Ухвала суду № 52965865, 27.10.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Піскунова В.М.

суддів - Маринича В.К., Іващука В.Я.

з участю секретаря судового засідання Степанюк В.О.

прокурора Перетятко С.А.

володільця вилученого майна - ОСОБА_1

представника володільця вилученого майна - ОСОБА_2

слідчого - Михайлюка О.Л.

Розглянувшиу відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ст.слідчого з ОВС управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області капітана податкової міліції ОСОБА_4, яке погоджено з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3, про накладення арешту на вилучене по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 32015180000000070 від 23.07.2015 року майно.

Відповідно до ухвали, відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначив, що наданими слідчим матеріалами не доведено належності майна, яке на думку слідчого необхідно арештувати, особі, яка в установленому законом порядку визнана підозрюваним, обвинуваченим, або особам, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Крім того, в прийнятому процесуальному рішенні, слідчий суддя зазначає, що представлені ОСОБА_1 та його представником документи, а саме: митні декларації, уніфіковані митні квитанції МД-1 Державної митної служби України, фактури на бурштин сирець, висновок експерта №142005902-0488 складений 06.08.2015 року «Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень мін доходів» та Договори на переробку давальницької сировини, вказують на законність походження та володіння ОСОБА_1 вилученого у нього бурштину сирцю. Що стосується переданих на зберігання вилучених протоколом обшуку станків, обладнання, то на думку слідчого судді, власником майна надано відповідні документи про їх походження, факт чого не заперечувався ні слідчим ні прокурором.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор, котрий брав участь у розгляді справи слідчим суддею Перетятко С.А., подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що позиція слідчого судді є необґрунтована й неправомірна, оскільки є достатні підстави вважати, що вказане каміння зовні схоже на бурштин сирець, є обєктом посягання кримінального правопорушення, тобто набуте злочинним шляхом у результаті вчинення суспільно небезпечного діяння, що визнається злочином та таке, що відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України. Зазначає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, звертає увагу на те, що надані ОСОБА_1 митні декларації, уніфіковані митні квитанції МД-1 ДМС України та висновок експерта № 14205902-0488 складений 06.08.2015 року (зазначені в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали слідчого судді), підтверджують походження лише частини каміння ззовні схожого на бурштин сирець, яке було вилучено в ході проведеного обшуку, загальною вагою близько 20 кг, водночас, документів щодо походження решти вилученого в ході обшуку каміння, зовні схожого на бурштин сирець, загальною вагою близько 86 кг, не подано та в ході досудового розслідування не здобуто. Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 12.10.2015 року та постановити нову ухвалу, котрою задоволити клопотання ст.слідчого з ОВС управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області капітана податкової міліції ОСОБА_4, яке погоджено з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3, про накладення арешту на вилучене по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №32015180000000070 від 23.07.2015 року майно.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу і просив її задовольнити, твердження володільця вилученого майна ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, дослідивши матеріали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Слідчий суддя обґрунтовано вказав в ухвалі на те, що вказане в клопотанні майно: обладнання що використовується для обробки бурштину сирцю, інші комплектуючі та допоміжні елементи, компютерна та оргтехніка, а також 10 поліетиленових пакетів та 9 мішків з камінням зовні схожим на бурштин, загальною вагою 106,034 кг (згідно протоколу обшуку від 05.10.2015 року), яке було вилучено в результатіпроведеного обшуку за адресою: вул.Київська, 160, с.Антопіль, Рівненського району, передане на зберігання ОСОБА_1, відповідає критеріям п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тому необхідно накласти на нього арешт.

Відповідно до приписів ст.ст.170-173 КПК України, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, при постановленні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст.173 КПК України, було враховано відсутність достатніх правових підстав, передбачених ст.170 КПК України, для арешту наведеного слідчим у клопотанні майна, недостатність доказів, котрі вказують на те, що майно, яке на думку слідчого необхідно арештувати, належить особі, яка в установленому законом порядку визнана підозрюваною, обвинуваченою, або в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, чи неосудної особи, котра вчинила суспільно небезпечне діяння.

Колегією суддів встановлено, що на час звернення слідчого з клопотанням про арешт майна, повідомлення про підозру ОСОБА_1, як власнику вилученого згідно протоколу обшуку від 05.10.2015 року майна, не вручалося.

Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з думкою слідчого судді, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, у поданому клопотанні, статусу тимчасово вилученого не має.

Наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, та встановлено той факт, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, одним з видів господарської діяльності якого, відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 15.09.2015 року №15117163402699, є виробництво ювелірних та подібних виробів, а також досліджено, що згідно представлених ОСОБА_1 слідчому судді документів, а саме митних декларацій, уніфікованих митних квитанцій МД-1 Державної митної служби України, фактури на бурштин сирець, висновку експерта №142005902-0488 складеного 06.08.2015 року, договору на переробку давальницької сировини, - вилучений у ОСОБА_1 бурштин сирець має законне походження.

Вірно слідчим суддею дана оцінка й тому, що походження переданих на зберігання, вилучених згідно протоколу обшуку станків та обладнання, стверджується наданими ОСОБА_1 документами, не заперечується слідчим та прокурором.

Таким чином слідчим суддею при постановленні ухвали з'ясовані всі обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту заявленого у клопотанні слідчого майна.

Покликання в апеляційній скарзі прокурора щодо наявності достатнього обсягу підстав котрі дозволяють вважати, що вилучене згідно протоколу обшуку від 05.10.2015 року каміння зовні схоже на бурштин сирець, є обєктом посягання кримінального правопорушення, тобто набуте злочинним шляхом у результаті вчинення суспільно небезпечного діяння, що визнається злочином та таке, що відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду, наведені твердження колегія суддів розцінює критично.

Встановлені у ході апеляційного розгляду матеріалів провадження докази свідчать про відсутність підстав для арешту заявленого слідчим у клопотанні майна, вилученого згідно протоколу обшуку від 05.10.2015 року.

На думку колегії суддів, наведені в ухвалі слідчим суддею мотиви, з котрих він дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно не є переконливими.

При постановленні ухвали слідчим суддею було враховано усі обставини, повязані з розглядом даної скарги, судове рішення прийнято відповідно до вимог закону, а також зясовано усі обставини з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно. Підстави для скасування ухвали слідчого судді відсутні.

Керуючись ст.ст. 309, 405, 407 , 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2015 року, якою у кримінальному провадженні №32015180000000070 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області капітана податкової міліції ОСОБА_4 про накладення арешту на вилучене майно- залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7