Ухвала суду № 52955553, 29.10.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8831/14-к

Провадження №1-кп/127/42/15

УХВАЛА

29 жовтня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

суддів Курбатової І.Л., Чезганової А.М.,

секретаря Трохимчук Л.С.,

за участю прокурора Шамалюка В.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 утримуються під вартою, при цьому строк їх утримання закінчується 02.11.2015 р.

У звязку з тим, що справа розглядається колегіально, в ній беруть участь захисники, потерпілі та їх представники, не має змоги призначити розгляд провадження до вищезазначеної дати, то, у відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, головуючим в судовому засіданні було поставлено на розгляд учасникам судового розгляду питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під вартою.

Прокурор Шамалюк В.А. просив продовжити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк утримання під вартою, мотивуючи тим, що ризики, які існували на час досудового розслідування не зникли, обставини не змінилися, кошти потерпілим не відшкодовані, по справі не допитані всі свідки, а тому є підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть впливати на потерпілих та свідків, продовжити свою злочинну діяльність.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_11, та ОСОБА_5 просили суд змінити обвинуваченим запобіжні заходи з утримання під вартою на більш мякі, мотивуючи тим, що обвинувачені вже досить довгий час утримуються під вартою та підстав для продовження даного запобіжного заходу немає.

Обвинувачена ОСОБА_4 також просила змінити їй запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт або визначити розмір застави, достатній для забезпечення нею як обвинуваченою обовязків, передбачених КПК. При цьому зауважила, що ухвалою слідчого судді Михайленка А.В. їй при обранні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою визначався розмір застави, в подальшому суд продовжував вказаний запобіжний захід без вказівки на альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що на її думку є незаконним.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали думку прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, якими вони завдали шкоду потерпілим у сумі понад три мільйони гривень. На даний час дана шкода потерпілим не відшкодована, а в разі визнання обвинувачених винуватими у скоєнні даних правопорушень їм загрожує покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у суді, із врахуванням всіх наявних ризиків та інших обставин, передбачених КПК при вирішені цього питання. На даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим суд не вбачає, судовий розгляд не завершено, не допитані всі свідки, що не виключає можливості обвинувачених незаконно впливати на них у будь-який спосіб, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, враховуючи те, що на досудовому слідстві обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухилялися від органів досудового розслідування, у звязку з чим перебували у розшуку, є всі підстави вважати, що обвинувачені будуть переховуватися від суду, а тому жоден із більш мяких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Суд вважає, що доводи обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисників щодо необхідності визначення розміру застави в разі продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою не ґрунтується на вимогах закону з наступних підстав.

Ст. 183 КПК України визначено, що в разі обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під вартою суд зобовязаний визначити розмір застави. Вказаний припис закону говорить про те, що застава в даному випадку не є самостійним запобіжним заходом, а є альтернативою, якою має право скористатися особа при обраному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою. КПК України передбачено строк можливості внесення застави протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, якою розмір застави визначено. На даний час колегією суддів не розглядається питання щодо обрання запобіжного заходу, а вирішується питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, яке не передбачає застосування застави.

За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 29.10.2015 р. до 27.12.2015 р. включно.

Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 29.10.2015 р. до 27.12.2015 р. включно.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Строк дії ухвали 60 днів.

Судді :