Ухвала суду № 52918027, 27.10.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3397/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1985/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 41

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Шевченка В. А.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсумиліфт»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСумиліфт» до ОСОБА_3, Місцевого осередку міжнародної громадської організації «Міжнародний комітет сприяння боротьбі з корупцією та тіньовою економікою» у Сумській області

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2015 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСумиліфт» (далі ТОВ «УкрСумиліфт») відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «УкрСумиліфт» - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що відповідачі поширили інформацію, зміст якої неповний та перекручений, що є недостовірною інформацією і не є оціночним судженням про роботу позивача. Вважає, що лист, в якому викладена недостовірна інформація, містить три окремі факти, які судом не досліджувалися, висновки суду ґрунтуються на припущеннях.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах іншого відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що викладена в запиті інформація про роботу ТОВ «УкрСумиліфт» в період заборони здійснення діяльності, про наявність підстав для виконання певного виду робіт та про необхідність узгодження ціни ліфта й технічного обслуговування обладнання систем диспетчеризації з органами місцевого самоврядування, є достовірною і підтвердженою. Зроблені ОСОБА_3 висновки є його оціночним судженням про роботу позивача з висловленням застережень адресатам про контроль за дотримання вимог законодавства в даній сфері діяльності.

З таким висновком суду можна погодитись, так як він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрСумиліфт» та Місцевий осередок міжнародної громадської організації «Міжнародний комітет сприяння боротьбі з корупцією та тіньовою економікою» у Сумській області є юридичними особами, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.70,105).

27 квітня 2015 року головою Місцевого осередку міжнародної громадської організації «Міжнародний комітет сприяння боротьбі з корупцією та тіньовою економікою» у Сумські області ОСОБА_5 на адреси міських голів м. Шостка, м. Охтирка, голові районної ради Ямпільського району, а також до відома голові Сумської ОДА, заступнику голови Сумської обласної ради направлено листи - запити на інформацію на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» такого змісту:

«До нашого Осередку, стали надходити численні скарги на незаконну довготривалу затримку і не виплату заробітної плати від працівників ТОВ «УкрСумиліфт». В ході попереднього з'ясування обставин справи стали відомі додаткові факти діяльності товариства, які можуть стати предметом розгляду через призму чинного законодавства України по боротьбі з корупцією та тіньовою економікою.

Встановлено, що відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду по справі №818/8416/13-а від 03.12.2013 p., ухвали від 24.12.2013 р. по цій справі, розпорядженням №01-15/455 від 25.12.2013 р. територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області ТОВ «УкрСумиліфт» була заборонена діяльність по ремонту та технічному обслуговуванню ліфтового обладнання. Але товариство продовжує здійснювати цю саму діяльність в деяких містах та районах Сумської області та навіть в адміністративній будівлі Сумської обласної ради пл. Незалежності, 2 в м. Суми!

Дозвіл №257.11.59-29.223 видавався ТОВ «УкрСумиліфт» 21.12.2011 р. з терміном дії до 21.12.2016 р. на «ремонт, технічне обслуговування ліфтів (без застосування зварювання)». Без права виконання робіт капітально-відновлювального характеру, модернізації чи заміни ліфтового обладнання.

Та, за наявної інформації, відомо що відповідні департаменти, управління ЖКГ та лікувальні заклади деяких міст і районів Сумської області в період з 21.12.2011 року по сьогодні, укладали та мають наміри укласти з TОB «УкрСумиліфт», в даному випадку «неналежним» підрядником, договори на виконання робіт капітально-відновлювального характеру, модернізації чи заміни ліфтового обладнання в житловому фонді, лікарнях, та державних чи комунальних закладах міст та районних центрів Сумської області за бюджетні кошти. В тому числі і після судової заборони основної діяльності!

Згідно наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 №369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2006 р. за №1344/13218, затверджено Порядок встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації.

Дія цього порядку поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які виконують роботи з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації.

Підприємства, що надають послуги з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації здійснюють розрахунок базової ціни.

Згідно роз'яснення Мінрегіону України від 11.02.2014 №7/20-1716 щодо встановлення ціни технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації базова ціна ліфта та базова ціна технічного обслуговування обладнання системи диспетчеризації мають узгоджуватися з органами місцевого самоврядування.

Наскільки відомо, ТОВ «УкрСумиліфт», уклавши договори з деякими ЖЕКами не тільки не узгоджувало з органами місцевого самоврядування власного розрахунку базової ціни ліфта та базової ціни технічного обслуговування обладнання систем диспетчеризації, а навіть не проводило такого розрахунку! Та в порушення вимог чинного законодавства почало і продовжує здійснювати технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації за «чужою» ціною».

Крім того, запит містить перелік запитуваної у адресатів інформації, а також викладені з урахуванням погляду автора застереження у звязку з переліченими та іншими системними недоліками і порушеннями правових відносин в системі житлово-комунального господарства, рішень Уряду, міністерств та відомств, що регулюють питання будови і безпечної експлуатації ліфтів.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що інформація, викладена у запитах на інформацію зазначеного вище змісту, не відповідає дійсності, є недостовірною, суперечить вимогам чинного законодавства, підриває ділову репутацію позивача на території всієї Сумської області.

Статтями 94, 201, 299 ЦК України гарантовано право на недоторканність ділової репутації юридичної особи, а також судовий захист цього права.

Разом з тим, ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та зясовувати чи вона є фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, які не можуть бути витлумачені, як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, у сенсі ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Враховуючи викладене вище, визначення поняття оціночних суджень, зміст інформації, яка викладена у запитах на інформацію, доводи позивача та встановлені місцевим судом фактичні дані, колегія суддів дійшла висновку, що інформація стосовно позивача не є недостовірною і такою, що направлена на приниження його ділової репутації.

Викладена в листах інформація складається з трьох блоків, запиту на інформацію та висновку.

Кожен блок містить обставини та події щодо господарської діяльності товариства, які відомі заявнику з посиланням на судові рішення, дозволи та підзаконні нормативно-правові акти, а саме:

- факт судової заборони діяльності позивача і вказівка на продовження його діяльності;

- вказівка на дійсні підстави для виконання позивачем певних видів робіт та посилання на наявну у заявника інформацію щодо виконання позивачем не передбачених дозволом окремих видів робіт для замовників;

- зазначення підзаконних актів, що регламентують правові підстави та порядок визначення вартості виконання робіт та посилання на відому заявнику інформацію про невідповідність цим актам визначення вартості робіт позивача.

Прохання про надання інформації стосується підтвердження викладених заявником обставин та подій, а висновок містить застереження, викладене автором з урахуванням його погляду на вказані в запиті недоліки.

Таким чином, запит на надання інформації містить як посилання на фактичні події судові рішення, дозволи та підзаконні акти, які мали місце і доведені в суді, так і оцінку діяльності товариства.

При цьому викладена заявником інформація стосовно діяльності товариства не носить фактичний характер, а є оціночною і побудована на критичній оцінці відомих йому певних фактів і недоліків.

Такий висновок підтверджується метою запитів про надання інформації підтвердити чи спростувати викладену заявником критичну оцінку діяльності товариства.

Таким чином, критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог про спростування, оскільки примушення до спростування оціночних суджень прямо порушує гарантоване Конституцією України, міжнародно-правовим актами право на вираження думок і поглядів і призведе до встановлення опосередкованої цензури, що заборонено ст. 15 Конституцією України.

Крім цього, неможливість спростування оціночної інформації полягає також і в тому, що існування фактів, які заявник виклав у запитах у виді посилання на судове рішення, відповідний дозвіл, підзаконні акти, можливо довести, що і зроблено позивачем, тоді як правдивість оціночних суджень діяльності товариства доведенню на підлягає.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно зясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України, дослідив усі наявні у справі докази та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В апеляційній скарзі не наведено обставин та доказів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 307, 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСумиліфт» відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: