КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2237/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_3 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:
- закриття виконавчого провадження ВП № 37271537, відкритого 29.03.2013 року, відповідно до рішення УПФУ у Красноперекопському районі АРК від 07.12.2012 року № 1114 щодо стягнення штрафу в розмірі 170 грн.;
- зобов'язання Міністерства юстиції України зняти з розшуку автомобільний напівпричеп МАЗ 938662 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2;
- зобов'язання Департамента ДАІ МВС України видати автомобільний напівпричеп МАЗ 938662 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 та був затриманий 06.02.2015 року і перебуває на тимчасовому зберіганні на спеціальному майданчику в Херсонській області, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 160.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року
позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо незакриття виконавчого провадження ВП № 37271537 та зобов'язано його закрити; визнано протиправною та скасовано постанову ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК про розшук майна боржника від 15.01.2014 року; зобов'язано Департамент ДАІ МВС України повернути автомобільний напівпричеп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство юстиції України подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.02.2015 року працівниками посту ДАІ Цюрупинського РВ МВС в Херсонській області був затриманий автомобільний напівпричеп МАЗ 938662 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 В подальшому він був переданий на тимчасове зберігання на спеціальний майданчик в м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 160, про що посадовими особами посту ДАІ був складений акт огляду затриманого транспорту, який передається на тимчасове зберігання № ЦР 140956 від 06.02.2015 року.
Підставою для затримання вказаного автомобільного напівпричепу слугувала постанова ВДВС в Красноперекопському районі АРК про розшук майна від 15.01.2014 року, винесена під час проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 37271537.
Позивачка, з метою усунення причин тимчасового затримання вищевказаного автомобільного напівпричепа, звернулась до Пенсійного фонду України з письмовою заявою від 16.02.2015 року, в якій просила надати відповідні реквізити для оплати штрафних санкцій.
В свою чергу, Пенсійний фонд України листом вх. № 1744/0-11 від 25.02.2015 року повідомили позивачу відповідні реквізити для перерахування коштів на оплату штрафу.
ОСОБА_2 було сплачено штраф у розмірі 170,00 грн., що підтверджується квитанцією № В2-632 від 03.03.2015 року та листом Пенсійного фонду України № 4172/0-100 від 14.04.2015 року.
На заяву до ДВС України 24.03.2015 року ОСОБА_2 надано письмову відповідь № 0-32007/3.1 про відсутність можливості витребувати у посадових осіб органів державної виконавчої служби АР Крим інформацію щодо стану виконання рішень суду, інших органів (посадових осіб), що перебувають на виконанні в даних органах державної виконавчої служби та вжити відповідних заходів реагування до вказаних посадових осіб та повідомлено про неврегульованість на законодавчому рівні питання щодо порядку виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) на території АР Крим та м. Севастополя.
Даючи оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» було ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Згідно з п. 2 зазначеної Постанови установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Отже, Міністерство юстиції України є єдиним центральним органом виконавчої влади, який є правонаступником Державної виконавчої служби, та до компетенції якого належить безпосереднє виконання завдань та функцій з реалізації державної політики в сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
У Положенні про Міністерство юстиції України (п.п. 83-21 - 83-29 п. 4), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 228 зазначено, що Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого:
- організовує, контролює та здійснює примусове виконання рішень у випадках, передбачених законом;
- забезпечує доступ державних виконавців до баз даних і реєстрів, зокрема електронних, що містять інформацію про боржників, їх майно та кошти;
- організовує інформаційне забезпечення виконавчого провадження, зокрема електронного документообігу, забезпечує ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та здійснює контроль за внесенням державними виконавцями відомостей про вчинені виконавчі дії;
- здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями;
- аналізує результати діяльності структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері примусового виконання рішень, розробляє заходи щодо підвищення ефективності функціонування таких органів;
- організовує ведення обліково-статистичної звітності
надає державним виконавцям роз'яснення та рекомендації з питань примусового виконання рішень;
- забезпечує контроль за роботою структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері примусового виконання рішень.
В контексті зазначеного вище, судова колегія також зауважує, що порушене право особи не може бути не відновлене з мотивів відсутності законодавчого регулювання певної сфери правовідносин. Тому той факт, що дотепер повноваження органів виконавчої служби, які були розташовані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, не передані до інших органів, не може бути причиною для відмови у задоволенні законних вимог позивача.
Враховуючи викладене, суд правильно встановив, що саме Міністерство юстиції України зобов'язано вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Суд першої інстанції своїм рішенням визнав протиправною бездіяльність Міністерства юстиції щодо незакриття виконавчого провадження ВП № 37271537, хоча така вимога позивачкою не заявлялась, та зобов'язав даного відповідача закрити зазначене виконавче провадження.
Питання щодо виходу суду за межі позовних вимог врегульоване ч. 2 ст. 11 КАС України, де зазначено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування. (п. 5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі»).
У постанові суду, що оскаржується, у мотивувальній частині викладена позиція суду щодо мотивів виходу за межі позовних вимог, адже, визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо не закінчення виконавчого провадження ВП № 37271537 як наслідок тягне за собою необхідність його закінчення, тобто фактично це невід'ємні складові.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів не вбачає з боку Окружного адміністративного суду м. Києва порушення норм процесуального права.
Разом з тим, колегія суддів не може не взяти до уваги доводи апелянта, що Законом України «Про виконавче провадження» не визначено такої дії, як «закриття виконавчого провадження», а тому виконання судового рішення в цій частині є неможливим.
З огляду на викладене, судова колегія вбачає підстави для зміни судового рішення в цій частині. При цьому, варто відзначити таке.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 3 ст. 149 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, спірне виконавче провадження підлягає саме закінченню, а не закриттю, як про це зазначено судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні, шляхом внесення змін у другому та третьому абзацах резолютивної частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
Змінити постанову Київського окружного суду від 26.08.2015 року, виклавши другий і третій абзаци резолютивної частини наступним чином:
« 2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо незакінчення виконавчого провадження ВП № 37271537, відкритого постановою Відділу державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 23.03.2013 року.
3. Зобов'язати Міністерство юстиції України закінчити виконавче провадження ВП № 37271537, відкрите постановою Відділу державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 23.03.2013 року».
В решті постанову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 28.10.2015 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.
Судове рішення № 52945485, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/2237/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: