Ухвала суду № 52969465, 14.10.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

УХВАЛА 1-кп/263/81/2014

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя у складі головуючого судді Ікорської Є.С., при секретарі Корзініній О.О., за участю прокурора Кім О.Г., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У ході розгляду зазначеного кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього та ОСОБА_4 за ст.122 ч.1 КК України за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_5, оскільки сторони примирилися, матеріальна і моральна шкода потерпілому ОСОБА_5 в повному обсязі відшкодована, про що потерпілим надана заява.

Прокурор заперечувала проти закриття провадження за ст.122 ч.1 КК України, оскільки цей злочин вчинено в ідеальній сукупності зі злочином, передбаченим ч.2 ст.296 КК України.

Від сторін кримінального провадження не надійшло заперечень проти задоволення заяви потерпілого про закриття кримінального провадження.

Пунктом 1 частини 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності. Пунктом 7 частини 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим кодексом, його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до приписів частини 4 ст.26 КПК України відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження в формі приватного обвинувачення.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 477 КПК України провадження за ст.122 ч.1 КК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Статтею 46 КК України передбачена можливість звільнення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Виходячи з п.11 Постанови Пленуму ВСУ від 04.06.2010 р. №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо у складі злочину передбачене діяння, яке у поєднанні з іншими обставинами завжди утворює склад іншого злочину (наприклад, зміст діяння полягає у застосуванні фізичного насильства при вчиненні певного злочину), то питання про його кримінально-правову оцінку необхідно вирішувати з урахуванням того, наскільки охоплюється складом цього злочину таке діяння, а також з урахуванням змісту санкцій відповідних статей (частин статей) Особливої частини КК. Коли діяння виходить за межі складу певного злочину, воно має кваліфікуватись окремо і утворює сукупність злочинів.

З обвинувального акту вбачається, що фактично тілесні ушкодження ОСОБА_5 були заподіяні в ході вчинення хуліганства, що складає ідеальну сукупність злочинів, у звязку із чим закрити провадження за ч.1 ст.122 КК України за епізодом умисного нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 у звязку з примиренням з обвинуваченими неможливо.

Керуючись ст.33 КК України, ст. 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України за епізодом умисного нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 у звязку з примиренням з потерпілого з обвинуваченими - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: Є.С. Ікорська