Ухвала суду № 52987745, 29.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9085/15 Справа № 201/6949/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Єлізаренко І.А.

суддів Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 вересня 2015 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про примус зареєструвати позови та визначити суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про примус зареєструвати позови та визначити суддів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2015 року провадження у даній справі було закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду про закриття провадження у справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інтонації постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, ОСОБА_2, 23 травня 2014 року звернулася з позовом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про примус зареєструвати позови та визначити суддів, посилаючись на те, що 11 квітня 2014 року вона подала до канцелярії суду одинадцять позовних заяв про застосування наслідків нікчемності договору до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, але суд не вніс в дату подання позовів жодних з них до автоматизованої системи документообігу суду, не визначив одночасно, автоматично, за принципом вірогідності суддю для кожного з позовів, не передав кожного позову до автоматичного визначеного судді, тому просила визнати, що Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська порушив її права тим, що не вніс належно до автоматизованої системи документообігу суду жодної з поданої нею одинадцяти позовних заяв та не визначив автоматично за принципом вірогідності суддю для кожного з позовів, не передав кожного позову до автоматичного визначеного судді і просила примусити відповідача виконати покладені на нього законом обовязки належно зареєструвати кожний з позовів та одночасно, автоматично, за принципом вірогідності визначити суддю для розгляду кожного з позовів (а.с.3).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2015 року провадження у справі було закрито у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України (а.с.158).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності КАС України, який визначив юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (п. 1 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень, ст. 1 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справа адміністративної юрисдикціїце переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

В п.22. Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 року розяснено, відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів», у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.

У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Як вбачається із позовної заяви, звернувшись до суду з позовом до відповідача - Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, позивач просила визнати, що Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська порушив її права тим, що не вніс належно до автоматизованої системи документообігу суду жодної з поданої нею одинадцяти позовних заяв та не визначив автоматично за принципом вірогідності суддю для кожного з позовів, не передав кожного позову до автоматичного визначеного судді і просила примусити відповідача виконати покладені на нього законом обовязки належно зареєструвати кожний з позовів та одночасно, автоматично, за принципом вірогідності визначити суддю для розгляду кожного з позовів, тобто позивачем оскаржуються дії або бездіяльність посадових, службових осіб суду, що належать до сфери управлінської діяльності.

За таких обставин суд правильно, відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, своєю ухвалою закрив провадження у даній справі, розяснивши позивачу її право на звернення до суду зі вказаними позовними вимогами в адміністративному порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності оскаржуваної ухвали суду є безпідставними.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду апелянтом не наведено, тому ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 304, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді