Ухвала суду № 52996826, 30.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 752/897/14 Головуючий у 1-ій інстанції - НовакА.В.

Апеляційне провадження №22-ц/796/9447/2015 Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді: Музичко С.Г.,

суддів: Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі: П'ятничук В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбуд-Підряд» про стягнення майнової шкоди,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення майнової шкоди. Мотивуючи позов зазначив, що внаслідок проведення будівельних робіт уздовж вулиць Феодосіївській та Кримській в м. Києві, відповідач пошкодив ворота, електричну систему воріт та цегляний паркан біля житлового будинку позивача, чим йому завдано збитків на загальну суму 101000,00 гривень.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Інжбуд-Підряд» про стягнення майнової шкоди, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити. Зазначає, що судом першої інстанції помилково взято до уваги акт обстеження пошкоджених об'єктів від 15.07.2013 року згідно з яким встановлено відсутність факту руйнування паркану та воріт, оскільки він не відповідає вимогам ЗУ «Про судову експертизу». Окрім того, для встановлення цих обставин позивач не був запрошений.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив з недоведеності його вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27.03.1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Зі змісту викладеного випливає, що обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, що в липні 2013 року ТОВ «Інжбуд-Підряд здійснювало ремонтно-будівельні роботи по вул. Кримській в м. Киві на дорожньому полотні близько 3-х метрів від паркану будинку по вул. Кримській 2.

В апеляційній скарзі апелянт, посилається на те, що внаслідок проведення будівельних робіт, відповідачем було завдану істотну шкоду майну позивача, пошкоджено ворота, електричну систему воріт та цегляний паркан. Шкода, завдана внаслідок зсуву ґрунту через проведені будівельні роботи ТОВ «lнжбуд-підряд» біля паркану позивача, який розміщений на його земельній ділянці.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано договір підряду №01/08/13 від 01.08.2013 року на проведення ремонтно-будівельних робіт, за умовами якого виконавець ТОВ «ЕКОСПЕЦСТРОЙ» зобов'язується виготовити кошторис проведення відновлювальних робіт та виконати демонтажні, ремонтні роботи, електричні роботи, за адресою м.Київ, вул.Кримська, 2а.

23.08.2013 року між сторонами складено акт прийому - передачі щодо прийняття та оплати у повному обсязі робіт з виготовлення локальних кошторисів, відповідно до умов договору №01/08/13(а.с.21).

Згідно з актом обстеження пошкоджених об`єктів від 15.08.2013 року складеним комісією ТОВ «Інжбуд-Підряд» встановлено відсутність факту руйнування паркану та воріт внаслідок проведення дорожніх ремонтно- будівельних робіт ТОВ «Інжбуд-Підряд». Позивач не прибув для обстеження цих обставин, будучи належним чином повідомленим, про що зазначено в акті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави скасувати рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав доказів щодо наявності вини відповідача.

Отже, з урахуванням того,що рішення суду постановлене з дотриманням нормматеріального тапроцесуального права, тому відповідно до ст.. 308 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішенняколегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді