Рішення № 52920886, 22.10.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/2477/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого-судді: Майдан С.І.

при секретарі: Скоробогатової Ю.І.,

розглянувши у судовому засіданні м. Херсона цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради, Горностаївська районна державна адміністрація Херсонської області про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, позбавлення батьківських прав,

встановив:

03.04.2015 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 2005 року по 28.06.2010 року. 12.12.2007 року у них народився син, ОСОБА_3. Після припинення фактичних шлюбних відносин дитина постійно проживає з позивачем та знаходиться на повному її утриманні.Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, ухиляється від виконання своїх обовязків по його вихованню, з дитиною не спілкується, має заборгованість по сплаті аліментів, у звязку з чим просила суд стягнути з відповідача на свою користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 заборгованість по сплаті аліментів у сумі 2872 грн., пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 13144,72 грн., додаткові витрати на утримання дитини у сумі 8724,30грн., позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, а також стягнути з відповідача судовий збір.

08.10.2015 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у сумі 8724,30 грн., позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала заяву позивача, та просила решту позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача заборгованість по сплаті аліментів у сумі 2872 грн. та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 13144,72 грн. залишити без розгляду.

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 22.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті аліментів у сумі 2872 грн. та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 13144,72 грн. залишені без розгляду за заявою представника позивача.

В судовому засідання позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Вимоги щодо стягнення додаткових витрат обґрунтували тим, що за станом здоровя дитина потребує лікування, у додаткових витратах на лікування відповідач участі не бере. Відповідно до наданих позивачем чеків вона витратила на потреби сина 8724,30 грн., тому ця сума повинна бути стягнута з відповідача. Вимоги щодо позбавлення батьківських прав обґрунтовані тим, що дитина постійно проживає з позивачем, відповідач обовязків по вихованню дитини не виконує належним чином, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та духовних цінностей. Позивачка зверталася до ОСОБА_2 з проханням про надання дозволу для виїзду з дитиною за кордон, але він у наданні такого дозволу відмовив.

Позивач в останнє судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. Пояснив, що позивач жодного разу не зверталася до ОСОБА_2 із проханням взяти участь в будь-яких додаткових витратах на дитину, в обґрунтування зазначених вимог сторона позивача не наводить обставин, що підтверджують наявність додаткових витрат у звязку з особливими обставинами (розвитком здібностей дитини,її хворобою тощо). Чеки, в яких зазначаються витрати на одяг та шкільне приладдя, не є витратами через особливі обставини. Дитина дійсно проживає з позивачем, батько та син проживають у різних місцевостях. У період вагітності дружини ОСОБА_2 та після народження дитини у 2014 року у ОСОБА_2 була відсутня можливість навідатися до сина ОСОБА_5, як у звязку з необхідністю догляду за дружиною, новонародженою дитиною, відсутністю необхідних коштів для поїздки до м. Херсона. Тимчасова неможливість батька побачитися із сином не є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Проте, відповідач сплачує аліменти згідно рішення суду на утримання дитини, позивач не повідомляла про хворобу дитини та не зверталася до відповідача із проханням в оплаті додаткових витрат на дитину. Відповідач не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення у звязку з тим, що на даний час у нього немає фінансової можливості відвідувати сина. Крім того, позивач сама навмисно не дає ОСОБА_2 можливості бачитися із сином, що підтверджується рішенням суду від 28.01.2011 року. Про перебування сина влітку у бабусі у Горностаївському районі відповідачу відомо не було. Останній раз батько спілкувався з сином у 2013 році, проте бажає спілкування із ним, брати участь у його вихованні. Він направляв позивачці листа з пропозицією про зустріч із сином на період з 22.06.2015р. по 28.06.2015р., проте відповіді до цього часу не отримав. Позивачка дійсно зверталася до ОСОБА_2 з проханням про надання дозволу для виїзду з дитиною за кордон, проте, відповідачу не було надано жодного нормального обґрунтування для чого саме необхідний виїзд дитини за кордон. По- перше, ОСОБА_2 вважає, що виїзд дитини у такі роки на далекі відстані погано позначиться на здоровї дитини. По-друге, позивачка не повідомляла для яких саме духовних і культурних цінностей необхідний виїзд за кордон. По-третє, ОСОБА_2 було відомо, що на той час позивачка проживала із іншим чоловіком і у нього були побоювання, що виїзд за кордон зумовлений їх бажанням покинути країну. Проте, вважає, що наразі, коли хлопчик підріс, виїзд за кордон є можливим, якщо позивач пояснить, яким чином цей виїзд піде на користь дитини. Крім того, питання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав розглядалося службою у справах дітей, про що позивачу надані відповідні листи Служби у справах дітей Горностаївської РДА лист від 10.07.2014р. №01-13/93, Служби у справах дітей Херсонської ОДА лист від 15.09.2014р., виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні раді лист від 01.08.14р. Даними листами зазначалося, що підстави для позбавлення його батьківських прав відсутні. Вважав, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав жодним чином не вплине позитивно на дитину. Висновок органу опіки та піклування Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області від 13.07.2015 №01-13/64 (а.с.140) щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 вважав безпідставним. В останнє судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.Надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи - виконавчий комітет Комсомольської районної у м. Херсоні ради в судовому засіданні покладався на розсуд суду при вирішенні спору, зазначив, що до компетенції органу опіки та піклування відноситься тільки обстеження умов проживання дитини та складання відповідного акту. В останнє судове засідання представник не зявився, надав повідомлення, що скласти акт про обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 не виявилося можливим, оскільки неодноразовими виходами встановлено, що за даною адресою позивачка з дитиною не проживає.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради не заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що орган опіки та піклування Суворовської районної у м. Херсоні ради дослідили умови проживання дитини, які є добрими, дитина разом з матірю, братом та її співмешканцем проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відносини між членами сімї доброзичливі.

Представник третьої особи - Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Направив до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника зазначеної сторони, зазначив, що проти задоволення позову не заперечує. ( а.с.139).

Вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правопорушення.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що підтверджується актовим записом про народження № 01, зробленим 08.01.2008 року Червоноблагодатенською сільською радою Горностаївського району Херсонської області (а.с.4).

Позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах відповідачем з 2005 року по 28.06.2010 року, після припинення шлюбних відносин дитина проживає разом з матірю. Зазначена обставина підтверджується поясненнями позивача та стороною відповідача не спростовується.

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 28.11.2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в спілкуванні з сином задоволено, зобовязано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 та у спілкуванні з сином з середи 8 години до четверга 18 години щотижня. Зазначеним рішенням суду було встановлено, що розпорядженням Горностаївської райдержадміністрації від 09.12.2010 року ОСОБА_2 встановлено дні спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 з середи 8 год. до четверга 18 год., щотижня . Батько щотижня забирав вранці сина до себе, а в четвер ввечері привозив його до матері. З 08.12.2010 року відповідачка категорично заборонила позивачеві спілкуватися з сином. Зазначена обставина ОСОБА_1 в судовому засіданні при розгляді справи не спростовувалася, вона пояснювала це тим, що з розпорядженням райдержадміністрації не згодна (а.с.14).

У 2012 році позивачка виїхала разом з сином з Горностаївського району Херсонської області на постійне місце проживання у м. Херсон, дитина з серпня 2012 року відвідує Херсонський ясла - садок №77, позивачка працевлаштована у місці Херсоні з вересня 2012 року , з листопада 2014 року по теперішній час дитина навчається в Херсонській спеціалізованій школі №52, з квітня 2014 року позивач та дитина зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідками дошкільного та шкільного закладів, житлово-експлуатаційною організацією, трудовою книжкою позивача ( а.с. 12-13, 15,17,21).

Згідно акту обстеження умов проживання від 05.10.2015 року, складеного органом опіки та піклування виконкому Суворовської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_1, її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та син, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживають без реєстрації за адресою: в м. Херсоні, пров. С.Разіна,3, разом з чоловіком позивачки ОСОБА_8, побутові умови добрі, дитина виховується у люблячій родині.

Згідно довідок медичного закладу та амбулаторної картки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, він знаходиться під наглядом медичних працівників дитячої поліклініки №1 КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Тропіних» з березня 2013 року як часто хворіючий респіраторними захворюваннями, у звязку з чим перебував на лікуванні в санаторії двічі - у 2013 та 2014 роках ( а.с.24-26).

З договору від 23.06.2015 року, укладеного з позивачем, та корінця до путівки вбачається, що дитина перебувала у дитячому оздоровчому таборі у 2015 році (а.с.91-92). Будь яких доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, повязаних з лікуванням та оздоровленням дитини у звязку з захворюваннями, сторона позивача суду не надала. В судовому засіданні 22.10.2015 року представник позивача зазначив, що такі докази відсутні.

Надані позивачем чеки ( а.с.28-31) підтверджують витрати на придбання у червні-серпні 2014 році одягу та шкільного приладдя на загальну суму 13144,72 грн.

Рішенням Горностаївського районного суду м. Херсона від 31.07.2013 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на сина, ОСОБА_3, у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн., починаючи з 25.06.2013 року до досягнення дитиною повноліття. ( а.с.27).

З постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що 05.11.2013 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим 31.07.2013 року Горностаївським райсудом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яка проживає: Херсон,АДРЕСА_2, аліментів, щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 400 грн., починаючи з 25.06.2013 року до досягнення дитиною повноліття. Заява про примусове виконання подана стягувачем до ВДВС 05.11.2013 року (а.с.149).

З наданих позивачем довідок, виписки за картковим рахунком позивача станом на січень 2015 року вбачається, що відповідачем з листопада 2013 року здійснюються перекази на картку позивача як аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ( а.с. 32- 35).

З наданої ВДВС Горностаївського РУЮ довідки розрахунку вбачається, що боржник ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 з листопада 2013 року, заборгованість відповідача по аліментам станом на 01.01.2014 року становить 1665 ,50 грн., яка утворилася за червень-жовтень 2013 року, за період коли виконавчий лист ще не був предявлений. Станом на 01.09.2015 року заборгованість відсутня (а.с.146).

20.05.2015 року відповідачем була сплачена наявна заборгованість, що підтверджується чеком від 20.05.2015 ( а.с.77)

Наявність заборгованості по аліментам представник відповідача обґрунтував скрутним матеріальним становищем відповідача у звязку з витратами, повязаними з вагітністю дружини та народженням дитини, а не бажанням ухилятися від виконання батьківських обовязків щодо утримання сина ОСОБА_5.

Зазначена обставина підтверджується копією трудової книжки відповідача, згідно якої він з 19.02.2014 року не працює, довідкою центра зайнятості, згідно якої ніяких соціальних виплат не отримує, свідоцтвом про шлюб, свідоцтвами про народження дітей, згідно яких 27.11.2010 року відповідач зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 та в цьому шлюбі у них народилося двоє дітей - 26.01.2012 та ІНФОРМАЦІЯ_6, довідкою сільради, згідно якої зазначеним складом сімї вони зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_7, мають підсобне господарство, присадибну ділянку, земельну ділянку для огородництва, земельний пай, за який ОСОБА_10 отримав прибуток у розмірі 668 грн.( а.с.79-84,95).

З характеристики за місцем проживання відповідача (а.с.94) вбачається, що він позитивно характеризується, на даний час не працює, займається веденням особистого підсобного господарства.

З листа Служби у справах дітей Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області від 10.07.2014 року, направленого на адресу служби у справах дітей виконкому Комсомольської районної ради, вбачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання позитивно характеризується, проживає в доброму будинку, є кімната для проживання сина, постійно сплачує аліменти та бажає спілкуватися та брати участь у вихованні сина ОСОБА_5, проте ОСОБА_1 чинить йому перешкоди (а.с.9).

З відповіді виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради від 01.08.2014 року вбачається, що на даний час відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Згідно висновку органу опіки та піклування Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області від 13.07.2015 №01-13/64 позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є доцільним через ухилення останнього від виконання своїх батьківських обовязків. Висновок обґрунтований тим, що встановлено, що батько життям, вихованням та здоровям дитини не цікавиться, матеріальної допомоги, крім аліментів, які сплачує нерегулярно дитині не надає, не спілкується з сином. У 2014 році та 2015 році син мав можливість поїхати за кордон для відпочинку та для змагань, але батько не дав дозволу на виїзд, чим перешкоджає розвитку дитині, наносить їй психологічну травму. При усній бесіді з ОСОБА_2 встановлено, що в подальшому він не буде спілкуватися з дитиною через неприязні стосунку з його матірю (а.с.140).

Відповідно до ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

В задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини суд вважає необхідним відмовити за необґрунтованістю, оскільки сторона позивача, доводячи знаходження сина на санітарно-курортному лікуванні через наявні у нього захворювання, не надала доказів будь-яких витрат у звязку з хворобою дитини, які в даному випадку і були б додатковими витратами. Чеки, в яких зазначені витрати на одяг та шкільне приладдя, не є витратами в розумінні ст.185 СК України, викликаними особливим обставинами - розвитком здібностей дитини, її хворобою, тощо.

Згідно ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав у випадку їх ухилення від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини.

Позивач просить позбавити відповідача батьківських прав на підставі п. 2 ч.1 ст. 164 СК України.

ОСОБА_4 роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пп. 15,16постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»(з послідуючими змінами) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Оцінюючи у сукупності всі встановлені обставини, суд вважає, що позивач в порушення вимог ст.10,60 ЦПК України, не надала суду належних доказів про те, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, не довела його винну поведінку щодо умисного ухилення від участі в забезпеченні фізичного та духовного розвитку сина.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише за наявності вини в діях батьків.

Враховуючи, що під час судового розгляду належних та допустимих доказів, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків та його винної поведінки судом не встановлено, а також приймаючи до уваги позицію відповідача, який бажає приймати участь у вихованні сина, суд вважає, що позбавлення його батьківських прав є недоцільним та таким, що не буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини, а тому відмовляє в задоволені позову і в цій частині.

Висновок органу опіки та піклування Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, суд до уваги не приймає, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.Стороною відповідача обставини, зазначені в обґрунтування висновку спростовуються, вказується, що на засіданні органу опіки відповідач участі не приймав, письмові пояснення в нього з приводу виконання ним батьківських обовязків та позбавлення батьківських прав не відбиралися.

Вказані доводи сторони відповідача представником третьої особи через відсутність в судовому засіданні не спростовані.

Судові витрати не підлягають стягненню з відповідача у звязку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209 ч.3, 212, 213,215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради, Горностаївська районна державна адміністрація Херсонської області про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення суду.

Суддя С.І. Майдан