Постанова № 52939396, 27.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 жовтня 2015 р. № 820/9747/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0021831703 від 20.04.2015 року, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Голяк С.М. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питання повноти нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої 20.04.2015 р. був складений акт за № 1255/20-34-17-03/НОМЕР_1, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- пп. 49,18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України та донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2013 р. у сумі 2700,00 грн.;

- пп. 3 п.1 ст. 7, пп.3.11.25 п. 11.25 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що привело до заниження суми єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2013 р. на загальну суму 6246,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 20.04.2015 року відповідачем стосовно позивача були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, в тому числі і за № №0021831703 на загальну суму грошового зобов'язання 4395,00 грн., з яких 2700 грн. за основним платежем та 1695 грн. за штрафними санкціями.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець 18.08.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 26.08.2005 року за № 27664 та має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах:

- р/р НОМЕР_3 в ПУАТ «ФІДОБАНК»;

- р/р НОМЕР_4 в АТ «УКРСИББАНК»;

- р/р НОМЕР_5 в АТ «УКРСИББАНК».

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні обставини та нормативні положення.

Так, відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з вищевказаного акту перевірки, у період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року позивачем на думку податкового органу було отримано дохід у розмірі 18 000 грн., оскільки у період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року він отримував від ФОП ОСОБА_4 по 2 000 грн. щомісячно за ознакою доходу "157".

З метою уточнення джерел його доходів, відділом адміністрування доходів і зборів фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було направлено лист № 2156/7/20-34-17-04-20 від 27.06.2014 року до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області для підтвердження сум виплачених доходів за "ознакою 157" ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_1 у розмірі 18 000 грн. за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року.

Так, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на вищевказаний лист було надано відповідь транзитним файлом стосовно виплачених доходів ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року у розмірі 18 000 грн., дану виплачену суму доходів підтверджено, згідно наданого пояснення від 08.07.2014 року ФОП ОСОБА_4, вона на підставі договору оренди нібито сплачувала позивачу по 2 000 грн. щомісячно у період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року, загальна сума виплаченого доходу склала 18 000 грн.

При судовому розгляді встановлено, що єдиною підставою для визначення отриманого позивачем доходу за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року в розмірі 18000 грн. для відповідача слугували пояснення ФОП ОСОБА_4, інших доказів щодо останнього у того не було, а від так, суд не може погодитися з таким висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, послуг) та іншого майна.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01,2004 року № 22, визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Зазначені розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

28.04.2015 року позивачем отримано декілька довідок з банківських установ, де зазначено наступне.

- довідка про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 в ПУАТ «ФІДОБАНК», з якої вбачається що рух коштів по зазначеному рахунку у період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року не відбувався;

- довідка про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 в АТ «УКРСИББАШС», з якої вбачається що у період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року операції по рахунку не здійснювались;

- виписка по рахунку НОМЕР_4 в АТ «УКРСИББАНК», з якої вбачається що у період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року даних про рух коштів немає.

Дана обставина, податковим органом безпідставно не врахована та позивачеві нараховано заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 4 395 грн.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0021831703 від 20.04.2015 року, прийняте щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28.10.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.