Постанова № 53001466, 02.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року /12 год. 23 хв./ Справа № 2а-7979/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., при секретарі Полтавець Д.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Мелітопольського районного центру зайнятості Запорізької області

до ОСОБА_2

про стягнення отриманої допомоги по безробіттю обманним шляхом

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду уз позовом в якому просив суд стягнути з відповідача суму допомоги по безробіттю отриманої незаконним шляхом у розмірі 3 058 грн. 46 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час реєстрації відповідача у центрі зайнятості останній належав до категорії зайнятого населення, а тому виплачена йому допомога по безробіттю підлягає поверненню. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.12, 36, 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з зазначеним предметом позову. На підставі зазначеного просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач 13.02.2006 звернувся до Мелітопольського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного, у якій зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Наказом Мелітопольського РЦЗ від 13.02.2006 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до службової записки головного бухгалтера Мелітопольського РЦЗ від 31.08.2010 №10 за період з 13.02.2006 по 08.02.2007 відповідачу виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 3 058 грн. 46 коп.

У серпні 2010 року позивачем отримано відомості про те, що відповідач з 15.11.2005 по теперішній час зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що складено акт№9 від 19.08.2010 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ).

20.08.2010 позивачем прийнято наказ №133 «Про відшкодування незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття» згідно із яким передбачено вжиття заходів щодо повернення коштів у сумі 3 058 грн. 46 коп., які незаконно були отримані відповідачем.

На виконання вищезазначеного наказу відповідачу позивачем було надіслано претензію від 20.08.2010 №20, в якій відповідача було повідомлено про необхідність повернення коштів у розмірі 3 058 грн. 46 коп. протягом 15 календарних днів.

Проте, по теперішній час сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 058 грн. 46 коп. відповідачем не повернута.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку коштів у повному обсязі, позивач звернувся до суду.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі Закон №803-ХІІ) безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з п.п. «б» п.3 ст.1 Закону №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Із наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15.11.2005 про що зроблено запис №2 088 000 0000 000660.

Відповідно до ст.7 Закону №1533-ІІІ видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Положенням п. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності пп. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Згідно п.3 ст.36 Закону №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що на час звернення до Мелітопольського РЦЗ та у період перебування на обліку відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому, у відповідності до приписів пп. б п.3 ст.1 Закону №803-ХІІ, ОСОБА_2 відносився до зайнятого населення. Так, 13.02.2006 відповідач надав до центру зайнятості заяву, у якій зазначив, що не є фізичною особою-підприємцем. Проте, відомості, викладені відповідачем у заяві не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються довідкою з ЄДРПОУ, відповідно до якої відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець у звязку із чим сума виплаченої допомоги по безробіттю підлягає поверненню.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (72355, с.Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, вул. Червонофлотська, 5, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Мелітопольського районного центру зайнятості Запорізької області (ЄДРПОУ 20523993) 3 058 (три тисячі пятдесят вісім) гривень 46 (сорок шість) копійок заборгованості з отриманої допомоги по безробіттю.

Стягнуті кошти перерахувати за наступними реквізитами: р/р 37170301901168, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20523993, одержувач Мелітопольський районний центр зайнятості Запорізької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ОСОБА_4

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 09.11.2010.

Постанова не набрала законної сили

Суддя І.В. Батрак