Постанова № 52963588, 28.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7952/15-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.Провадження № 33/780/700/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 28.10.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року, якою, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого генеральним директором виробничого підприємства Акватон, м. Рівне, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 50000 гривень.

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 01 серпня 2015 року, о 09 годині 55 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу Відліт, терміналу D ДП МА Бориспіль, громадянин України ОСОБА_2, який відлітав з України до Німеччини, м. Франкфурт, літаком авіакомпанії МАУ, рейсом № 0401,своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», йому було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 9990 Євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу Відліт терміналу D ДП МА Бориспіль, де ним була видана готівка в розмірі 9990 Євро та 50000 гривень.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто. Відповідно до протоколу про порушення митних правил у ОСОБА_2 було вилучено 50000 гривень, а 9990 Євро - пропущено пасажиру.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Постановою судді Корунова І.О. визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил грошових коштів в сумі 50000 гривень.

На вказану постанову, представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді скасувати та винести нову постанову, якою повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50000 гривень, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил.

Вказує, що при винесенні постанови судом не в повній мірі зясовані всі обставини справи, не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, висновки викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, суд при накладенні стягнення не врахував те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, дане правопорушення вчинив з необережності не маючи наміру приховувати від працівників митниці грошові кошти. Вказує, що застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді конфіскації є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», тобто є непропорційним, оскільки покладає на нього індивідуальний надмірний тягар.

Вислухавши доповідь судді, думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника в підтримку поданої апеляційної скарги, думку представника Київської митниці, яка вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про порушення митних правил від 01 серпня 2015 року № 0477/125120104/15; даними протоколу опитування ОСОБА_2; доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил, переліком купюр та описом готівки, вилученої у ОСОБА_2

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що своїми діями ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Посилання в апеляційній скарзі представника на те, що ОСОБА_2 вчинив дане правопорушення з необережності, не маючи наміру приховувати грошові кошти від працівників митниці, є безпідставними, оскільки субєктивна сторона даного правопорушення характеризується виноюу формі, як умислу так і необережності.

Доводи апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається те, що всі істотні для справи обставини зясовані всебічно, повно та обєктивно, встановленим обставинам дана юридична оцінка.

Відповідно до ст. 471 МК України за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбачене накладення стягнення у вигляді штрафу, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, також з конфіскацією цих товарів.

Згідно з постановою НБУ від 27 травня 2008 року № 148 « Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 Євро.

Відповідно до постанови КМУ від 21 травня 2012 року № 436 « Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» готівка віднесена до товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Зазначені нормативні документи дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром для переміщення через митний кордон України, а тому вона відповідно до санкції ст. 471 МК України, підлягає обовязковій конфіскації.

Доводи апелянта про те, що застосування конфіскації в якості додаткового адміністративного стягнення є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар» не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність підстав для скасування постанови судді, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)