Ухвала суду № 52952609, 20.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

20.10.2015 № К/800/26585/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Бухтіярової І.О., Голубєвої Г.К., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 у справі №804/5761/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл»доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0008412204 від 18.12.2013 та №0000582204 від 20.01.2014.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на надання невірної правової оцінки обставинам справи та нормам права, які регулюють спірні правовідносини.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозуватське Стіл» до 09.04.2014 перебувало на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та 08.04.2014 було припинено (реорганізовано) шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл», яке було зареєстроване як юридична особа 07.06.2007.

Відповідачем в порядку ст.76 Податкового кодексу України була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лозуватське Стіл» за жовтень 2013 року, в результаті якої складено акт від 29.11.2013 №157/22-04/35201090, згідно висновків якого позивачем порушено п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Лозуватське Стіл» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 1584035 грн.

Також була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лозуватське Стіл» за листопад 2013 року, в результаті якої складено акт від 27.12.2013 №200/22-04/35201090 про порушення позивачем п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Лозуватське Стіл» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 1584035 грн.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується на тому, що позивачем, відповідно до наданих декларацій з ПДВ, до складу податкового кредиту за жовтень, листопад 2013 року включену суму від'ємного значення ПДВ, яке виникло у липні 2013 року, та яке було зменшено податковим повідомленням-рішенням №0000491501 від 03.10.2013, винесеним за результатами попередньої перевірки ТОВ «Лозуватське Стіл» на підставі акту перевірки № 1049/15-/35201090 від 18.09.2013.

На підставі названих актів перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від:

На підставі вказаних актів перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0008412204 від 18.12.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1584035 грн. по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року;

- №0000582204 від 20.01.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1584035 грн. по декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Внаслідок оскарження прийнятих відповідачем спірних рішень в адміністративному порядку, їх залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000491501 від 03.10.2013 в судовому порядку і постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 по справі №804/1307/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, адміністративний позов ТОВ «Лозуватське Стіл» задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000491501 від 03.10.2013.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодився апеляційний суд, що, оскільки податкове повідомлення-рішення №0000491501 від 03.10.2013, на підставі якого позивач повинен був відобразити зі знаком «мінус» суму зменшення залишку від'ємного значення (по рядку 21), було скасовано, тому висновки податкового органу про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 1584035 грн. за жовтень-листопад 2013 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.54.3.2. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54. 5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи з положень пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Зазначене кореспондується також із змістом податкового повідомлення-рішення за формою «В4», форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, в якому зазначається, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем її закінчення), частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

Вказаними положеннями чітко обумовлено, що фактичне зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у разі судового оскарження відбувається лише за наслідками розгляду відповідної судової справи.

Між тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 по справі №804/1307/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, адміністративний позов ТОВ «Лозуватське Стіл» задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000491501 від 03.10.2013, що, в свою чергу, є підтвердженням відсутності підстав для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.О.Бухтіярова Г.К.Голубєва