Рішення № 52992500, 19.10.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/4591/15-ц

Провадження № 2/643/2489/15

19.10.2015 року Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Славгородської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири № 90, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 128 (далі Квартира); право власності на іншу 1/2 частину Квартиру просить визнати за відповідачем.

В обґрунтування позову зазначила, що 09.08.2002 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Під час шлюбу у сторін народились діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 03.04.2012 року шлюб між сторонами було розірвано. Під час шлюбу, 18.06.2007 року, сторонами за кредитні кошти була придбана Квартира, право власності на яку оформлено на відповідача. Під час укладення кредитного договору між позивачем та Акціонернокомерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк було укладено договір поруки від 18.06.2007 року. Враховуючи наведене, Квартира є майном, набутим подружжям під час шлюбу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі. Пояснила, що кредит, за рахунок якого була придбана Квартира, сплачувався за рахунок спільних коштів подружжя.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.

Представник ПАТ Укрсоцбанк в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.

Оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до рішення Харківського районного суду Харківської області від 03.04.2012 року, шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 09.08.2002 року міським відділом реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 675 розірвано.

Спірна Квартира була придбана відповідачем у власність згідно Договору купівліпродажу квартири від 18.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 2227. Вказана обставина також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, індексний номер № 38938093 від 11.06.2015 року, відповідно до якої відповідач є власником Квартири на підставі вищевказаного Договору купівліпродажу квартири від 18.06.2007 року.

18.06.2007 року між АКБ соціального розвиту Укрсоцбанк (Банком) та ОСОБА_2 (Іпотекодавецем) укладено Іпотечний договір № 834/19-27/35/7-169, відповідно до п.п. 1.1 якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Договором кредиту № 834/18-27/35/7-106 від 18.06.2007 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, нерухоме майно, а саме Квартиру.

Як вбачається з листа ПАТ Укрсоцбанк № 10.1-87/20279 від 28.09.2015 року, ОСОБА_2 повністю погасив кредит за Договором кредиту № 834/18-27/35/7-105 від 18.06.2007 року та виконав всі забезпечені іпотекою вимоги відповідно до Іпотечного договору № 834/19-27/35/7-169 від 18.06.2007 року.

Згідно ст. 60 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, оскільки вказана вище Квартира набута за час шлюбу позивача та відповідача та, як вбачається з пояснень позивача, кредит, за рахунок якого було сплачено вартість Квартири, погашався за спільні кошти подружжя, зазначене майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно ч. 2 вказаної статті неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. Частиною другою вказаної статті передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Згідно ч. 3 вказаної статті у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем та відповідачем права власності на 1/2 частину Квартири за кожним в порядку поділу спільного майна подружжя, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 3654,00 грн. Як вбачається з умов Договору купівліпродажу квартири від 18.06.2015 року, а також Іпотечного договору № 834/19-27/35/7-169 від 18.06.2007 року, вартість Квартири становить 328250,00 грн.

Виходячи із вказаної вартості Квартири, а також того, що за позивачем та відповідачем визнано право власності на 1/2 частину Квартири, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1641,25 грн., що дорівнює розміру судового збору за вимоги про визнання права власності на 1/2 частину Квартири вартістю 328250,00 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208-209, 212-215,224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на квартиру № 90, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, будинок № 128, та зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право особистої приватної власності на 1/2 (одну другу) частину квартири № 90, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, будинок № 128.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право особистої приватної власності на 1/2 (одну другу) частину квартири № 90, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, будинок № 128.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені останньою судові витрати в розмірі 1641,25 грн. (одна тисяча шістсот сорок одна гривня двадцять пять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Крівцов Д.А.