Постанова № 52954879, 30.10.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року Справа № 906/851/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Демидюк О.О. , судді Дужич С.П.

при секретарі Головченко Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача ТОВ "Іберія Груп" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.09.2015 року у справі №906/851/15 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберія Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівка-Агро"

про стягнення 124866,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області (суддя Лозинська І.В.) від 29 вересня 2015 року у справі №906/851/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівка-Агро» про стягнення 124866,76 грн було розстрочено виконання рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2015 року у справі №906/851/15 на одинадцять місяців, з наступним графіком оплати залишку суми боргу в розмірі 114377,76 грн.: жовтень 2015 року – 10500,00 грн., листопад 2015 року – 10500,00 грн., грудень 2015 року – 10500,00 грн., січень 2016 року – 10500,00 грн., лютий 2016 року – 10500,00 грн., березень 2016 року – 10500,00 грн., квітень 2016 року – 10500,00 грн., травень 2016 року – 10500,00 грн., червень 2016 року – 10500,00 грн., липень 2016 року – 10500,00 грн., серпень 2016 року – 9377,76 грн..

Вказана ухвала обґрунтована тим, що у зв’язку із відсутністю бюджетної підтримки та різким збільшенням податкового навантаження з 01.01.2015 року сільськогосподарський товаровиробник ТОВ «Баранівка Агро» потрапив у надзвичайно скрутне фінансове становище. Разом з тим, несприятливі погодні умови (тривала спека, відсутність опадів) вплинули на врожайність зернових культур. Також значних затрат потребує купівля паливно-мастильних матеріалів, оренда комбайнів та ремонт сільськогосподарської техніки, тощо. Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що викладені боржником обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, слід розцінювати як виняткові.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року про розстрочення виконання рішення суду та залишити заяву ТОВ «Баранівка-Агро» про розстрочення виконання рішення суду без задоволення. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що підставою для розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строку або встановленим господарським судом способом. Свою заяву боржник обґрунтував скрутним фінансовим становищем, несприятливими погодними умовами, наявністю кредитів, можливого підвищення ціни на зерно і таке інше. Доказів, що підтверджували б зазначені обставини суду не надано. Доказами, які б свідчили про скрутне фінансове становище могли б бути податкові декларації, звітність до органів статистики, довідки з управління Держкомзему. Судом було проігноровано вимоги статті 33 ГПК України, односторонньо та однобічну досліджено лише один доказ, а саме платіжне доручення про сплату невеликої частини боргу і лише на підставі цього документу зроблено висновки.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2015 року у справі №906/851/15 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача та призначено дату судового засідання на 30 жовтня 2015 року.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 35-36/.

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 4 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2015 року явка представників сторін визначалась на їх розсуд.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скарги слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 07 серпня 2015 року у справі №906/851/15 за позовом ТОВ «Іберія Груп» до ТОВ «Баранівка-Агро» про стягнення 124886,76 грн., яке вступило в законну силу 21 серпня 2015 року, стягнуто з відповідача на користь позивача - 87578,50 грн. основного боргу, 36120,55 грн. інфляційних втрат, 1178,71 грн. 3% річних, 2497,73 грн. судового збору.

21 серпня 2015 року до господарського суду Житомирської області надійшла заява від ТОВ "Баранівка Агро" вх.№02-19/118/15 про надання розстрочки виконання рішення суду строком на дванадцять місяців, яка обґрунтована тим, що у зв’язку із відсутністю бюджетної підтримки та різким збільшенням податкового навантаження з 01.01.2015 року сільськогосподарський товаровиробник ТОВ «Баранівка Агро» потрапив у надзвичайно скрутне фінансове становище. Разом з тим, несприятливі погодні умови (тривала спека, відсутність опадів) вплинули на врожайність зернових культур. Також значних затрат потребує купівля паливно-мастильних матеріалів, оренда комбайнів та ремонт сільськогосподарської техніки, тощо.

Представником боржника - ТОВ «Баранівка Агро» в судовому засіданні у суді першої інстанції було надано докази в підтвердження часткового виконання рішення суду від 07 серпня 2015 року, а саме: платіжне доручення №427 від 17.09.2015 року, що підтверджує часткову оплату за договором №01/23 про надання охоронних послуг у сумі 10500,00 грн. та платіжне доручення №428 від 17.09.2015 року про сплату судового збору в розмірі 2497,73 грн.. А також було надано графік погашення заборгованості, в якому просить затвердити оплату суми боргу, починаючи його сплату з жовтня 2015 року по липень 2016 року у розмірі 10500,00 грн. та 9377,76 грн. в серпні 2016 року.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що викладені боржником обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, слід розцінювати як виняткові. На думку місцевого суду, розстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності боржника, так і зробить реальною сплату заборгованості перед стягувачем.

Проте, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у засіданні суду з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з пунктом 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року №9, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 зазначеної Постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання розстрочки є не тільки підтверджені належними доказами обставини щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин.

Причому обов’язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити, зокрема, вимогу, що розглядається, стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Висновок суду щодо результатів розгляду справи відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України повинен підтверджуватись доказами, що оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Прийняті судом докази повинні відповідати вимогам статті 34 Господарського процесуального кодексу України про їх належність та допустимість.

Отже, задовольняючи заяву про розстрочення судового рішення суду належало попередньо з'ясувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо на підставі доданих до цієї заяви доказів, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Натомість прийнята судом ухвала господарського суду Житомирської області від 29 вересня 2015 не відповідає вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить в обґрунтування висновку про задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення посилання на належні та допустимі докази, які підтверджують доводи заявника про його скрутне фінансове становище, зумовлене відсутністю бюджетної підтримки та різким збільшенням податкового навантаження з 01.01.2015 року, несприятливими погодними умовами (тривала спека, відсутність опадів), що вплинули на врожайність зернових культур.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність доказів, які підтверджували б обставини, викладені в клопотанні щодо неможливості чи утруднення виконання рішення, тому оцінивши належним чином вказані обставини, вони є такими, що не можуть вважатися винятковими.

Враховуючи те, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, що викладені в його заяві про розстрочення виконання рішення, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для її задоволення.

Вищевказані обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду при прийнятті оскаржуваної ухвали, котра прийнята за умов недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими,

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, а заява боржника про розстрочку виконання рішення - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 ,106 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберія Груп" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.09.2015 року у справі №906/851/15 скасувати.

Прийняти нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівка-Агро" про розстрочення виконання рішення господарського Житомирської області від 07 серпня 2015 року по справі №906/851/15 - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Матеріали оскарження ухвали у справі № 906/851/15 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Дужич С.П.