виконання розглядуваних договорів та письмові пояснення з цього приводу, також було запропоновано на підставі наданих до суду документів Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС уточнити позивні вимоги, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, які викладені в ухвалі від 12.08.2015 року.

На виконання зазначеної ухвали про витребування доказів від 12.10.2015 року по справі 2а-14412/11/2070, позивач надав до суду належним чином завірену копію акту перевірки, який вже містився в матеріалах справи і був судом досліджений в повному обсязі.

Відповідно до стаття 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, судом не були встановлені факти нереальності проведення господарських операцій між відповідачами. Також позивачем не було надано до суду жодних доказів, які б свідчили про порушення, викладених в акті перевірки №1820/23-1/30289207 від 19.07.2011 року.

До того ж, суд зазначає, що доказами укладання нікчемного договору або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, є обвинувальний вирок суду або визнання у судовому порядку правочину недійсними, або якщо нікчемність правочину прямо встановлено законом.

Позивачем не надано жодного доказу, які могли б свідчити про укладання договорів, які не спрямовані на настання правових наслідків.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення в дохід держави грошових коштів у сумі 3 458 740,25 грн., як вартість того, що одержано за договорами субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 рок на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених між ПрАТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд дійшов висновку, що укладені договори між відповідачами зокрема, договори субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідають вимогам ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України. Судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст укладених договорів не відповідають вимогам діючого законодавства, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, неналежним чином обґрунтовані, непідтверджені матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС до Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" про стягнення коштів відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29.10.2015 року.

Суддя Полях Н.А.