Рішення № 52910870, 26.10.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/12198/14-ц

пр.№ 2/464/111/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2015 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Чорна С.З.

при секретарі Бень І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізико-механічного інституту імені ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани,-

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати Наказ Фізико-механічного інституту № 15 від 06.10.2014р. в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді - догани до неї, ОСОБА_1, головного бухгалтера Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка за неналежну виконавську дисципліну неправомірним та скасувати його в цій частині.

В обгрунтування позову покликається на те, що наказом № К-1-77 від 31.10.2007р. її було зараховано виконуючою обовязки головного бухгалтера ФМІ ім.Г.В.Карпенка з 01.11.2007р., а наказом № К-1-88 від 20.12.2007р. переведена на посаду головного бухгалтеру з 20.12.2007р. Вказує, що від початку її працевлаштування ні до неї, ні до результатів її роботи у керівника установи жодних претензій не виникало, порушень трудової дисципліни не допускала, сумлінно виконувала та виконую свої посадові обовязки. Незважаючи на вказані обставини, 06.10.2014р. під час наради членів дирекції, наказом № 15 від 06.10.2014р. їй було оголошено догану за неналежну виконавську дисципліну. Даний наказ, в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення, вважає таким, що є незаконним та підлягає до скасування з огляду на те, що жодної виконавської дисципліни, на яку як на підставу для накладення дисциплінарного стягнення покликається адміністрація установи, нею порушено не було. При цьому, поняття «виконавська дисципліна» та її «належності» не висвітлено ні в її посадових обовязках, ні в правилах внутрішнього трудового розпорядку, а тому незрозумілою є підстава застосування дисциплінарного стягнення. В преамбулі оскаржуваного наказу, визначено, що є критичні зауваження щодо стану виконання наказу по інституту № 11 від 09.09.2014р. щодо незабезпечення повного доступу зав. планово-виробничим відділом інституту до встановленої у бухгалтерії програми «1С бухгалтерія» та в порушення п.4 розпорядження директора інституту від 18.09.2014 року «Про оформлення та контроль за виконанням угод цивільно-правового характеру у Фізико-механічному інституті ім. Г.В.Карпенка НАН України» зав. планово-виробничим відділом інституту не отримує від бухгалтерії повної інформації про використання коштів за угодами ЦПХ. Наказом № 11 від 09.09.2014р., зокрема п.2 зобовязано відкрити доступ зав. планово-виробничим відділом інституту (ОСОБА_4) до інститутської системи бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія» в режимі читання та друкування у повному обсязі для вирішення завдань, покладених на планово-виробничий відділ інституту. Проте при винесенні оспорюваного наказу в.о. директора ОСОБА_3 не побачив п.1 даного наказу, яким покладено обовязки з координації встановлення, оновлення, підтримки та розвитку програмного забезпечення для бухгалтерського обліку та доступу до програми «1С Бухгалтерія» на заступника директора із загальних питань ОСОБА_5. Стверджує, що на неї такі обовязки покладені не були, ні прав, ні фізичної можливості (оскільки відсутня відповідна освіта) надати такий доступ вона не мала можливості. Незважаючи на її усні пояснення з цього приводу, наказ було оголошено. Розпорядженням директора від 18.09.2014р. «Про оформлення та контроль за виконанням угод ЦПХ у Фізико-механічному інституті ім. Г.В.Карпенка НАН України» у звязку з тим, що згідно п.4 визначено, що зав. ПВВ інституту ОСОБА_4 має одержувати повну інформацію про використання коштів за угодами ЦПХ, але такої не отримує, як зазначено в оскаржуваному наказі, вже від бухгалтерії, хоча остання не була зобовязана для цього вчиняти будь-які дії, а тим більше вона будучи головним бухгалтером, ні даним наказом, ні на підставі типового положення Про бухгалтерську службу не зобовязана надавати таку інформацію. Дане розпорядження було видано додатково на виконання наказу № 11 від 09.09.2014р., в рамках якого, згідно покладених обовязків, на ОСОБА_5 було покладено обовязок відкриття доступу до програми «1С Бухгалтерія» ОСОБА_4 За результатами невиконання обовязків, покладених на ОСОБА_5 та ОСОБА_4, визначених Наказом № 11 від 09.09.2014р. та Розпорядженням від 18.09.2014р. за підписом директора ОСОБА_6, виконуючий обовязки директора ОСОБА_3 оголосив їй догану, хоча жодного порушення трудової дисципліни нею не допущено. Відтак, просить в судовому порядку захистити її права та відповідно скасувати відповідний наказ про застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні змісту позову та просить такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні з вимогами позову не погодився, подав суду письмові заперечення та письмові пояснення, які в засіданні підтримала. Додатково зазначила, що протягом двох років, незважаючи на неодноразові усні вказівки директора інституту про надання доступу до програми «1С Бухгалтерія» планово-виробничому відділу - головним бухгалтером інституту (позивачем) не було належно відреаговано. У звязку з цим, директором інституту був виданий наказ № 11 від 09.09.2014р. «Щодо підвищення ефективності використання програми «1С Бухгалтерія», згідно п.2 якого, з метою виконання виробничих завдань, покладених на планово-виробничий відділ, для зав. планово-виробничого відділу інституту ОСОБА_4 мав бути відкритий доступ до інститутської системи бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія» в режимі «читання та друкування» у повному обсязі. Так як п.2 цього наказу не був виконаний, 23.09.2014р. зав. ПВВ ОСОБА_4 звернулася з службовою запискою до заступника директора із загальних питань ОСОБА_5, оскільки на нього п.1 цього ж наказу було покладено обовязки з координації встановлення, оновлення, підтримки та розвитку програмного забезпечення для бухгалтерського обліку та доступу до програми «1С Бухгалтерія». В службовій записці ОСОБА_4 вказала, що доступ до програми «1С Бугалтерія» в режимі «читання та друкування» станом на 23.09.2014р. залишається обмеженим та в підтвердження цього долучила довідку про фактичний режим доступу до програми. В результаті, 26.09.2014 року за підписом низки посадових осіб інституту в.о. директора ФМІ НАН України ОСОБА_3 було подано службову записку, в якій повідомлялося про те, що головний бухгалтер інституту ОСОБА_1 без належного обгрунтування причин ухиляється від організації доступу ОСОБА_4 до системи бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія» в режимі, передбаченому наказом № 11 від 09.09.2014р., а також про те, що такі дії позивача унеможливлюють виконання наказу директора ФМІ ім.Г.В.Карпенка НАН України № 11 від 09.09.2014р. Отже, з службових записок від 23.09.2014р. та 26.09.2014р. випливає, що позивач, яка відповідно до своєї посадової інструкції є в прямому підпорядкуванні керівника інституту не виконала його прямих вказівок, зазначених в наказі директора ФМІ ім. Г.В.Карпенка НАН України № 11 від 09.09.2014р., тобто порушила трудову (виконавчу) дисципліну. Позивач стверджує, що додатково на виконання Наказу №11 від 09.09.2014р., директором інституту було видано Розпорядження від 18.09.2014р. «Про оформлення та контроль за виконанням угод цивільно-правового характеру (ЦПХ) у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України», що не відповідає дійсності, оскільки таке не стосувалось тих завдань та обовязків, які покладалися на головного бухгалтера Наказом №11. Пунктом 3 Розпорядження директора від 18.09.2014р. на головного бухгалтера інституту покладався фінансовий контроль за виконанням угод ЦПХ та п.4 встановлювалося, що зав. ПВВ ОСОБА_4 має одержувати повну інформацію про використання коштів за угодами ЦПХ. Оскільки, угоди ЦПХ зберігаються у працівників бухгалтерії інституту, а фінансовий контроль за угодами покладений на головного бухгалтера інституту, тому твердження Позивача про те, що бухгалтерія не була зобовязана вчиняти будь-які дії, а головний бухгалтер не зобовязана надавати таку інформацію не тільки не відповідає дійсності, а й підтверджує те, що позивачем не було виконано дане Розпорядження директора. Цей факт підтверджується службовою запискою зав. ПВВ ОСОБА_4 від 26.09.2014р. Ствердила, що догана була оголошена позивачу у звязку з порушенням трудової дисципліни, яке полягало у неналежній виконавчій дисципліні головного бухгалтера ФМІ ім. Г.В.Карпенка НАН України ОСОБА_1, а саме, позивач безпідставно, в порушення вимог наказу директора інституту від 09.09.2014р. № 11 не надала доступу завідувачу планово-виробничого відділу ОСОБА_4 до інститутської системи бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія». Крім цього, в порушення Розпорядження директора інституту від 18.09.2014р. «Про оформлення та контроль за виконанням угод цивільно-правового характеру (ЦПХ) у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України» позивач не надала повної інформації про використання коштів за угодами ЦПХ. Вимоги закону відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення дотримані, а отже винесена позивачу догана є цілком правомірна.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, проте подав суду письмові пояснення за змістом яких, вказав, що з метою підвищення ефективності використання програми «1С Бухгалтерія», виконання виробничих завдань, покладених на планово-виробничий відділ, прийняв рішення про відкриття для зав. планово-виробничого відділу інституту ОСОБА_4 доступу до інститутської системи бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія» в режимі «читання та друкування», однак його розпорядження залишилось без виконання, з вини головного бухгалтера інституту ОСОБА_1, яка без належного обгрунтування причин ухиляється від організації доступу ОСОБА_4 до згаданої системи бухгалтерського обліку. Таким чином, позивач порушила вимоги своєї посадової інструкції, не виконала його прямих вказівок, зазначених в наказі № 11 від 09.09.2014р., тобто порушила трудову (виконавчу) дисципліну, що в кінцевому результаті стало підставою для застосування до останньої дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2007р. перебувала у трудових відносинах з Фізико-механічний інститут НАН України. Так, наказом № К-1-77 від 31.10.2007р. позивача було зараховано виконуючою обовязки головного бухгалтера з 01.11.2007р. до затвердження на цій посаді президією, а наказом № К-1-88 від 20.12.2007р. останню переведено на посаду головного бухгалтера з 20.12.2007р.

Наказом Фізико-механічного інституту НАН України № 15 від 06.10.2014 року, за неналежну виконавську дисципліну, до головного бухгалтера Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка НАН України - позивача ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Застосування даного дисциплінарного стягнення до позивача відповідач мотивує тим, що позивач, будучи головним бухгалтером установи, порушила трудову дисципліну. Зокрема, позивач проігнорувала численні усні вказівки директора інституту про надання доступу до програми «1С Бухгалтерія» планово-виробничому відділу, що мало наслідком видачі директором інституту наказу № 11 від 09.09.2014р. «Щодо підвищення ефективності використання програми «1С Бухгалтерія», згідно п.2 якого, з метою виконання виробничих завдань, покладених на планово-виробничий відділ, для зав. планово-виробничого відділу інституту ОСОБА_4 мав бути відкритий доступ до інститутської системи бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія» в режимі «читання та друкування» у повному обсязі. Однак, п.2 цього наказу виконаний не був, а 23.09.2014р. зав. ПВВ ОСОБА_4 звернулася з службовою запискою до заступника директора із загальних питань ОСОБА_5, на якого згідно п.1 цього ж наказу було покладено обовязки з координації встановлення, оновлення, підтримки та розвитку програмного забезпечення для бухгалтерського обліку та доступу до програми «1С Бухгалтерія», в якій вказала, що доступ до програми «1С Бугалтерія» в режимі «читання та друкування» станом на 23.09.2014р. залишається обмеженим та в підтвердження цього долучила довідку про фактичний режим доступу до програми. В подальшому, 26.09.2014 року за підписом низки посадових осіб інституту в.о. директора ФМІ НАН України ОСОБА_3 було подано службову записку, в якій повідомлялося про те, що головний бухгалтер інституту ОСОБА_1 без належного обгрунтування причин ухиляється від організації доступу ОСОБА_4 до системи бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія» в режимі, передбаченому наказом № 11 від 09.09.2014р., а також про те, що такі дії позивача унеможливлюють виконання наказу директора ФМІ ім.Г.В.Карпенка НАН України № 11 від 09.09.2014р. Таким чином, відповідач, виходячи з відомостей, що містяться в даних службових записках від 23.09.2014р. та 26.09.2014р., прийшов до висновку про те, що позивач, яка відповідно до своєї посадової інструкції є в прямому підпорядкуванні керівника інституту, не виконала його прямих вказівок, зазначених в наказі директора ФМІ ім. Г.В.Карпенка НАН України № 11 від 09.09.2014р., тобто порушила трудову (виконавчу) дисципліну, що стало підставою застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказав, що програмне забезпечення «1С Бухгалтерія» з моменту його впровадження в 2005 році знаходиться у віданні, користуванні та розпорядженні виключно підрозділу бухгалтерія та її керівника, при цьому головний бухгалтер ОСОБА_1 самостійно давала розпорядження програмісту, щодо відкриття чи обмеження доступу до даної програми. Проте, чим саме передбачено та де саме закріплено обовязки головного бухгалтера щодо роботи з програмним забезпеченням «1С - Бухгалтерія» згадати не може.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 доповнила, що рівень доступу до програми «1С Бухгалтерія» визначався завжди головним бухгалтером інституту і встановлювався за її вказівкою програмістом ОСОБА_11 тільки з робочого місця адміністратора програми - ОСОБА_12 в її присутності. Водночас, зазначає, що з 2005р. мала постійний і повний доступ до програми, при цьому використовувала лише ті налаштування, які були необхідні для виконання її ділянки роботи. Програма в свою чергу фіксує усі дії, які в ній здійснюються. Так, її безпосередній керівник ОСОБА_4, будучи обмеженою в доступі щодо даних, які зберігаються в програмі, зайшла в базу 1-С з її робочого місця з метою взнати, до якої саме інформації їй обмежено доступ. Згодом, головний бухгалтер, довідавшись про описані дії, починаючи з лютого 2014р. обмежила її в доступі до програми залишивши їй налаштування в межах її ділянки роботи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що неодноразово зверталась до програміста та координатора робіт ОСОБА_5 з вимогою відкрити повний доступ в режимі «читання та друкування» до програми «1С Бухгалтерія» для виконання функціональних обовязків та вирішення покладених на ПВВ завдань, проте постійно отримувала відповідь «з дозволу головного бухгалтера», чим програміст підтверджував свою підпорядкованість виключно головному бухгалтеру інституту. На початку вересня 2014р. вона проінформувала керівника установи про обмежений доступ до програми бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія», після чого був виданий наказ за № 11 від 09.09.2014р. про необхідність відкриття завідувачу ПВВ доступу до програми бухгалтерського обліку «1С Бухгалтерія» в режимі «читання та друкування» в повному обсязі. Проте, незважаючи на усні вказівки керівника та виданий наказ, головним бухгалтером блокувалося відкриття доступу до інститутської програми «1С Бухгалтерія».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав покази, згідно яких вказав, що в лютому 2014р. до нього, як до вченого секретаря та виконувача обовязків завідувача лабораторії системного аналізу науково-технічної інформації, відповідального за стан інформатизації документообігу в інституті, з проханням підготувати пропозиції як без шкоди для бухгалтерії зробити доступ до бази даних «1C Бухгалтерія» для планово-виробничого відділу інституту, зокрема, його начальника ОСОБА_4. Він запропонував зробити такий доступ в режимі «тільки читання» (без можливості внесення змін). В подальшому був підготовлений відповідний проект наказу з даного питання та надісланий 17.02.2014р. дирекції електронним шляхом. 09.09.2014р. директор інституту ОСОБА_6 підписав наказ №11, яким зобовязав надати доступ до системи 1-С, проте, всупереч цьому наказу доступ наданий не був аж до 07.10.2014р., про що свідчить протокол виконання операцій в системі «1C Бухгалтерія». Припускає, що вирішальною підставою надання доступу до програми стало оголошення головному бухгалтеру ОСОБА_1 догани.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що папка угод ЦПХ, яка витребовувалась керівництвом, була надана ОСОБА_4 ще 03.10.2014р. о 11.00 год. без жодних затримок. Жодних пояснень з даного приводу, щодо вручення чи невручення вказаних документів, в неї керівництво не відбирало. Не розуміє з яких підстав головному бухгалтеру ОСОБА_1 було оголошено догану, оскільки остання належним чином виконувала покладені на неї обовязки та завдання.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 суду показала, що 06.10.2014р. оголошена їй догана є безпідставною. Зазначила, що в її посадові обовязки не входило надання доступу до системи «1С Бухгалтерія», окрім того, такий обовязок згідно Наказу № 11 від 09.09.2014р. був покладений на заступника директора із загальних питань ОСОБА_5Г, про що нею зазначено на звороті Наказу №15. Окрім того, папка по угодах ЦПХ була з її дозволу надана працівником бухгалтерії ОСОБА_12 ОСОБА_4 ще 03.10.2014р. Стверджує, що керівництво інституту позбавило її можливості надати письмові пояснення з приводу вищезазначених обставин, на дачі яких вона настоювала. 06.10.2014р. нарада розпочалась з оголошення наказу №15, без попереднього відібрання від неї будь-яких пояснень.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно зясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Відповідно до ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно ст.ст.139, 140, 142 КЗпП України порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень. Крім цього при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обовязків.

Статтею 149 КЗпП України, якою визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено, що відповідачем не дотримано вищевказаних вимог закону в частині що стосується порядку накладення адміністративного стягнення. Так, перед накладенням на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідач, як власник або уповноважений ним орган, належним чином не зажадав від неї письмові пояснення, що чітко передбачено вимогою ст.149 КЗпП України, а відтак при обранні виду стягнення відповідачем не було всебічно досліджено та враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок.

Суд критично сприймає складений комісією Фізико-механічного інституту в складі: заступника директора інституту із заг.питань, зав.відділу кадрів інституту, головного юрисконсульта інституту, Акт про відмову працівника надати письмове пояснення щодо порушення ним трудової дисципліни від 03.10.2014р., з огляду на те, що відсутні будь-які докази, які свідчать про повідомлення та зобовязання позивача, як порушника трудової дисципліни, надати письмові пояснення щодо вчиненого ним проступку. При цьому представник позивача стверджує, що його довіритель, в будь-якій з можливих на це форм, не отримував від керівництва інституту пропозиції (вимоги) надати пояснення, ні перед винесенням оскаржуваного наказу, ні в процесі прийняття такого рішення. Суд звертає увагу також на те, що відповідачем керівництвом Фізико-механічного інституту проведено низку заходів щодо отримання інформації для встановлення обставин вчинення головним бухгалтером підприємства дисциплінарного проступку, зокрема отримано службові записки від інших працівників інституту, заслухано їх свідчення, проте, всупереч вимогам ст.149 КЗпП, не вчинено жодних фактичних дій для отримання пояснень самої порушниці.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

У відповідності до положень ст.212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу Фізико-механічного інституту № 15 від 06.10.2014 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до головного бухгалтера підприємства позивача по справі є підставними з огляду на порушення відповідачем правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, а відтак позов слід задоволити.

Крім того, за умовами ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка НАН України в користь держави слід також стягнути 243,60 грн. судового збору.

На підстав ст.ст.139, 140, 142, 147, 148, 149, 152 КЗпП України та керуючись ст.ст.1, 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Фізикомеханічного інституту імені ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани задоволити.

Скасувати п.1 наказу №15 від 06.10.2014 року Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України в частині оголошення догани головному бухгалтеру Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка НАН України - ОСОБА_1 за неналежну виконавську дисципліну.

Стягнути з Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка НАН України (ЄДРПОУ 03534506) в користь держави 243 гривні 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів після його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення протягом 10 днів з часу отримання його копії.

Головуючий: