Ухвала суду № 52941399, 27.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Корчевного Г.В., Махлай Л.Д.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи: Міністерство інфраструктури України, Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року позивач звернулась із позовом, збільшивши в подальшому розмір позовних вимог, просила стягнути з ДП «Адміністрація морських портів України» на свою користь утримані з заробітної плати без належних підстав кошти в сумі 3094,74 грн., а також середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що працювала на посаді провідного юрисконсульта відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи ДП «Адміністрація морських портів України». 01 квітня 2015 року відповідач видав наказ №105-к 3-3 «Про припинення трудового договору», в якому зазначено, що позивача звільнено з посади з 06 квітня 2015 року, відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України.

При ознайомленні з розрахунком сум належних до виплати при звільнені, позивачкою виявлено, що з її заробітної плати було утримано оплату по окладу за січень у розмірі 3094,74 грн., при цьому у «Табелі обліку робочого часу за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року» немає жодного запису відсутності позивача та заробітну плату за січень 2015 року виплачено у повному обсязі.

Крім того, позивачка зазначила, що є членом Первинної профспілкової організації ДП «Адміністрація морських портів України», тому роботодавець мав отримати попередню згоду виборного профспілкового органу щодо зміни умов трудового договору, умов оплати праці або будь-яких відрахувань. (а.с.1-6, 24-29, 72-73)

Відповідач проти позову заперечував із посиланням на те, що утримання із заробітної плати позивачки у розмірі 3094,74 грн. є не відрахуванням із заробітної плати в розумінні ст. 127 КЗпП України, а є поверненням надлишково виплаченої суми за п'ять днів прогулу позивачки. (а.с.45-48)

Представник третьої особи Міністерства інфраструктури України заперечував проти заявленого позову.(а.с. 42-43)

Представник третьої особи Первинної профспілкової організації Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» підтримав заявлені вимоги. (а.с.36-40)

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року позов задоволено, стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 56968,02 грн., з яких: 3094,74 грн. утримані з заробітної плати кошти, 53873, 28 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 06 квітня 2015 року по 26 серпня 2015 року включно, а також стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь держави 569,68 грн. судового збору. (а.с.87, 90-94)

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не врахував обставин та доказів, які викладені на обґрунтування заперечень проти заявленого позову. (а.с.97-100)

В судовому засіданні представник відповідача Лозянко О.О. підтримала скаргу і просила її задовольнити, представник позивача ОСОБА_3 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. (а.с. 126-130)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді провідного юрисконсульта відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи ДП «Адміністрація морських портів України», на підставі наказу № 105-к 3-3 від 01 квітня 2015 року була звільнена з роботи з 06 квітня 2015 року відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України. (а.с.7)

За розрахунком сум виплачених позивачці ДП «Адміністрація морських портів України» від 06 квітня 2015 року за березень 2015 року, із оплати по окладу утримано кошти у розмірі 3094,74 грн. за 5 днів. (а.с.9)

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на звіт системи контрольно-пропускної системи адміністративної будівлі Міністерства інфраструктури України по проспекту Перемоги, 14 щодо працівників ДП «Адміністрація морських портів України», за яким відповідач стверджував про відсутність позивачки на роботі більше 3-х годин протягом п'яти робочих днів з 26 по 30 січня 2015 року, у зв'язку з чим відповідачем 16 березня 2015 року було відкореговано табель Обліку робочого часу з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року і позивачці було проставлено прогули.

Згідно табелю обліку робочого часу від 31 січня 2015 року, заробітна плата позивачки за січень 2015 року була нарахована із розрахунку 15 робочих днів (а.с.12), а згідно табелю обліку робочого часу від 16 березня 2015 року за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року - кількість робочих днів позивачки зазначена 10 робочих днів (а.с.52). У зв'язку з цим відповідачем був проведений перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2015 року із зазначенням про необхідність утримати при розрахунку при звільненні в квітні 2015 року з виплаченої за січень 2015 року заробітної плати ОСОБА_1 3094,74 грн. (а.с.45-67)

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б встановювали причини відсутності ОСОБА_1 на роботі 26 - 30 січня 2015 року протягом часу, зазначеного у звіті системи контрольно-пропускної системи адміністративної будівлі Міністерства інфраструктури України, пояснення у співробітників підрозділу, безпосереднього керівника та відповідно і в самої позивачки не відбирались, акт щодо часу та причин відсутності на роботі не складався, наказ відповідача про утримання із заробітної плати вищезазначеної суми відповідачем не видавався.

За таких обставин не можна визнати законними дії відповідача щодо утримання з працівника частиниранішевиплаченоїзаробітноїплати,доводивідповідачапровідсутність його обов'язку видавати наказ про утримання з працівника 3094.74 грн. заробітної плати із посиланням на положення ст. 127 КЗпП України колегія суддів визнала неспроможними.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить висновків, що суми для стягнення визначені з обов'язковим відрахуванням податків та внесків у порядку, встановленому законодавством.

Проте таких доводів апеляційна скарга не містить, тому з огляду на положення ч. 1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вказане питання може бути вирішено районним судом в порядку ст. 220 ЦПК України

Інші доводи скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Г.В.Корчевний

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/13749/2015

Унікальний номер 761/12575/15-ц

Головуючий у першій інстанції - Савицький О.А.

Доповідач Левенець Б.Б.