Постанова № 53001261, 20.10.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 р. Справа № 805/4558/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності виконавця, визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності виконавця, визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 31 березня 2014 року Донецьким окружним адміністративним судом розглянуто позовну заяву ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення № 92154 від 22 січня 2013 року та зобовязання вчинити певні дії. Вирішено стягнути з Рестарційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області на користь ОСОБА_1 суму штрафу в розмірі 12180 грн. 27 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження до начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського управління юстиції, надавши оригінал виконавчого листа виданого Донецьким окружним адміністративним судом по справі № 805/4082/13-а. Постановою від 04 серпня 2015 року ОСОБА_1, відмовлено в прийняті до провадження виконавчого документа. Разом з тим, ОСОБА_1, у своїй позовній заяві зазначила, що вона отримала постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження лише 31 серпня 2015 року, коли особисто прийшла до Виконавчої служби.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 48312330.

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2 з невжиття заходів: по своєчасному розгляду звернення ОСОБА_1 від 27 липня 2015 року, по своєчасному винесенню постанови ВП № 48312330 та не надсиланні ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк.

- визнати протиправними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2 з внесення недостовірних відомостей до постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 48312330.

- зобовязати відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції прийняти до провадження виконавчого листа № 805/4082/13-а від 15 липня 2015 року та відкрити виконавче провадження.

Позивач у судове засідання не зявився. Просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився. Про причини не явки суд не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року залишена без змін ухвала про накладення штрафу та постанова Донецького окружного адміністративного по справі № 805/4082/13-а від 31 березня 2014 року. Судове рішення набрало законної сили 27 травня 2015 року.

15 липня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 805/4082/13-а про стягнення з керівника Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області на користь ОСОБА_1 суму штрафу в розмірі 12180 грн.

27 липня 2015 року стягувач ОСОБА_1 звернулась із заявою до Начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, надавши оригінал виконавчого листа, про що свідчить підпис та відбиток печатки на заяві ОСОБА_1

Постановою державного виконавця від 04.08.2015 року ВП №48312330 позивачу відмовлено в прийнятті виконавчого листа та відмолено у відкритті виконавчого провадження. У мотивувальній частині постанови від 04.08.2015 року державний виконавець Резников В.В. посилаючись на п.8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Фактичні обставини справи сторонами не заперечуються, отже предметом спору у справі є правова оцінка рішення відповідача.

З цього приводу суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в діючий редакції (надалі Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

В якості підстав відмови у відкритті виконавчого провадження відповідач послався на пункт 8 частини 1 статті 26 Закону № 606-XIV, якими передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 18 Закону № 606-XIV.

Наведена відповідачем підстава відмови у відкритті виконавчого провадження, як відсутність інформації у виконавчому документі, не відповідає обставинам справи та приписам спеціального закону і є неправомірною.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець не врахував, що стягувач самостійно обмежений правами отримати конфіденційну інформацію щодо боржника. Отримання такої інформації судом після завершення розгляду справи і видачі виконавчого листа законом не передбачена. Крім того, згідно зі ст. 32 Конституції України, ст. 302 ЦК України ніхто без згоди особи не може збирати та поширювати конфіденційну інформацію про неї чи її персональні дані.

Згідно із вимогами ч.2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Так, позивач, звернулась до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції із заявою 27 липня 2015 року про що свідчить штамп ВДВС.

Разом з тим, суд не приймає доводи позивача, стосовно дати отримання та складання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки до матеріалів справи, ОСОБА_1, не надала до суду доказів, щодо цього факту.

Надсилання документів виконавчого провадження врегульована статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Однак, відповідно до матеріалів справи державним виконавцем Резниковим В.В. постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження була прийнята 04.08.2015 року, але в порушення статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» сторонам постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження не надсилалась.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про Державну виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено, що оскаржувана постанова була прийнята законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, відповідач в даному випадку діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності виконавця, визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності виконавця, визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 48312330.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2 з невжиття заходів: по своєчасному розгляду звернення ОСОБА_1 від 27 липня 2015 року, по своєчасному винесенню постанови ВП № 48312330 та не надсиланні ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк.

Визнати протиправними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2 з внесення недостовірних відомостей до постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 48312330.

Зобовязати відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції прийняти до провадження виконавчого листа № 805/4082/13-а від 15 липня 2015 року та відкрити виконавче провадження.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 87500, місто Маріуполь, Донецька область, проспект Металургів, 8), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 34908779, адреса: 87515, місто Маріуполь, Донецька область, вулиця Грецька, 19).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.