Постанова № 53002143, 14.05.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1298/13-a

"14" травня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Стасюк А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за поданням Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікерогорілчаний завод Калганоф» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло подання Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі позивач, Збаразька МДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро горілчаний завод Калганоф» (надалі відповідач, ТОВ «ЛГЗ Калганоф») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

В обґрунтування подання податковим органом зазначено, що в результаті несплати ТОВ «ЛГЗ Калганоф» суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість, самостійно визначеного ним у податковій декларації за березень 2013 року та уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 220971,00 грн. На підставі рішення в.о. начальника Збаразької МДПІ №3616/10-19 від 07.05.2013 року про опис майна у податкову заставу, податковим керуючим здійснено вихід на підприємство ТОВ «ЛГЗ Калганоф» з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, проте в допуску податкового керуючого до складання опису майна, яке передається у податкову заставу було відмовлено, про що складено відповідні акти. На підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 08.05.2013 року виконуючим обов'язки начальника Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції прийнято рішення про застосування умовного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро горілчаний завод Калганоф». Позивач вважає застосування умовного адміністративного арешту обґрунтованим та просить суд винести рішення про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

В судовому засіданні представник Збаразької МДПІ підтримала вимоги подання з мотивів, викладених вище та просила дане подання задовольнити.

Представник ТОВ «ЛГЗ Калганоф» в судовому засіданні подання не визнала, та пояснила, що дійсно заборгованість з податку на додану вартість виникла згідно поданої ними декларації з ПДВ. Вони не заперечують факту наявності податкового боргу, однак не погоджуються з тим, що податковий керуючий мав намір описати готову продукцію, яка знаходиться на складі підприємства. Йому було запропоновано інше майно, зокрема газовий котел та газове обладнання, однак він відмовився.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що дане подання підставне і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст.67 Конституції України, пп.16.1.4. п.16.1. ст.16, ст.36 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро горілчаний завод Калганоф» (код ЄДРПОУ 35068869) зареєстровано Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області, як юридична особа 04.06.2007 року, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №551871, та перебуває на обліку в Збаразькій міжрайонній державній податковій інспекції з 07.06.2007 року як платник податків, згідно довідки №54 від 13.06.2007 року.

В результаті несплати ТОВ «ЛГЗ Калганоф» суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість, самостійно визначеного ним у податковій декларації за березень 2013 року та уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 220971,00 грн., яка підтверджується даними облікової картки платника податків та корінцем податкової вимоги форми Ю №54 від 07 травня 2013 року, та яка була отримана відповідачем 07.05.2013 року.

У звязку з виникненням податкового боргу, на підставі рішення в.о. начальника Збаразької МДПІ №3616/10-19 від 07.05.2013 року про опис майна у податкову заставу, податковим керуючим здійснено вихід на підприємство ТОВ «ЛГЗ Калганоф»з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, проте в допуску податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається у податкову заставу було відмовлено, про що складено акти відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1 від 07.05.2013 року та №2 від 08.05.2013 року.

У зв'язку із вищевикладеними обставинами податковим керуючим було подано звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 08.05.2013 року на підставі якого було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ЛГЗ Калганоф» від 08.05.2013 року. Вказане рішення податкового органу було отримано директором ТОВ «ЛГЗ Калганоф» 08 травня 2013 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як передбачено пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно абз.1 п.57.1. ст.57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено абз.1. п.59.1. та п.59.4. ст.59. ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до норм п.91.1. та 91.3. ст.91. ПК України - керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно п.88.1. та п.88.2. ст.88 ПК України - з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.7 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

У відповідності до п.94.3 ст.94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.1, пп. 94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Пунктом 94.10.статті 94 Податкового кодексу України, визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Вищий адміністративний суд України в Листі від 02.02.2011 року № 149/11/13-11, роз'яснив, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актами відмови платника податків (ТОВ «ЛГЗ Калганоф») від допуску до опису майна у податкову заставу від 07.05.2013 року та 08.05.2013 року, складеними в присутності працівників бухгалтерії ТОВ «ЛГЗ Калганоф», підтверджена відмова відповідача в допуску податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, що свідчить про наявність передбачених статтею 94 Податкового кодексу України підстав для прийняття податковою інспекцією рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що подання Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро горілчаний завод Калганоф» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити.

Визнати обґрунтованим умовний адміністративний арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро горілчаний завод Калганоф», застосованого на підставі рішення в.о. начальника Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції від 08.05.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови виготовлено 16.05.2013р.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.

копія вірна

СуддяДанилевич Н.А.