Ухвала суду № 52925404, 21.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р. Справа № 876/4866/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді:Дяковича В.П.,

суддів:Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засіданняСердюк О.Ю.,

представників позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідачаОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року по справі № 809/826/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Державна фінансова інспекції в Івано-Франківській області звернулася в суд з позовом, яким після зменшення позовних вимог просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 безпідставно перераховані кошти в сумі 9438,45 грн. та перерахувати їх в дохід Державного бюджету України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що територіальні органи Державної фінансової інспекції наділені повноваженнями не здійснення державного фінансового контролю, зокрема, шляхом інспектування, лише щодо підконтрольних їх установ. В свою чергу, вимога про усунення порушень прийнята за результатами ревізії підконтрольної установи, якою є Управління освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА та містить заходи усунення порушень законодавства, що допущені останнім, а не фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що головним державним фінансовим інспектором сектору контролю в Богородчанському районі Тисменицької міжрайонної державної фінансової інспекції ОСОБА_5 на виконання постанови слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.10.2014 року та ухвали Богородчанського районного суду від 08.10.2014 року по справі №338/1527/14-к та на підставі направлення на проведення ревізії від 09.10.2014 року №108, виданого Тисменицькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією, проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти, молоді і спорту Богородчанської районної державної адміністрації (далі - управління освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА, Управління) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року. Дану ревізію проведено з 09.10.2014 року по 22.10.2014 року у відповідності до питань програми ревізії, за результатами проведення якої складено акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА за період 01.01.2012 року по 31.12.2013 року №710-14-21/44 від 27.10.2014 року, в якому зафіксовано порушення фінансової дисципліни, що призвели до втрат фінансових ресурсів (збитків) Управління на загальну суму 9 438,45 грн.

З метою повного усунення виявлених порушень, які задокументовані в акті ревізії, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п. 7 статті 10 Закону країни "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в країні" від 26 січня 1993 року з № 2939-ХІІ (зі змінами), та п. 4.3 Положення про Державну фінансову інспекцію в Івано-Франківській області начальнику Управління освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА листом від 03.11.2014 № 710-17/427 надіслано обов'язкові Вимоги про усунення порушень законодавства (надалі - Вимога). Термін зворотного сформування Держфінінспекції в Івано-Франківській області Вимоги - 03.02.2015 року.

Ревізією встановлено, що між Управлінням освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено два договори на виконання підрядних робіт на загальну суму 307 477,00 грн., а саме:

№5 від 19.07.2012 року на виконання робіт по поточному ремонту приміщення Манявської ЗОШ I-III ступенів на суму 99 500,00 грн.;

№4 від 19.08.2013 року на виконання робіт по капітальному ремонту приміщення дошкільної групи при Манявському НВК в с. Манява Богородчанського району на суму 207 977,00 грн.

Оплата виконаної підрядником роботи здійснювалась за договірною ціною.

За виконані роботи Управлінням освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 проведено розрахунки в повному обсязі на суму 307 477,00 грн., зокрема у 2012 році оплачено 99 500,00 грн. та у 2013 році 207 977,00 грн., що відповідає вартості виконаних робіт згідно актів виконаних робіт.

В ході ревізії на підставі направлення №111з проведено зустрічну звірку у підприємця ОСОБА_4 щодо документального підтвердження виду, обсягу, якості операції та розрахунків, що здійснювались між управлінням освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА та ФОП ОСОБА_4 (а.с.42)

Звіркою встановлено, що в актах виконаних робіт форми КБ-2в, встановлено, що за серпень та жовтень 2013 ФОП ОСОБА_4 в розділ V «Інші супутні витрати» включено витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом у сумі 8989.00 грн., в тому числі за серпень 2013 року - 3177,00 грн., за жовтень 2013 року - 5812,00 грн., які документально не підтверджено, чим порушено ч.1 ст.3, ч.2, ч.3, ч.6 ст.8, ч.1, ч.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) та п.3.1.16.6 ДБН Д. 1.1-1-2000, з врахуванням змін, затверджених наказом Міністерства будівництва та регіонального розвитку України від 19.03.2009 №114.

Загалом по актах виконаних будівельних робіт приватним підприємцем ОСОБА_4 завищено вартість робіт на суму 8 989,00 грн., а з урахуванням єдиного податку (5%) - на суму 9 438,45 гривень.

Внаслідок оплати завищеної вартості відповідних робіт Управлінню завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9 438,45 грн, у зв'язку з чим об'єкт контролю зобов'язано: - відобразити в обліку Управління освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА дебіторську заборгованість перед приватним підприємцем ОСОБА_4 за різницею у вартості виконаних робіт; - стягнути з підрядника - приватного підприємця ОСОБА_4 безпідставно перераховані йому кошти та перерахувати їх в дохід Державного бюджету в управлінні Державної казначейської служби України у Богородчанському районі.; - в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію, Держфінінспекція відповідно), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10 Закону України № 2939-ХІІ).

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Наведене свідчить про право позивача на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів.

Така позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 квітня 2014 року №21-40а14.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №513 від 03.07.2013).

За правилами п. 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом ч. 6 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами п.п. 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Стосовно доводів відповідача про те, що до понесених транспортних витрат, відображених в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень та жовтень 2013 року, він включав витрати, пов'язані із перевезенням будівельних та інших матеріалів, а не працівників, бо за його підрахунками таке перевезення було економічно невигідне, суд зазначає наступне.

В досліджених в судовому засідання актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень та жовтень 2013 року в розділах V «Інші супутні витрати» зазначено про здійснення витрат по перевезенню працівників будівельно-монтажних огранізацій автомобільним транспортом в розмірі відповідно 3 177,00 грн. та 5 812, 00 грн. Дані акти підписані відповідачем без застережень і в обґрунтуванні (графа 3 актів) зазначено розрахунки №П-94 які під час ревізії не були надані (а.с.21-24, а.с.33-35).

Крім того, позивачем надано суду лист з Богородчанського районного центру зайнятості про відсутність зареєстрованих у 2011-2013 роках трудових договорів між ФОП ОСОБА_4 і найманими працівниками та невикористання підприємцем праці найманих працівників.(а.с.54) Крім того, відповідач підтвердив, що всі роботи виконував самостійно без найманих працівників.

За таких обставин доводи відповідача є безпідставними, оскільки у разі понесених транспортних витрат на перевезення будівельних матеріалів він міг і повинен був відобразити це в акті приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в). Натомість відображення витрат на перевезення працівників документально не обгрунтовано, а тому кошти в розмірі 9 438,45 грн. суд вважає безпідставно сплаченими.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року по справі № 809/826/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіЛ.П. Іщук

ОСОБА_6