Ухвала суду № 52941221, 08.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХ В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Усика Г.І., Поливач Л.Д.,

при секретарі: Троц В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до приватної фірми «Анжіо», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А

У червні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом в якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача на її користь 136806, 15 грн. на відшкодування майнової шкоди та 20000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 до приватної фірми «Анжіо», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.

Стягнуто з приватної фірми «АНЖІО» (код ЄДРПОУ 21475635) на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 14583 грн. 58 коп., на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. 00 коп., понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 16827 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 18 коп.

Справа 752/9723/13-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/10397/2015Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про його незаконність і необґрунтованість у зв'язку із порушенням норм матеріального та процесуального права як таке, що ухвалено не об'єктивно у зв'язку із неповним, поверхневим дослідженням обставин справи. А саме позивач вказує, що суд першої інстанції не мав підстав для призначення у справі авто-товарознавчої експертизи, оскільки матеріали справи містять звіт № 00182 про визначення вартості матеріального збитку, яким вже з'ясовано вартість матеріального збитку, також суд не надав належну оцінку звіту № 00183 про визначення утилізаційної вартості транспортного засобу, що призвело до невірного вирішення справи. Також представник позивача посилається на порушення судом принципу визначення розміру відшкодування шкоди, оскільки відносно транспортного засобу, відновлення якого є економічно обґрунтованим, не враховується утилізаційна вартість його залишків при визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

В зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі, представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримала апеляційну скаргу, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованими та просив залишити його без змін.

Треті особи в судове засіданні не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 22.08.2012 ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1 на вул. Садовій, 67 у м. Києві не вибрав безпечну дистанцію та здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, після чого автомобіль «Фольксваген» здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказані обставини, а також вина ОСОБА_2 встановлені постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2012 /а.с.5/, а тому зазначені обставини відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Позивач є власником автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2.

Звертаючись в суд з позовом до ПФ «АНЖІО» про відшкодування майнової шкоди позивач стверджує, що на виконання умов договору поліс №АА/7981976 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ СК «Енергорезерв» визнало дорожньо-транспортну пригоду, що сталася з вини водія забезпеченого транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_4 страховим випадком та виплачено їй страхове відшкодування у межах страхової суми, визначеної договором за мінусом франшизи, що склало 49200,00 грн. (а.с.9,10,11.).

Відповідно до правил ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного шкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно звіту № 00182 від 05.11.2012 , складеного СПД ОСОБА_8 за зверненням ОСОБА_1, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5 визначена за витратним підходом та складає 200446,49 грн., ринкова вартість визначена за порівняльним підходом та складає 138096,63 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, викладених в «Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу VolkswagenGolf д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок пошкодження станом на 05.11.2012 складає 138096, 63 грн. /а.с.12-48/.

Зазначений висновок викликав сумніви у представників відповідача з огляду на отримання ПФ «АНЖІО» достовірних даних про те, що станом на 23.01.2014 транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_5 04.01.2014 було перереєстровано на нового власника, а 22.01.2014 знято з обліку, що свідчить про відчуження позивачем зазначеного транспортного засобу та його певну цінність.

За клопотанням представників відповідача, ухвалою суду від 18.02.2014 було призначено проведення судової автотоварознавчої експертизи на вирішення якої поставлено питання про визначення ринкової вартості автомобіля, вартості його відновлювального ремонту та залишкову вартість пошкодженого з вини третьої особи ОСОБА_9 транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_5. /т.1 а.с.140-141/

За даними висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 21 від 31.03.2015: ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_5 на дату дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.08.2012 складала 134741, 14 грн., а на момент проведення дослідження - 263735,12 грн.; вартість відновлювального ремонту цього ж автомобіля - 213422,23 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_6 на дату дорожньо-транспортної пригоди 22.08.2012 складала - 134741,14 грн., а утилізаційна вартість цього ж автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.08.2012 складала 70957,56 грн. (а.с.231-247).

Доводи апеляційної скарги про відсутність у суду підстав для призначення судової експертизи, оскільки матеріали справи вже містили висновок про розмір матеріальної шкоди не можуть бути прийняті до уваги суду в якості підстав для скасування рішення з огляду на наступне.

Положення ст. 10 ЦПК України визначають засади змагальності та рівності сторін. Кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ч.1 ст. 137 ЦПК України у випадках коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Враховуючи, що визначення вартості матеріального збитку завданого пошкодженням неможливо визначити без наявності такого майна, відповідно за відсутності сприяння у цьому позивача або суду, реалізація відповідачем права та обов'язку на спростування заявленого позивачем розміру не вбачається можливим.

А отже суд першої інстанції при вирішенні вказаного питання діяв у відповідності до вимог процесуального закону, забезпечивши засади змагальності та рівності сторін.

Посилання представника відповідача на порушення норм процесуального права судом при постановленні ухвали про виконання ухвали від 18.02.2014 є безпідставними. Так, ухвалою суду від 26.12.2014 були направлені матеріали до експертної установи для виконання судової автотоварознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 18.02.2014. Вказане було зумовлене неподанням позивачем оригіналу Звіту № 00182 від 05.11.2012, відсутністю автомобіля та оригіналів фотознімків пошкодженого автомобіля /т.1 а.с.144/. Разом з тим, 04.06.2014 позивачем був наданий Консультаційний висновок № 130 складений 26.05.2014 ТОВ «Експерт Сервіс», який визначав іншу суму збитку, в зв'язку з чим позовні вимоги були уточнені /т.1 а.с.185-190/

Визначаючи розмір, заподіяної позивачам матеріальної шкоди, суд першої інстанції здійснив ретельну перевірку всіх наявних в матеріалах справи доказів, здійснив допит спеціаліста ТОВ «Експерт Сервіс» та дійшов обґрунтованого висновку про покладення в основу рішення саме висновку судової експертизи.

За правилами ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Звертаючись в суд з позовом, позивач визначила розмір збитку, як такий що відповідає ринковій вартості пошкодженого транспортного засобу з тих підстав, що проведення відновлювального ремонту є економічно не обґрунтованим, а ПФ «Анжіо» було заявлено вимогу про зобов'язання позивача передати пошкоджений транспортний засіб, а з огляду на встановлені обставини про відчуження позивачем пошкодженого автомобіля, позовні вимоги ПФ «Анжіо» представники останньої просили залишити без розгляду.

Зважаючи на те, що проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу автомобіля НОМЕР_6 після дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.08.2012 визнано судом економічно обґрунтованим, однак позивач 04.01.2014 відчужила його, не повідомила суду ціну за якою було відчужено автомобіль, суд першої інстанції прийшов до висновку що розмір майнової шкоди позивачу необхідно визначити, як різницю між ринковою вартістю пошкодженого автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди та утилізаційною, що складає 63783,58 грн. (134741,14 - 70957,56 = 63783,58).

Колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим такий висновок суду. Так, в ході розгляду справи було встановлено, що позивачем був відчужений автомобіль, що є предметом спору.

Відповідно, в даному випадку, завдані збитки позивача мають різницю між ринковою вартістю пошкодженого автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди та вартістю автомобіля отриманою при його відчуженні, за умови відсутності здійсненого відновлювального ремонту. Позивач не повідомила суду та не надала доказів: яким шляхом, за якою вартістю, і чи був здійснений відновлювальний ремонт автомобіля, а отримати дані з інших джерел не виявилось можливим. Позовні вимоги ґрунтуються виключно на висновках спеціаліста, зроблених за замовленням позивача, без врахування інших обставин справи, на цьому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги. В інший спосіб об'єктивно визначити розмір завданих позивачу збитків не вбачається можливим.

Приймаючи до уваги, що на виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «СК «Енергорезерв» виплачено позивачу страхове відшкодування у межах страхової суми, визначеної договором за мінусом франшизи, що склало 49200, 00 грн., суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності обов'язку відповідача відшкодувати тільки різницю між розміром шкоди та сплаченим страховим відшкодуванням, що складає 14 583, 58 грн. (63 783,58 - 49 200,00 = 14583,58), та відповідає положенням ст.1194 ЦК України

Правові підстави для відшкодування моральної шкоди визначені ст.23 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 частково, в розмірі 2000,00 грн., суд першої інстанції правильно виходив з того, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому були заподіяні моральні страждання. Розмір відшкодування моральної шкоди визначено з урахуванням положень ст.23 ЦК України, виходячи з характеру правопорушення, обсягу заподіяних їй моральних страждань, засад розумності та справедливості.

Розмір стягнутих з відповідача судових витрат також відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Всупереч вказаній нормі та положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог в повному обсязі. Разом з тим, апеляційна скарга переважно мотивована неповним з'ясуванням судом обставини справи в зв'язку з відсутністю доказів, що виходячи з положень ЦПК України є обов'язком сторін у справі, зокрема позивача, а повноваження суду стосуються оцінки наданих сторонами доказів. В рішенні наведені мотиви, з яких суд надає перевагу одним доказам над іншими і його висновки в цій частині є обґрунтованими, порушень норм матеріального та процесуального права апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2015 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: