Постанова № 53002768, 23.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2015 р. № 820/7788/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати неправомірними висновки акту від 18.06.2015 року №1157/20-33-22-01-07 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Афаліна" (код за ЄДРПОУ 22701074) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Компвтормет" (код за ЄДРПОУ 37088426) за період квітень 2014 року", про порушення позивачем вимог: 1) по податку на додану вартість: пункти 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством зайво включено до податкових зобов'язань суму ПДВ 103078 грн. 41 коп., в тому числі за квітень 2014 року - 103078 грн. 41 коп.; пункти 44.1, статті 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ на загальну суму 99956 грн., з них за квітень 2014 року - 99956 грн. При цьому завищення податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ в розмірі 103078,41 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ на загальну суму 99956 грн. встановлено за результатами операцій ТОВ "Афаліна" з придбання товарів у постачальника ТОВ "Компвтормет", які в подальшому за документами реалізовані покупцями, тобто по операціям, направлених на формування податкового кредиту третім особам, а саме до ПРАТ "Торговий Альянс", ТОВ "Біол", ПАТ "Завод Фіолент" та ПП "НТРЕКО"; пункти 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; в результаті чого ТОВ "Афаліна" занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті, на загальну суму 146840 грн., у тому числі у квітні 2014 року - 146840 грн.; 2) по податку на прибуток: п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, суму в розмірі 1233980 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 1233980 грн.; п. 135.4, ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суму в розмірі 515392,07 грн., п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток, суму в розмірі 132156 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 132156 грн.; зобов'язати Західну ОДПІ м. Харкова у Харківській області ГУ Міндоходів у Харківській області відновити показники податкової звітності ТОВ "АФАЛІНА" за період квітень 2014 року в Автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", що були змінені на підставі Акту від 18.06.2015 № 1157/20-33-22-01-07, складеного Західною ОДПІ м. Харкова у Харківській області ГУ Міндоходів у Харківській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській №0000362211 від 03.07.2015 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській №0000372211 від 03.07.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача вказав, що не погоджується з вказаними рішеннями відповідача та зазначає, що вони не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, вважає, що податкові повідомлення - рішення від 03.07.2015 року №0000362211, №0000372211 є протиправними та підлягають скасуванню, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказала що порушення встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцем Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (код за ЄДРПОУ 22701074) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компвтормет" (код ЄДРПОУ 37088426) за період квітень 2014 року, результати якої оформлені актом №1157/20-33-22-01-07 від 18.06.2015 року, яким зафіксовано порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством зайво включено до податкових зобов'язань суму ПДВ 103078 грн. 41 коп., в тому числі за квітень 2014 року - 103078 грн. 41 коп.; п. 44.1, статті 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ на загальну суму 99956 грн., з них за квітень 2014 року - 99956 грн. При цьому завищення податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ в розмірі 103078,41 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ на загальну суму 99956 грн. встановлено за результатами операцій ТОВ "Афаліна" з придбання товарів у постачальника ТОВ "Компвтормет", які в подальшому за документами були реалізовані покупцями, тобто по операціям, направлених на формування податкового кредиту третім особам, а саме до ПРАТ "Торговий Альянс", ТОВ "Біол", ПАТ "Завод Фіолент" та ПП "НТР ЕКО"; п. 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Афаліна" занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті, на загальну суму 146840 грн., у тому числі у квітні 2014 року - 146840 грн.; п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, суму в розмірі 1233980 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 1233980 грн.; п. 135.4, ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суму в розмірі 515392,07 грн., п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток, суму в розмірі 132156 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 132156 грн. (а.с. 34-58).

На підставі вищезазначеного акту перевірки Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000362211 від 03.07.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 220260 грн., у т.ч. за основним платежем +146840,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73420,00 грн. (а.с. 59);

- №0000372211 від 03.07.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 198234,00 грн., у т.ч. за основним платежем +132156,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 66078,00 грн. (а.с. 60).

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (покупець) та ТОВ "Вторметаллінвест" (постачальник) укладено договір поставки №01/04 від 01.04.2014 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити за сплави, брухт і відходи івентних металів, та інший товар (а.с. 61-62).

18.08.2014 року між сторонами укладено договору поставки №01/04 від 01.04.2014 року погоджено додаткову угоду №1, з якої вбачається, що у зв'язку із зміною найменування постачальника, а тому змінено найменування постачальника по договору замість ТОВ "Вторметаллінвест" на ТОВ "Компвтормет" (а.с. 63).

У підтвердження виконання умов укладеного правочину, позивачем надано наступні документи: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 65-82).

Оплата за вищевказаним правочином здійснена у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 83-88).

Куплений товар у свого контрагента ТОВ "Компвтормет" в подальшому реалізований третім особам: ПРАТ "Торговий Альянс", ТОВ "Біол", ПАТ "Завод Фіолент" та ПП "НТР ЕКО", що підтверджується договорами поставки: №26П від 16.01.2014 року, №468 від 12.01.2010 року, №ТАН-725 від 02.03.2012 року, довіреностями, видатками накладними, товарно -транспортними накладними, податковими накладними (а.с. 116-122, 133-170).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у свого контрагента та отримання від нього послуг, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обовязкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до положень статті 187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Положеннями п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно вказано в акті перевірки на порушення позивачем приписів податкового законодавства України, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про правомірність віднесення позивачем сум до складу податкового кредиту за квітень 2014 року та формування валових витрат.

Поряд із цим, суд зазначає, що не погоджується із твердженням відповідача викладеним в акті перевірки, що підставою для висновків фіскального органу про завищено позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість, заниження податку на прибуток та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень від 03.07.2015 року №0000362211, №0000362211 є факт ненадання платником податків під час документальної позапланової виїзної перевірки сертифікатів якості на реалізований товар до укладених з покупцями й постачальниками договорів, через наступне.

Сертифікати якості заводу-виробника на придбаний у ТОВ "Компвтормет" товар: сплав алюмінієвий, який в подальшому реалізовано позивачем ПРАТ "Торговий Альянс", ТОВ "Біол", ПАТ "Завод Фіолент" та ПП "НТР ЕКО", містяться у кінцевого споживача, оскільки їх запаковано виробником разом з вказаним товаром. Видачу дублікатів таких сертифікатів передбачено на запит кінцевого споживача продукції у випадку виникнення у нього претензій щодо якості такої продукції.

Окрім іншого, суд не погоджується з твердженням відповідача викладеним в акті перевірки №1157/20-33-22-01-07 від 18.06.2015 року про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат, з підстав встановлення в акті №97/08-25-22-012/37088426 від 28.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компвтормет" (код ЄДРПОУ 37088426) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, виходячи з наступного:

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у контролюючого органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом лише на підставі акту про ннеможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компвтормет" (код ЄДРПОУ 37088426) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року досліджені не були.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірності винесених податкових повідомлень - рішень, а тому, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 03.07.2015 року №0000362211, №0000362211.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2015 року №0000362211, №0000362211, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування вище вказаних податкових повідомлень - рішень, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме: скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.

Щодо визнання неправомірними висновків акту від 18.06.2015 року №1157/20-33-22-01-07 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Афаліна" (код за ЄДРПОУ 22701074) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Компвтормет" (код за ЄДРПОУ 37088426) за період квітень 2014 року", про порушення позивачем вимог: 1) по податку на додану вартість: пункти 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством зайво включено до податкових зобов'язань суму ПДВ 103078 грн. 41 коп., в тому числі за квітень 2014 року - 103078 грн. 41 коп.; пункти 44.1, статті 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ на загальну суму 99956 грн., з них за квітень 2014 року - 99956 грн. При цьому завищення податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ в розмірі 103078,41 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ на загальну суму 99956 грн. встановлено за результатами операцій ТОВ "Афаліна" з придбання товарів у постачальника ТОВ "Компвтормет", які в подальшому за документами були реалізовані покупцями, тобто по операціям, направлених на формування податкового кредиту третім особам, а саме до ПРАТ "Торговий Альянс", ТОВ "Біол", ПАТ "Завод Фіолент" та ПП "НТРЕКО"; пункти 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; в результаті чого ТОВ "Афаліна" занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті, на загальну суму 146840 грн., у тому числі у квітні 2014 року - 146840 грн.; 2) по податку на прибуток: п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, суму в розмірі 1233980 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 1233980 грн.; п. 135.4, ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суму в розмірі 515 392 грн. 07 коп., п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток, суму в розмірі 132156 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 132156 грн., суд зауважує наступне.

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленим цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність ) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контролюючого заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта перевірки певних висновків, як і фіксування в ньому порушень платником податків вимог чинного законодавства не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово - господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, що є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають, відтак вищевказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо зобов'язання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити показники податкової звітності ТОВ "АФАЛІНА" за період квітень 2014 року в Автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", що змінені на підставі акту від 18.06.2015 року №1157/20-33-22-01-07, складеного Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, суд зазначає наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Зважаючи, що акт перевірки є одним із джерел податкової інформації, суд зазначає, що інформація, що міститься в акті перевірки, використовується контролюючими органами виключно в порядку ст. 74 Податкового кодексу України.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів ".

Згідно п. 2.1 наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

За результатами та висновками акту перевірки від 18.06.2015 року №1157/20-33-22-01-07, відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи доходів і зборів функцій та завдань.

Отже, інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана контролюючим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Інформаційна система "Податковий блок", що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит створено з метою удосконалення процесу адміністрування податків .

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

З урахуванням того, що в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, та враховуючи, що самі лише висновки акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків акта від 18.06.2015 року №1157/20-33-22-01-07, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити показники податкової звітності ТОВ "АФАЛІНА" за період квітень 2014 року в Автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", що змінені на підставі акту від 18.06.2015 року №1157/20-33-22-01-07, складеного Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

За правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2015 року №0000362211, №0000362211; зобов'язання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити показники податкової звітності ТОВ "АФАЛІНА" за період квітень 2014 року в Автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", що змінені на підставі акту від 18.06.2015 року №1157/20-33-22-01-07, складеного Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Зобов'язати Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити показники податкової звітності ТОВ "АФАЛІНА" за період квітень 2014 року в Автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", що були змінені на підставі акту від 18.06.2015 № 1157/20-33-22-01-07.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0000362211 від 03.07.2015 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0000372211 від 03.07.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (код ЄДРПОУ 22701074, адреса: м. Харків, пров. Пластичний, буд.9) судовий збір у розмірі 243.60 (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко