Постанова № 52925526, 27.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2469/15

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Ленінського районного відділу у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

29.07.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінського районного відділу у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, в якому просив визнати дію відповідача, а саме: оформлення йому паспорту громадянина України на бланку, що містить написи російською мовою такою, що суперечить ст. 13 Закону України "Про засади мовної політики" та такою, що порушує право позивача на вибір регіональної мови або мови меншин України, якою виконується паспорт.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року адміністративний позов задоволено.

28.09.2015 року Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року та прийняття нової, якої відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про видачу паспорта громадянина України без жодного російського слова (а.с. 4).

Відповідачем було оформлено ОСОБА_2 НОМЕР_1, від отримання якого позивач відмовився з тих підстав, що Ленінський районний відділ у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області оформив паспорт на бланку, що містить написи російською мовою.

Вважаючи неправомірним використання Ленінським районним відділом у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області бланка паспорта з написами російською мовою для оформлення йому паспорта громадянина України, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач своїми діями порушив право ОСОБА_2 на вибір регіональної мови або мови меншин.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» одним із документів, який підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

Пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503 передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Згідно п. 2 вказаного Положення паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320 передбачено, що паспорт громадянина України видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Відповідно п.2.1 вказаного Порядку №320 оформлення паспортів здійснюють працівники територіальних підрозділів, на яких згідно з їх службовими обов'язками покладено заповнення паспортів. Заповнення здійснюється відповідно до поданих документів за допомогою комп'ютерного обладнання або від руки розбірливим почерком, без скорочень та виправлень.

Згідно ст. 13 Закону України «Про засади державної мовної політики» паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови суду Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року по справі №814/3006/14, відповідач 03.06.2015 року оформив позивачу паспорт громадянина України та заповнив його (здійснив записи у бланку паспорта) виключно українською мовою.

В свою чергу, позивач відмовився отримувати вказаний паспорт, оскільки він оформлений на бланку з надрукованими написами російською мовою.

Пунктом 3 Положення від 26 червня 1992 року №2503 передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 04.06.1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" затверджено єдиний зразок паспорта громадянина України.

Тобто, відповідач позбавлений права на виготовлення бланків паспортів, не може самостійно змінювати форму бланка паспорта чи вносити зміни до бланку, а має лише право на заповнення бланку, форма якого затверджена постановою Кабінету міністрів України від 04.06.1994 року №353.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідач діяв саме на підставі та у межах повноважень визначених Конституцією та законами України, а тому висновок суду першої інстанції стосовно того, що дії відповідача по оформлення позивачу паспорту громадянина України на бланку, що містить написи російською мовою такою, що суперечить ст. 13 Закону України "Про засади мовної політики" та такою, що порушує право позивача на вибір регіональної мови або мови меншин України, якою виконується паспорт є необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, колегія суддів вважає, що отримання бланка паспорта, надрукованого виключно українською мовою, можливе лише при затвердженні такого зразка бланку уповноваженим на те органом, яким в даному випадку не є відповідач, оскільки зазначене не відноситься до компетенції відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Ленінського районного відділу у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання дій протиправними.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

ОСОБА_1