Ухвала суду № 52925525, 22.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1728/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «РИК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «РИК» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 62646 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків відповідача про неправомірне формування податкового кредиту по операціях з ПП «Холдінг-Будпроект» внаслідок складання актів прийому виконаних будівельних робіт, довідок про ціни виконаних робіт з порушенням вимог п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки дані твердження ДПІ у м. Херсоні не відповідають дійсності та спростовуються первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, що у період з 18.12.2014 року по 19.12.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «РИК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ПП «Холдінг-Будпроект» за липень, серпень 2014 року, за результатами якої було складено акт від 24.12.2014 року № 470/32266862/21-03-22-05.

У висновку акту зазначено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 50117гривень, у т.ч. за липень 2014 року на суму 11117 гривень, за серпень 2014 року на суму 39000 гривень.

Ці висновки ДПІ у м. Херсоні ґрунтуються на дефектності первинних документів по відносинах з ПП «Холдінг-Будпроект», на підставі яких позивачем у липні, серпні 2014 року було сформовано податковий кредит у сумі 50117 гривень. Зокрема, відповідачем було зазначено, що отримані від ПП «Холдінг-Будпроект» податкові накладні не мають юридичної сили внаслідок зазначення в них невірної адреси даного підприємства. Крім того, у актах приймання виконаних будівельних робіт, довідках про ціну будівельних робіт відсутні прізвища, ім'я, по-батькові посадових осіб, які здавали та приймали роботи, а також відсутні дати здавання-прийняття робіт, що є порушенням п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Тому дані первинні документи не можуть підтвердити здійснення будівельних робіт ПП «Холдінг-Будпроект» на замовлення ПП «РИК».

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 62646гривень, з яких за основним платежем на 50117гривень, за штрафними санкціями на 12529 гривень.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом неправомірно, безпідставно та з порушенням положень чинного податкового законодавства України.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Холдінг-Будпроект» 08.01.2014 року було укладено договір № 1-14 Х на виконання робіт, згідно п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобовязується виконати своїми силами роботи згідно актів виконаних робіт за формою КБ-2в, кБ-3 (т.2 а.с. 45-45об).

На умовах вищевказаного договору ПП "Холдінг-Будпроект" виконало будівельно-монтажні роботи у липні 2014 року, у серпні 2014 року, що підтверджується локальними кошторисами з розрахунками договірних цін, довідками про ціну виконаних будівельних робіт та витрати за липень, серпень 2014 року, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними. Розрахунки проведено у повному обсязі у безготівковій формі, що не заперечувалось ДПІ у м.Херсоні та підтверджено актом перевірки (т.2 а.с. 164-226).

Також позивачем було надано докази про наявність у ПП «Холдінг-Будпроект» матеріальних та трудових ресурсів для здійснення задекларованих робіт, а саме: форму 1ДФ за 3 квартал 2014 року, штатні розписи за липень, серпень 2014 року, накази про прийняття на посади від 01.11.2013 року № 2-к, від 01.01.2014 року № 7-к, від 04.08.2014 року № 8-к, ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АЕ № 279913 з додатком, договори оренди приміщень від 16.08.2013 року, обладнання від 25.08.2013 року № 37-12/13, від 25.12.2013 року № 37-12/09, виробничих приміщень від 01.08.2013 року, холодильної камери від 02.09.2013 року, автотранспорту від 03.03.2014 року №03/03, від 26.08.2013 року № 26/08, офісного приміщення і складу від 30.12.2013 року( т.3 а.с. 81-115).

На підставі складених за результатами цих взаємовідносин документів, позивачем було сформовано податковий кредит липня 2014 року у сумі 11117 гривень, серпня 2014 року у сумі 39000 гривень.

Стосовно документального не підтвердження господарських операцій між позивачем та ПП «Холдінг-Будпроект» внаслідок порушення вимог законодавства щодо заповнення актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про ціну будівельних робіт (відсутні прізвища, ім'я, по-батькові посадових осіб, які здавали та приймали роботи, дати здавання-прийняття робіт), колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що окремі недоліки податкової накладної, актів та довідок самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення їх сили первинних документів, а відтак позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, так як з наданих позивачем первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, встановити зміст та обсяг господарських операцій та їх реальність

Таким чином лише відсутність зазначених документів, а не окремі їх недоліки, безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції стосовно необґрунтованості твердження відповідача, що податкові накладні не мають юридичного значення внаслідок зазначення в них невірної адреси ПП "Холдінг-Будпроект", оскільки згідно даних ЄДРПОУ юридичною адресою ПП "Холдінг-Будпроект" на час здійснення господарських операцій з позивачем є м. Херсон, вул.21-го Січня, 37, кім.218 (т.3 а.с. 81-83). Саме дана юридична адреса ПП "Холдінг-Будпроект" вказана і у податкових накладних від 31.07.2014 року, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «РИК» до скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя - доповідач: /підпис/ОСОБА_1Судді: /підпис/ОСОБА_2 /підпис/ОСОБА_3