Ухвала суду № 52924886, 15.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2015 рокусправа № 808/8331/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 р.

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 р. адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" - задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з травня по серпень 2014 року, у розмірі 80 121,38 грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте сума заборгованості в розмірі 80121,38грн. не сплачена. Розмір виплачених пенсій з коштів Пенсійного фонду України підтверджується довідками УПФУ щодо кожного пенсіонера.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (ПАТ"Запорізьке автотранспортне підприємство 12329") подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що річних розрахунків відповідач не отримував, формування та направлення проміжних (протягом поточного року) розрахунків витрат є безпідставним. Згідно з нормами пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, збережено порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв на момент прийняття цього Закону. В момент набрання чинності з 01.01.2004 Закону № 1058-IV, Закон №1788-ХІІ не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону № 1788-ХІІ, що дає всі підстави стверджувати, що у відповідача відсутній передбачений законодавством обов'язок відшкодовувати витрати ПФУ на вказані цілі. З 2005 року питання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту, на законодавчому рівні взагалі не врегульоване і відповідно у підприємства взагалі відсутній обов'язок такого відшкодування.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" є юридичною особою та зареєстроване 30.07.2001 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області. ПАТ "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" відповідно до Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно матеріалів справи, колишнім працівникам ПАТ «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329»: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до п. з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується протоколами про призначення пенсій, розрахунками стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України Про пенсійне забезпечення, Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування, Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення надсилались на адресу відповідача, проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 80 121,38 грн. На момент звернення до суду заборгованість в добровільному порядку сплачена не була.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пунктів "б-з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, передбачена діючим законодавством.

Згідно матеріалів справи позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 80 121,38 грн.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальниками та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, а також надходження і витрачання його коштів визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 19.12.2003 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004р.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особами, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи. Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно до п. 6.8 Інструкції відповідач повинен щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у встановленому законодавством порядку був повідомлений про розмір сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції.

Матеріали справи не місять доказів сплати даної заборгованості у добровільному порядку.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності у відповідача обов'язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за травень-серпень 2014 року в сумі 80 121, 38 грн.

Така ж позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 19 березня 2013 р. у справах № 21-59а13, 21-60а13, зокрема, обовязок з відшкодування управлінню Пенсійного фонду України витрат на виплату i доставку пенсії, призначеної відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» працівнику за списком № 2 покладено на підприємство, оскільки з набуттям чинності з 1 січня 2004 р. Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» порядок покриття витрат на виплату i доставку цих пенсій не змінився.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329 " про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:Л.П. Туркіна

Суддя:О.А. Проценко