Ухвала суду № 52941376, 27.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №761/34129/14-ц Головуючий у першій інстанції Юзькова О.Л.

Апеляційне провадження №22-ц/796/8039/2015 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника позивача ЧернишенкаА.Г.,

представника відповідача ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_6, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором №243 А-60 від 18.04.2008 у сумі 150444,21грн; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 1504,44грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.04.2008 між АБ «Брокбізнесбанк», (правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк»), та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №243-А-60, за умовами якого відповідач отримав у кредит грошові кошти в сумі 26100,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті становило 131805,00грн, строком до 17.04.2015 з процентною ставкою 12,50% річних.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору від 18.04.2008 виникла заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку складається із заборгованості за кредитом, процентами за користування останнім, пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 18.03.2014, 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України. Вважаючи у цій частині позовні вимоги доведеними і обгрунтованими, суд першої інстанції задовольнив їх.

Виходячи з того що предметом спору у даній справі є заборгованість за договором кредиту, а до розрахунку заборгованості позивач включив 2610,00 дол. США штрафу відповідно до п.2.1.4 договору застави, суд першої інстанції вважав у цій частині позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Брокбізнесбанк» відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, пені та 3% річних за кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання (його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання - ст.610 ЦК України) настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України). Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; статтею 624 ЦК та ст.7 кредитного договору передбачено право банку нарахування неустойки за порушення строків погашення заборгованості за кредитом.

Факту укладення сторонами 18.04.2008 кредитного договору №243 А-60 та факту наявності заборгованості за ним представник відповідача не заперечує, як не заперечує і розміру заборгованості по кредиту в сумі 4634,29 дол. США та заборгованості по процентах в сумі 604,95 дол. США.

Разом з тим, представник відповідача вважає, що оскільки вказана заборгованість виникла з березня 2014 року у зв'язку з обмеженням доступу відповідача до його рахунку у цьому банку, з якого відповідно до умов Додаткової угоди до кредитного договору №243 А-60 від 15.01.2010 позичальник здійснював повернення кредиту, тобто, не з вини відповідача, - у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення пені та 3% річних.

Встановлено, що 13.03.2014 ОСОБА_6 звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Брокбізнесбанк» із заявою-претензією щодо невиконання банком своїх обов'язків щодо інших договорів з ним як з фізичною особою-підприємцем та ПП «Стоматологія доктора Челенгірова» (ас94). Тобто, з початку введення тимчасової адміністрації в банку у березні 2014 року відповідач був обізнаний щодо цієї обставини, проте, передбачених законом і договором заходів до повернення кредиту в інший спосіб, ніж списання коштів з його рахунку у безготівковій формі, не вжив, у зв'язку з чим і виникла заборгованість.

15.01.2010 сторони уклали Додаткову угоду №1 до кредитного договору №243 А-60 від 18.04.2008, якою узгодили можливість позичальника здійснювати повернення кредиту у готівковій або у безготівковій формі на відкритий банком позичальнику позичковий рахунок відповідно до графіку-додатку №1 до цієї Додаткової угоди. Інші умови кредитного договору залишені сторонами без змін. З огляду на викладене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань за кредитним договором як підстави для стягнення з ОСОБА_6 пені і 3% річних.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про порушення банком права відповідача на добровільне погашення кредитної заборгованості, адже вимогу банку про дострокове погашення кредиту у зв'язку з наявною заборгованістю ОСОБА_6 отримав 03.11.2014, з позовом до суду банк звернувся 11.11.2014, проте, до теперішнього часу заборгованість за кредитним договором не погашена. Пред'явленням вимоги про погашення кредитної заборгованості є як пред'явлення вимоги банку про це, так і пред'явлення позову.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені, то вони не грунтуються на вимогах закону і встановлених судом обставинах, адже заяв про застосування позовної давності до винесення судом рішення відповідач не подавав, а відсутність такої заяви відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позбавляє суд застосувати позовну давність.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, як мають значення для вирішення спору, правильно визначив правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_6, відхилити. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І.Шкоріна