Постанова № 52939947, 28.10.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року справа № 2а-5064/09/2370

10 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Попельнухи Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1 (згідно з довіреністю),

відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшла адміністративна справа за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси Черкаської області (далі-позивач) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) на користь позивача заборгованості зі сплати штрафних санкції в сумі 22170,67грн.

Ухвалою суду від 03.07.2015 замінено первинного позивача у справі на його правонаступника - управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач у добровільному порядку не погасив вищевказану заборгованість.

Відповідач письмових заперечень не надав, явку свого представника в судове засідання 28.10.2015 не забезпечив, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Ч.1 ст.67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який станом на час виникнення спірних відносин визначав принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування був Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №1058-IV).

Ст.1 Закону №1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

П.1 ч.1 ст.14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.03.2003 виконавчим комітетом Придніпровської районної ради м.Черкаси, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №11497.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.17 Закону №1058-IV страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Ч.2 ст.20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для роботодавців базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР) страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, згідно з п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР, є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

10.06.2009 службові особи УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси провели позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.06.2006 до 04.06.2009.

Перевіркою виявлено, що протягом періоду, який підлягав перевірці, позивач не включив до загального оподатковуваного доходу фактичні витрати на оплату праці ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в сумі 17240,00грн., в результаті чого не сплатив 5954,33грн. страхових внесків. За наслідками перевірки складено акт №195 від 10.06.2009.

Відповідно до п.3 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). Пунктом 4 ч.9 цієї ж статті Закону передбачено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

На підставі акту перевірки 22.06.2009 у урахуванням вказаних норм прийняті рішення: №1360, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 4930,67грн.; №1361, яким до відповідача застосовані фінансові санкції, за приховування розміру доходу на який нараховуються страхові внески у вигляді штрафу в розмірі 17240,00грн. Вони отримані відповідачем 07.08.2009, що підтверджуються даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи; ним оскаржені в судовому порядку, проте позов залишено без розгляду.

Несвоєчасна сплата відповідачем страхових внесків у розмірі 5733,83грн. підтверджується постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 у справі №2а-3962/09/2370 (суддя Гарань С.М.), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010. Отже застосування штрафу в розмірі 4930,67грн. згідно з рішенням №1360 є обгрунтованим.

Ч.13 ст.106 Закону №1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суд взяв до уваги, що в установленому законом порядку станом на час розгляду справи рішення позивача №1360 та №1361 не скасовані, а грошові зобовязання, визначені ними, не сплачені. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом згідно з ч.14 ст.106 Закону №1058-IV.

Взявши до уваги, що доказів стягнення (сплати) коштів за вищевказаними рішеннями позивача сторонами не підтверджено жодними доказами, суд дійшов висновку, що зазначені грошові зобовязання є узгодженими, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 163, 254 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195; код ЄДРПОУ 37930126) заборгованість зі сплати штрафних санкцій в сумі 22170,67грн. (двадцять дві тисячі сто сімдесят гривень 67 коп.) відповідно до рішень від 22.06.2009 №1360 та №1361.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 29.10.2015