Постанова № 52954645, 28.10.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.10.2015р. справа №905/963/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_4 довіреність №299-4016 від 31.12.2014р.від відповідача:не прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від14.09.2015р. по справі№905/963/15 (суддя Гринько С.Ю.)за позовом:Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської областідо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької областіпростягнення 85 298,73грн. В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області про стягнення пені 76 159 грн. 58 коп., 9 139 грн. 15 коп. - 3 % річних внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлений товар на підставі договору №141507/1306429/3604 від 30.12.2013р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2015р. позов задоволено в повному обсязі. Зменшено суму нарахування пені на 50%. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області пеню в сумі 38 079,79грн., 9 139грн. 3% річних та 1 827грн. судових витрат. Відстрочено виконання рішення на 4 місяця, починаючи з дня вступу в законну дію рішення господарського суду.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку і просив рішення місцевого господарського суду від 14.09.2015р. по справі №905/963/15 в частині зменшення розміру пені на 50% у розмірі 38 079,79грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати рішення суду щодо задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 4 місяці.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення вимог чинного законодавства України, оскільки на думку скаржника суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права.

На думку скаржника, відповідач у заяві про відстрочення виконання судового рішення не навів жодних конкретних даних, які б підтверджували реальність тяжкого фінансового становища підприємства, як то відсутність надходжень грошових коштів на рахунки відповідача протягом тривалого часу, офіційна відмова банку в наданні відповідачу кредиту і таке інше.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив надав.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав доводи апеляційної скарги. Проти розгляду скарги за відсутності представника відповідача не заперечував.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області (Покупець) 30.12.2013р. був укладений договір постачання №141507/1306429/3604 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити відповідно до п.3.4. Договору феросплави протягом строку з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року, на умовах, у кількості та строки, які вказані в Специфікаціях до зазначеного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.3. Договору датою поставки товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції Вантажовідправника.

Згідно з п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в Специфікаціях та включають в себе усі збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркіровки та інші витрати Постачальника які пов'язані з поставкою товару. Ціна на товар може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до відповідного Договору.

Покупець здійснює оплату постачаємого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів від дати поставки товару. Постачальник повідомляє Покупця про дату поставки товару шляхом передачі за допомогою електронного або факсимільного зв'язку наступних документів: - рахунку Постачальника; - копії залізничної квитанції, - сертифіката якості, відповідно до п.3.8. зазначеного Договору (п. 3.4. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Пункт 3.8 договору, який стосується умов оплати, змінений сторонами додатковою угодою № 1/1401710 від 28.02.2014р. викладений в наступній редакції: «Постачальник факсимільним чи/або електронним звязком передає покупцю в термін 3-х робочих днів з дати поставки рахунок на відвантажених товар, з наступною передачею оригіналів в термін 7(семи) календарних днів з дати поставки товару і за наявністю підписаної обома сторонами специфікації, наступні документи: рахунок постачальника; копію залізничної квитанції чи/або накладної на відпуск товару; сертифікат якості; податкову накладну; сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках). Постачальник зобов'язаний представляти оригінал податкової накладної, оформленої у відповідності з вимогами Порядку її заповнення, на суму податкових зобовязань в момент їх виникнення, але не пізніше 7-го числа місяця, наступного за періодом, на який приходиться дата виникнення таких зобовязань ОСОБА_4 надання документів вважається дата поштового штемпеля відправки на конверті. У випадку доставки документів курєрською поштою, датою надання документів вважається дата, вказана в накладній про приймання документів. Додаткова угода вступає в закону дію з 01.07.2014року.

Відповідно до п. 7.6. Договору в разі порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, які передбачені відповідним Договором поставки, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожен день прострочки оплати.

Даний договір вступає в силу з 01 липня 2014 року та діє до 31 грудня 2014 року. Завершення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов'язань за даним договором.

30.12.2013р. сторонами до договору були підписані специфікації №7-10 за якими позивачем поставлена продукція (феросилікомарганець МнС17) у вересні 2014 року, що підтверджено залізничними накладними № 47232574, 47232483, 47232509, 47232541, 47232491, 47232533, 47232475, 47232558, 47232517, 47232566.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 11 119 298грн.28коп., що підтверджується залізничними накладними № 47232574, 47232483, 47232509, 47232541, 47232491, 47232533, 47232475, 47232558, 47232517, 47232566.

Датою поставки товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції Вантажовідправника (п.2.3 Договору).

Як вбачається з відмітки на копії залізничних накладних, товар ввезено до складу покупця 13.09.2014р.

В матеріалах справи не міститься доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції відповідачем позивачу не надавались.

Крім того, до матеріалів справи не надано жодних доказів звернення відповідача до позивача з вимогою поставити товар іншої якості, іншого найменування, асортименту, кількості ніж був поставлений, про відмову від прийняття товару, про повернення товару у зв'язку з його поставкою неналежної якості та не у тій кількості тощо.

Навпаки матеріали справи свідчать про прийняття відповідачем товару на виконання умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Листом від 16.09.2014р. № 11593-4017 Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь, Дніпропетровська область направило на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область первинні документи для оплати поставленого товару відповідно до умов договору поставки, такі як: рахунок № 195636 від 13.09.2014р. та залізничні накладні № 47232574, 47232483, 47232509, 47232541, 47232491, 47232533, 47232475, 47232558, 47232517, 47232566.

Відповідно до п. 3.4.Договору покупець справляє оплату постачаємого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів від дати поставки товару.

Відповідачем отриманий та підписаний рахунок №195636 від 13.09.2015р. на оплату товару за вищезазначеним договором поставки, який повинен бути оплачений в термін 30 банківських днів з дати поставки товару відповідно до п.3.4. Договору.

Таким чином, строк оплати товару, поставленого відповідачу за вище визначеними накладними, настав 24.10.2014р.

Водночас, відповідачем сплачено вищезазначений рахунок з простроченням у 10 днів, що підтверджується платіжним дорученням № 61414 від 04.11.2014р.

Приписами ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У звязку з несвоєчасним виконанням зобовязання за договором з боку відповідача, позивачем нараховано 3% річних у сумі 91139,15грн. та пені 76159,58грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення даної вимоги в повному обсязі у розмірі 9139,15грн. за період з 25.10.2014р. по 03.11.2014р.

Крім того, просить стягнути пені у розмірі 76159,58грн. за період з 25.10.2014р. по 03.11.2014р.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.6 Договору порушивши строк оплати, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді, за кожний день прострочення оплати.

Таким чином, перевіривши арифметичний розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення в повному обсязі вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 76159,58грн.

В матеріалах справи містяться клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої пені на 50% та надання відстрочки виконання рішення на 4 місяця, які господарським судом розглянуті та задоволені.

Згідно п.п. 3,6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання та відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Разом з тим, відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Враховуючи той факт, що відповідач виконав свої зобовязання у повному обсязі, незважаючи на негативний вплив наслідків АТО, що призвело до скрутного фінансового стану підприємства, зокрема, до несвоєчасного виконання грошового зобовязання, а також те, що відповідач був позбавлений права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2015р. про що свідчить Повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУМ від 05.05.2015р., колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно задоволено клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої пені на 50%.

Відповідно до п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

До клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду відповідачем надано копію ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі №805/92/15-а, якою залишена в силі постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2015р., відповідно до якої позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби Центральний офіс з обслуговування великих платників задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 501 836грн.

Крім того, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015р. по справі №805/726/15-а залишена в силі постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2015р., згідно якої позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 562 109грн. (а.с. 128-132).

Враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, погашення основної суми заборгованості відповідачем, наявність інфляційних процесів в економіці держави та перебування відповідача в зоні АТО, можливість виконання судового рішення саме за спливом строку відстрочки, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно задоволено клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком на 4 місяці.

Враховуючи вищевикладене апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2015р. у справі №905/963/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2015р. по справі №905/963/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2015р. по справі №905/963/15 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В.Ломовцева

Судді: К.І.Бойченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСДО.