Ухвала суду № 52965243, 22.10.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3207/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3152/15Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Буленка О.О., Дорош А.І., при секретарі: Рибак О.О. за участю адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

позивача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5 розглянула у відкритомусудовомузасіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський»

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2015 року

у справі за позовомОСОБА_4 в інтересах обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди та зобов'язання повернення документів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_5 Просив стягнути з відповідача на користь обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» загальну суму зібраних коштів у вигляді членських внесків за період з 25 серпня 2013 року по 31 грудня 2014 року 135 515 грн.; загальну суму вартості одноосібно привласненого майна кооператива 1709 грн. 50 коп.; зобовязати відповідача повернути керівнику обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» архівні документи за період з 2008 року по теперішній час; стягнути судові витрати в сумі 1372 грн. 25 коп. та витрати на надання правової допомоги в сумі 1000 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2015 року у задово- ленні позову ОСОБА_4 в інтересах обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням районного суду, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване ним судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

На апеляційну скаргу ОСОБА_4своє заперечення надав відповідач ОСОБА_5, в якому, спростовуючи доводи апелянта, оскільки вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, просив скаргу останнього відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

За змістом ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 створили на підставі рішення від 24 липня 2008 року Обслуговуючий «Автогаражний кооператив «Сільський», державна реєстрація якого була проведена Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 08 вересня 2008 року, присвоєно юридичну адресу: провулок Вишневий 6 Г, с. Горбанівка, Полтавського району Полтавської області. Керівником обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» був призначений ОСОБА_4 /т.1 а.с.11-19,26-29,51-52/.

Згідно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2014 року загальні збори обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» від 25 серпня 2013 року, на яких було обрано головою ОСОБА_5, визнані такими, що не відбулися /т.1 а.с. 45-48/.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2014 року прийнято відмову обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» від апеляційної скарги на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2014 року, в звязку з чим апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до обслугову-ючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» про визнання загальних зборів такими, що не відбулися та визнання недійсними рішень загальних зборів закрито /т.1 а.с. 49-50/.

Згідно акту №335 від 30 жовтня 2014 року ПОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про результати фактичної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та сплати податків і зборів обслуговуючим «Автогаражним кооперативом «Сільський», встановлено порушення вимог законодавства та розраховано фінансові (штрафні) санкції кооперативу. За рішенням заступника начальника Полтавського ОДПІ від 17 листопала 2014 року на підставі акту про перевірку від 30 жовтня 2014 року, за наслідками якої донараховано 15573 грн. 13 коп. єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування, до обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» застосовано штрафні санкції в розмірах 5065 грн. 34 коп. та 20638 грн. 47 коп. /т.1 а.с.197-215/.

Також судом першої інстанції вірно встановлено що, згідно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили, саме ОСОБА_4 був і залишається керівником обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський». Перевіркою податкової служби в діяльності кооперативу під його керівництвом виявлені численні порушення законодавства та нараховані штрафні санкції, про сплату яких немає фактичних даних та, відповідно до позову, саме це змусило позивача звернутися до суду.

За нормами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той час, відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, при вирішенні даного спору судом першої інстанції встановлено, і це узгоджується з фактичними обставинами, що ОСОБА_4, не довів належними та допустимими доказами той факт, що відповідач ОСОБА_5 неправомірно зібрав кошти у вигляді членських внесків за період з 25 серпня 2013 року по 31 грудня 2014 року в сумі 135 515 грн., чим завдав шкоду кооперативу. Також позивачем не доведено, що ОСОБА_5 зібрав кошти грошові саме у вказаному розмірі, як і того, що в такому розмірі спричинено збиток кооперативу. До того ж, в судовому засіданні ОСОБА_4 зазначав про те, що вказана сума є приблизною, звідси вірним є висновок суду, що доводи позивача, всупереч вимогам ч. 4 ст. 60 ЦПК України, ґрунтуються на припущеннях, а тому відсутні правові підстави для задоволення його позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено як реальність спричинених кооперативу збитків, так і сам факт порушення відповідачем права власності позивача на грошові кошти та їх розмір, правильним є висновок суду про відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь кооперативу 135515 грн.

Колегія суддів погоджується також і з висновками районного суду, щодо необгрун-тованості позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача на користь кооперативу 1709 грн. 50 коп. вартості майна: бензопили WL 5200, пили електричної ланцюгової КLЕVЕR., перфоратора ЕХРЕRТ, оскільки надані позивачем докази, не підтверджують як факту придбання зазначеного майна та його оплати кооперативом, так і того, що відповідач притягувався до будь-яких видів відповідальності за дії відносно майна, про яке зазначає позивач у позовній заяві.

Вірним є також висновок суду щодо недоведеності позовних вимог і в частинінеправомірного заволодіння відповідачем архівними документами кооперативу та зобовязання останнього повернути їх керівнику кооперативу, оскільки позивачем не конкретизовано які саме документи він просить зобов"язати відповідача йому повернути, та не доведено факту їх заволодіння та зберігання ОСОБА_5, тоді як саме ОСОБА_4 як виконував, так і продовжує виконувати обов'язки керівника кооперативу, та будь-які акти про передачу ним архівних документів саме відповідачу не складалися.

Виходячи з наведених обставин, та з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення, на які він посилається як на підставу своїх вимог, реальність спричинених позивачеві збитків, а також те, що ОСОБА_5 незаконно володіє архівними документами та майном обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський», суд першої інстанції, з урахуванням зазначених норм матеріального права, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючисьст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України,колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах обслуговуючого «Автогаражного кооперативу «Сільський» відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: