Рішення № 52934972, 15.04.2010, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа №2-161/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А., при секретарі Кривицькій К.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Південно-українська будівельна компанія» про стягнення суми заборгованості за договором позики.

у с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому вказує, що 10.12.2007 позичила відповідачу ОСОБА_2 150000 грн., які той зобовязався повернути у строк до 10.12.2008 про що було укладено договір позики. В той же день з ТОВ «Південно-українська будівельна компанія» було укладено договір поруки, згідно умов якого останній поручився за виконання зобоязань ОСОБА_2 перед позивачем.

Але до встановленого строку ОСОБА_2 гроші не повернув і ухиляється від їх повернення.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 150000 грн., а також судові витрати на оплату судового збору і ІТЗ.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у судове засідання не зявився, але подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі. Заперечень на позов не надав.

Представник відповідача ТОВ «Південно-українська будівельна компанія» проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим, і просить у його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Судом установлено, що позивач 10.12.2007 позичила відповідачу ОСОБА_2 150000 грн., які той зобовязався повернути у строк до 10.12.2008 про що було укладено договір позики.

Дії сторін у договорі відповідають вимогам норм цивільного законодавства, зокрема ст. 1047 ЦК України, згідно якої договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що позичальник належним чином не виконує прийнятих на себе зобовязань і не повернув позивачу позичені кошти у встановлений термін.

10.12.2007 між позивачем і ТОВ «Південно-українська будівельна компанія» укладено договір поруки, згідно умов якого останній поручився за виконання зобоязань ОСОБА_2 перед позивачем.

Відповідно до ст. 554 ЦК України Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 істотно порушує умови договору, тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є законні та обґрунтовані, і підлягають задоволенню у повному обсязі, і стягнення суми боргу має бути здійснено з позичальника і поручителя у солідарному порядку.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, оскільки суд прийшов до висновку про обґрунтованість і законність позовних вимог ОСОБА_1, яка просила відстрочити сплату судового збору і ІТЗ , то таі підлягають стягненню з відповідачів на користь держави: судовий збір у сумі 1500 грн. і ІТЗ у сумі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, ст. ст.525,526,615, 625,629, 1046,1047, 1049 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 і ТОВ «Південно-українська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 34564071) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 150000 грн.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 і ТОВ «Південно-українська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 34564071) на користь держави судовий збір у сумі 1500 грн. і ІТЗ у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: