Рішення № 52988053, 29.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6412/15 Справа № 182/4227/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г. В. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_3 про розірвання договорів, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, розірвання договорів, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, ПАТ «Укрсоцбанк» посилався на те, що 30 вересня 2005 року між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 40/575-5, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 44 800 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами 13% річних, з кінцевим терміном повернення 29 вересня 2015 року. 3 метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н від 30 вересня 2005 року. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором № 40/575-5 від 30 вересня 2005 року, станом на 08 травня 2015 року, утворилася заборгованість у розмірі 1 105 683 грн. 85 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом - 25 029,90 доларів США, що еквівалентно 518 681 грн. 10 коп., прострочена заборгованість за кредитом - 23 124,90 доларів США, що еквівалентно 479 205 грн. 74 коп., строкова заборгованість за кредитом - 1 905,00 доларів США, що еквівалентно 39 475 грн. 36 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 17 146,21 доларів США, що еквівалентно 355 311 грн. 63 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 143 712 грн. 83 коп., пеня за несвоєчасне повергнення відсотків - 86 524 грн. 29 коп., заборгованість по комісії 1 454 грн., тому просили стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором №40/575-5 від 30 вересня 2005 року у загальному розмірі 1 105 683 грн. 85 коп.

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_3 про розірвання договорів.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, ОСОБА_2 посилалася на те, що вимоги банку про дострокове повернення кредиту є суттєвою зміною прав та обов'язків відповідно до ст.652 ЦК України, на підставі якої можливе розірвання договору на вимогу однієї із сторін. Зазначила, що вона мала намір отримати кредит в національній валюті, проте співробітниками банку було роз'яснено, що не вигідно отримувати кредит у гривні та банком запропоновано отримати кредит в доларах США. Оскільки в подальшому курс долара США по відношенню до гривні значно виріс, у неї відсутня можливість сплачувати кредит за умовами, передбаченими відповідним договором, тому просила розірвати кредитний договір №40/575/-5 від 30 вересня 2005 року укладений між нею та ПАТ «Укрсоцбанк» та іпотечний договір від 30 вересня 2005 року.

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, розірвання договорів.

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що договір поруки б/н від 30 вересня 2005 року, укладений між ним та ПАТ «Укрсоцбанк», є припиненим на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки строк виконання основного зобов'язання, невиконаного позичальником за кредитним договором №40/575-5 від 30 вересня 2005 року - 10 квітня 2009 року, проте банк не пред'являв жодних вимог до нього із зазначеного часу. Крім того, курс долара США по відношенню до національної валюти значно виріс, тому просив визнати договір поруки укладений 30 вересня 2005 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк», таким, що припинив свою дію, розірвати кредитний договір №40/575-5 від 30 вересня 2005 року укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Уксоцбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №40/575-5 від 30 вересня 2005 року у розмірі 1 105 683 грн. 85 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом - 518 681 грн. 10 коп., заборгованість за відсотками - 355 311 грн. 63 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 143 712 грн. 83 коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 86 524 грн. 29 коп. комісія - 1 454 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» відмовити, її зустрічний позов про розірвання договорів задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 30 вересня 2005 року між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», було укладенно Договір кредиту №40/575-5, відповідно до умов якого, остання отримала кредитні кошти у розмірі 44 800 доларів США, зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків 13% річних, з кінцевим терміном повернення 29 вересня 2015 року (т.1 а.с. 3, 4).

У забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором №40/575/-5 від 30 вересня 2005 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н від 30 вересня 2005 року (т.1 а.с.5).

Банк виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 44 800 доларів США, що еквівалентно 226 240 грн. (т.1 а.с.6).

ОСОБА_2 було допущено невиконання умов кредитного договору№40/575-5 від 30 вересня 2005 року, у зв"язку з чим, станом на 08 травня 2015 року, утворилася заборгованість у розмірі 53 283,62 доларів США, що еквівалентно 1 105 683 грн. 85 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом - 25 029,90 доларів США, що еквівалентно 518 681 грн. 10 коп., прострочена заборгованість за кредитом - 23 124,90 доларів США, що еквівалентно 479 205 грн. 74 коп., строкова заборгованість за кредитом - 1 905,00 доларів США, що еквівалентно 39 475 грн. 36 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 17 146,21 доларів США, що еквівалентно 355 311 грн. 63 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 143 712 грн. 83 коп., пеня за несвоєчасне повергнення відсотків - 86 524 грн. 29 коп., заборгованість по комісії - 1 454 грн. (т.1 а.с.181-190).

Задовольняючи позовні вимоги банку в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги банку є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, однак, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України, є підставою для зміни рішення суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею збов"язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зматеріалів справи вбачається 30 вересня 2005 року між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», було укладенно договір кредиту №40/575-5, відповідно до умов якого, остання отримала кредитні кошти у розмірі 44 800 доларів США, зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків 13% річних, з кінцевим терміном повернення 29 вересня 2015 року (т.1 а.с. 3, 4).

У забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором №40/575/-5 від 30 вересня 2005 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н від 30 вересня 2005 року (т.1 а.с.5).

Банк виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 44 800 доларів США, що еквівалентно 226 240 грн. (т.1 а.с.6).

ОСОБА_2 було допущено невиконання умов кредитного договору №40/575-5 від 30 вересня 2005 року, у зв"язку з чим, станом на 08 травня 2015 року, утворилася заборгованість у розмірі 53 283,62 доларів США, що еквівалентно 1 105 683 грн. 85 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом - 25 029,90 доларів США, що еквівалентно 518 681 грн. 10 коп., прострочена заборгованість за кредитом - 23 124,90 доларів США, що еквівалентно 479 205 грн. 74 коп., строкова заборгованість за кредитом - 1 905,00 доларів США, що еквівалентно 39 475 грн. 36 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 17 146,21 доларів США, що еквівалентно 355 311 грн. 63 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 143 712 грн. 83 коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 86 524 грн. 29 коп., заборгованість по комісії - 1 454 грн. (т.1 а.с.181-190).

Банком поштою направлялися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14 грудня 2010 року повідомлення з вимогою про сплату суми боргу за вищевказаним кредитним договором, однак, такі повідомлення ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 отримані не були та були повернуті до банку у зв'язку із закінченням терміну зберігання (т.1 а.с.13-16).

Належних доказів на підтвердження дійсного отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таких повідомлень банку матеріали справи не містять.

З кредитного договору №40/575-5 від 30 вересня 2005 року, укладеного між банком та ОСОБА_2, вбачається строк його дії з кінцевим терміном повернення - 29 вересня 2015 року (т.1 а.с. 3, 4).

Згідно наданого банком розрахунку останню проплату за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 здійснила 10 березня 2010 року, що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні в апеляційній інстанції (т.1 а.с. 181-190).

Зматеріалів справи вбачається з позовною заявою банк звернувся до суду - 27 травня 2014 року, про що свідчить поштовий штамп на конверті (т.1 а.с. 24).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов"язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність судом застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 зверталася із заявою про застосування строків позовної давності у даній справі (т.1 а.с. 159-163).

Тому, за таких обставин сума заборгованості, що має бути стягнута на користь банку за кредитним договором повинна бути стягнута в межах трирічного строку позовної давності, що має відраховуватися із часу звернення банку до суду з позовною заявою, тобто цей строк має становити з 01 червня 2011 року, та, з урахування строку дії кредитного договору - до 29 вересня 2015 року, а також в межах заявлених позовних вимог банку, збільшення розміру яких було надано банком до суду 18 травня 2015 року, яка складається із: заборгованість за кредитом - 25 029,90 доларів США, що еквівалентно 518 681 грн. 10 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 9 915,31 доларів США, що еквівалентно 205 470 грн. 01 коп., заборгованість по комісії - 1 454 грн. (т.1 а.с. 178, 179, т.2 а.с. 40, 41).

Щодо стягнення пені слід зазначити, сума пені, яку просить банк стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що виникла за порушення зобов'язання по сплаті кредитних коштів і яка становить: пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 143 712 грн. 83 коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 86 524 грн. 29 коп., ця сума пені нарахована в межах саме річного строку позовної давності на час звернення банку до суду зі вказаними позовними вимогами - з травня 2014 року до квітня 2015 року (т.1 а.с.189, 190).

Отже, рішення суду має бути змінено в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором за відсотками, та сума, вказана в рішенні суду першої інстанції, що підлягає стягненню в розмірі 355 311 грн. 63 коп., має бути зменшена до 205 470 грн. 01 коп.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_3 про розірвання договорів, слід зазначити наступне, що згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 погодилася із умовами договору, про що свідчить її особистий підпис на кредитному договорі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незаконності рішення суду в частині відмови у задоволенні її зустрічних позовних вимог з підстав відсутності попередження банку на час укладення кредитного договору про можливу наявність валютних ризиків, виникнення світової фінансової кризи, можливість здорожчання долару США є безпідставними.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду має бути змінено в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за відсотками, та сума, вказана в рішенні суду першої інстанції, що підлягає стягненню в розмірі 355 311 грн. 63 коп., має бути зменшена до 205 470 грн. 01 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_3 про розірвання договорів, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, розірвання договорів змінити в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за відсотками за кредитним договором №40/575/-5 від 30 вересня 2005 року, зменшивши стягнуту суму заборгованості за відсотками з 355 311 грн. 63 коп. до 205 470 грн. 01 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді